Рішення № 4527227, 09.02.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2009 р. Справа № 61/87-08

вх. №

Суддя господарського суду Рильова В.В.

при секретарі судового засідання Овдієнко Л.М.

за участю представників сторін:

прокурора - Бартош Р.Г. (посвідчення № 197 від 29.09.2008р.)

позивача - не з'явився;

третьої особи на стороні позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом  Лозівський міжрайонний прокурор Харківської області м. Лозова в інтересах держави, в особі Близнюківська Райдержадміністрація смт. Близнюки 3-я особа ,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області , м.Харків

до СПДФО ОСОБА_1., с. Олексіївка

про стягнення 2680,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Лозівський міжрайонний прокурор Харківської області звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області (третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області) до ФОП ОСОБА_1.., в якій просить стягнути з відповідача шкоду в розмірі 2680,82 грн., заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки орієнтовною площею 3,4 га земель державної власності сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населених пунктів на території Кіровської сільської ради Близнюківського району Харківської області. Також прокурор просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Присутній в судовому засіданні 09 лютого 2009 року прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В призначене судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив. В письмових обґрунтуваннях позовних вимог, наданих через канцелярію суду , зазначив, що позовні вимоги прокурора підтримує повністю, просить позов задовольнити.

Представник третьої особи в судове засідання 09 лютого 2009 року не з'явився, хоча був належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи. Про причини нез'явлення суд не повідомив. В письмових пояснення по справі, наданих через канцелярію суду повідомив, що позовні вимоги прокурора підтримує повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 09 лютого 2009 року не з'явився.

Ухвала суду, направлена на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві (64600, Харківська область, Лозівський район, с. Олексіївка) повернулась до суду з довідкою поштового відділення зв'язку про неможливість вручення відправлення у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

З наявної в матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що місцем проживання відповідача станом на 26.01.09р. є: АДРЕСА_1.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов'язок з'ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач - ФОП ОСОБА_1., належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Присутній в судовому засіданні 09.02.2009р. прокурор вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представників позивача та відповідачів.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі представників позивача та відповідачів за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановив наступне.

12.07.2008 року прокуром Близнюківського району винесено постанову про порушення провадження про адміністративне правопорушення щодо гр. ОСОБА_1. у зв'язку з самовільним використанням ним без достатніх правових підстав земельної ділянки площею 3,4 га під посів сільгоспкультур.

26.08.2008 року державним інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області - Людвінським М.В. було здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ФОП ОСОБА_1. За результатами проведеної перевірки складено акт від 26.08.2008р., з якого вбачається, що при проведенні перевірки було виявлено, що ФОП ОСОБА_1. використовує дві земельні ділянки загальною площею 3,4 га для вирощування сільськогосподарської продукції (картоплі, баштаних культур) на землях сільськогосподарського призначення державної форми власності на землю (пасовища) за межами населених пунктів Кіроської сільської ради без документів, які посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

26.08.2008 року державним інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області - Людвінським М.В. складено протокол про адміністративне правопорушення № 004099, в якому зазначено, що відповідач використовує дві земельні ділянки загальною площею 3,4 га для вирощування сільськогосподарської продукції (картоплі, баштаних культур) на землях сільськогосподарського призначення державної форми власності на землю (пасовища) за межами населених пунктів Кіроської сільської ради без документів, які посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

26.08.2008 р. відповідачу було винесено припис про усунення виявлених під час перевірки порушень земельного законодавства, який 02.09.08р. було направлено на адресу відповідача поштою, про що здійснено відмітку на приписі.

09.09.2008р. державним інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області - Людвінським М.В. прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення на відповідача за порушення земельного законодавства у розмірі 850,зз грн. та визначено розмір шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок для вирощування сільськогосподарських культур у сумі 2680,82 грн.

Розмір шкоди, завданої відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок для вирощування сільськогосподарських культур, розраховано на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням , зняття ґрунтовного покриву родючого шару (грунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963

Прокурор, обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на порушення відповідачем приписів ст. 125 та 126 Земельного кодексу України, у відповідності до яких приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється, а також на те, що своїми діями відповідач порушує права власника - держави в особі Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області.

На підставі вказаного, прокурор просить стягнути з ФОП ОСОБА_1.. 2680,82 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок орієнтовною площею 3,4 га земель державної власності сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населених пунктів на території Кіровської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

Відповідно до п. 12 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватні власність , здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

З урахуванням вказаного та на підставі приписів ст. 80 Земельного кодексу України спірна земельна ділянка належить державі в особі Близнюківської районної державної адміністрації.

Відповідно до п.12 ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 р. №963, самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки, чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі ( на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації.

У ч.1 п.п."в" п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 року № 7, вказується, що "відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договорів оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)."

Згідно приписів ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Главою 15 Земельного кодексу України визначено два види користування землею - право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Отже, відповідно до приписів статті 126 Земельного кодексу України документами, що посвідчують право на земельну ділянку є державний акт на користування землею або договір оренди земельної ділянки.

Відповідачем суду не надано доказів на підтвердження наявності в нього документів, які посвідчують право на земельну ділянку, визначених ст.126 Земельного кодексу України.

У відповідності до ст. 2 Закону України “Про плату за землю ” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

У відповідності до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані  з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов”язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов”язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди (позадоговірна шкода).

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов”язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб”єкту або суб”єктом господарювання.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Положеннями статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, підставою для стягнення збитків є наявність в діях заподіювача шкоди складу цивільно-правової відповідальності: протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди, прямий причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою, наявність вини.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач є таким, що самовільно використовує земельні ділянки загальною площею 3,40 га земель державної власності сільськогосподарського паризначення , які розташовані за межами населених пунктів на території Кіровської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

Вказане свідчить про протиправність та винність дій відповідача, якими спричинено , шкоду державі, розрахунок якої здійснено у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням , зняття ґрунтовного покриву родючого шару (грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963. Матеріалами справи підтверджується наявність прямого причинного зв'язку між самовільним зайняттям відповідачем спірної земельної ділянки та шкодою, завданою державі.

Згідно зі ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вказаного суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 2680,82 грн., заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок орієнтовною площею 3,4 га земель державної власності сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населених пунктів на території Кіровської сільської ради Близнюківського району Харківської області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. За таких обставин з відповідача підлягає стягненню в доход державного бюджету державне мито у розмірі 102,00 грн. та 118,00 грн. витрат зі слати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003 № 312 та зареєстрованого в Мінюсті України 25.12.03р. за № 1223/8544) , статтями 15, 116, 125, 126, 152, 156, 212 Земельного кодексу України, статтями 11, 16, 22, 1192, 1166 Цивільного кодексу України, ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" , ст. 174 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги прокурора задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1( адреса: АДРЕСА_1) на користь Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області (64800, Харківська область, смт.Близнюки, вул. Комсомольська, буд 39, код 04059533, р/р 3521000100603 , банк ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код 04059533) шкоду в розмірі 2680,82 грн., заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок орієнтовною площею 3,4 га земель державної власності сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населених пунктів на території Кіровської сільської ради Близнюківського району Харківської області

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1( адреса: АДРЕСА_1) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 102,00 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1( адреса: АДРЕСА_1) на користь державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код одержувача 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 12 лютого 2009 року.

Суддя Рильова В.В.