В И Р О К 1- КП/415/417/13 УН 415/4503/13-к
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.10.13 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганськоїобласті під головуванням
суддіДядько Л.І.
за участю секретаряСоловйової А.І.
прокурора Шевченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лисичанську кримінальне провадження, про обвинувачення
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученої, не працюючої, раніше судимої: 26.09.2008 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.4 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України від відбуття покарання звільнена з випробувальним строком на 1 рік,02 жовтня 2009 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.342,71 КК України у вигляді 3 років 1 місяцю позбавлення волі, 4.02.2010 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.ч.1, 2 ст. ст. 185, 70 ч.4 КК України до до 3 років 1 місяцю позбавлення волі, звільнена 22.11.2011 року з Червонопартизанської ІК по постанові Свердловського міського суду від 14.11.2011 року за ст.8І КК України умовно достроково на відбутий термін на строк 11 місяців 14 діб, зареєстрованої та проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.. ст.185 ч.2,198 КК України,
встановив:
У період часу з 23 години 23.02.2013 року до 1 години 30 хвилин 24.02.2013 року, ОСОБА_1. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, шляхом вільного доступу повторно, таємно викрала мобільний телефон «Nокіа Х3-00» вартістю 350 грн., мобільний телефон «Nокіа Е51-1» вартістю 350 грн., та гроші загальною сумою 200 грн., які належать ОСОБА_2, чим заподіяла останній майнову шкоду на загальну суму 900 грн.
02. 05. 2013 року, удень. ОСОБА_1, маючи умисел на отримання, зберігання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, знаходячись за адресою: м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 266, достовірно знаючи, що мобільний телефон «Samsung GТ-S5230» здобутий 02.05.2013 року ОСОБА_3 злочинним шляхом - під час скоєння розбійного нападу на незнайомого їй чоловіка, заздалегідь не обіцяючи, отримала від ОСОБА_3 зазначений мобільний телефон та почала його зберігати у своїй жіночій сумці. Того ж дня ОСОБА_1. продовжуючи свій злочинний умисел на зберігання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, разом з ОСОБА_3 прийшла в район зупинки громадського транспорту «Дорожнє» міста Лисичанськ, де допомогла продати ОСОБА_3 зазначений мобільний телефон ОСОБА_4, запевнивши, що зазначений телефон належить ОСОБА_3 Погодившись на прохання ОСОБА_1, ОСОБА_4, будучи впевненим у законності своїх дій, продав вказаний мобільний телефон «Samsung GТ-S5230» ОСОБА_5 за 300 грн., які відав ОСОБА_3 та ОСОБА_1
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину за ч. 2 ст. 185, ст. 198 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнала повністю, на питання суду пояснила, що обставини, зокрема: час, місце та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальному акті, зазначені вірно. Вона їх підтверджує. У скоєному щиро розкаялася.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у викраданні чужого майна, вчинене повторно, доведено та кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 185 КК України.
Також доведено віна обвинуваченій у заздалегідь не обіцяному отриманні, зберіганні та збуті майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом і її дії обґрунтоване кваліфіковані за ст.198 КК України.
При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, яки відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до правопорушень середньої тяжкості, та обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченої, яка в побути характеризується позитивне, вину визнала, у скоєному щиро розкаялася.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, згідно ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття та визнання вини.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, суд не вбачає.
В обвинуваченої є двоє неповнолітніх дітей видносно яких вона позбавлена батьківских прав згідно рішень Лисичанського міського суду.
Враховуючи викладене, беручи до увазі дані про особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують покарання, стан здоровя, страждає на тяжку хворобу, що підтверджується довідкою лікувального закладу,( а.с.21 матеріали обвинувального акту) , а також то що викрадено майно потерпілої ОСОБА_2 повернуто, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 185, ст. 198 КК України. Разом з тим беручи до уваги, ряд обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства і тому до неї слід застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання із випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченої до вступу вироку в законну силу необхідно залишити попередній в вигляді домашнього арешту.
На підставі ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченої процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 489,44 грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи.
Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів , передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, ст.198 КК України та призначити їй за ст.185 ч.2 КК України 2 (два) роки позбавлення волі, за ст.198 КК України 1(один) рік позбавлення волі.
На підстави ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточне призначити покарання за сукупністю злочинів 2(два) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:
повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;
періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Речові докази по справі а саме : мобільний телефон « Нокія Х3-00», який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2 повернути потерпілої ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати у сумі 489,44 грн.(чотириста вісімдесят девять) ) на залучення експертів на проведення судово-товарознавчої експертизи , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 2406030, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Л.І. Дядько
Судове рішення № 45235291, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 01.10.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 415/4503/13-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: