Вирок № 45235295, 20.09.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

ВИРОК 1-КП /415/436/13

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ ун. 415/4696/13-к

20.09.13 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

Головуючого: судді Дядько Л.І.,

за участю:

секретаря Соловйовій А.І.

прокурора Хмеленко Н.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, не судимого згідно ст.89 КК України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,

встановив:

На початку червня 2013 року у вечірній час, більш точну дату і час в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_1, знаходячись на правому берегу річки Сіверський Донець, в районі заводу «Пролетарій» м. Лисичанська,

маючи умисел на незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту для особистого вживання, зірвав рослини дикорослої коноплі, які переніс за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де у себе вдома, шляхом сушіння та подрібнення незаконно виготовив наркотичний засіб канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 102 грама, який незаконно зберігав за вказаною адресою, до моменту вилучення.

15 липня 2013 року, в період часу з 17 години 58 хвилин до 18 години 36 хвилин, в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, працівниками міліції був виявлений та вилучений наркотичний засіб, обіг якого заборонено канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 102 грама, який він незаконно придбав, виготовив та зберігав при вищезазначених обставинах для особистого вживання.

До суду надійшов обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості, укладеною 26 липня 2013 року, між прокурором прокуратури м. Лисичанська ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 , згідно якої обвинувачений ОСОБА_1 визнає себе винним в незаконнім виготовленні, придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, тобто в кримінальнім правопорушенні, передбаченім ч.1 ст. 309 КК України.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України в вигляді 2(двох) років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням в порядку ст.75 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення, та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Суд проаналізувавши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченого, думку прокурора, який вважає, що угода про визнання винуватості може бути затверджена судом, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з наданих матеріалів, дії обвинуваченого ОСОБА_1 обгрунтовано кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.309 КК України, так як він скоїв незаконне виготовлення, придбання і, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України визнав в повному обсязі.

Встановлено, що укладення угоди між прокурором та обвинуваченим є добровільним. Зміст та порядок укладення угоди відповідає вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, узгоджена прокурором та обвинуваченим , визначена в межах санкції ст.309 ч.1 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_1 витрати на залучення експертів у звязку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в сумі 293,40 грн.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний заход ОСОБА_1 не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 липня 2013 року між прокурором прокуратури м. Лисичанська ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12013030240002025 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину , передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання в вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1( один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 293,40 грн. (двісті девяносто три) гривні процесуальні витрати на залучення експертів за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 2406030, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Речовий докази: речовину рослинного походження, небезпечно наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс (марихуану) масою 101,6 грама, пластикову пляшку яки знаходяться в камері речових доказів Лисичанського МВ УМВС України знищити.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Л.І. Дядько