Ухвала суду № 4518932, 02.07.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-8452/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                               02 липня  2009 року                                                       м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представників позивача – Зензіной Т.М., Клюйка А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя

на постановугосподарського суду Запорізької області від 20 листопада 2006 року

та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року

у справі№ 23/650/06-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя

провизнання недійсним податкового повідомлення – рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» було заявлено позов до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення № 0001012302/0 від 01 серпня 2006 року.

Постановою господарського суду Запорізької області від 20 листопада 2006 року позов задоволено.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року постанову господарського суду Запорізької області від 20 листопада 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 20 листопада 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року, прийняти нове рішення, яким позов залишити без задоволення в повному обсязі.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, а касаційна скарг є безпідставною, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 20 листопада 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року – без змін.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя провела виїзну планову перевірку ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2004 року по 31 березня 2006 року, за результати якої було складено акт № 82/23-2/24911195 від 18 липня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення підпункту «а» п. 13.1, п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що мало виразу у неутриманні податку з доходів фізичних осіб нерезидентів від суми виплачених процентів від користування кредитом та не сплачено до бюджету під час такої виплати на загальну суму 48901, 59 грн., у тому числі: за ІV квартал 2004 року в сумі 11449, 57 грн., за І півріччя 2005 року в сумі 17422, 99 грн., за ІІІ квартали 2005 року в сумі 17422, 99 грн., за 2005 рік в сумі 33211, 90 грн., за І квартал 2006 року в сумі 4240, 12 грн.

Цей висновок мотивований тим, що позивачем під час перевірки не були надані довідки компетентних органів США та Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії, які б підтверджували, що контрагенти ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» є резидентами країни, з якими укладено відповідні міжнародні договори. ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» також не подавались звіти про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів.

01 серпня 2006 року ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення – рішення № 0001012302/0, яким ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» визначила суму податкового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб (податок на доходи нерезидентів) в розмірі 146704, 77 грн., у тому числі 48901, 59 грн. – основний платіж та 97803, 18 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не було доведено правомірність свого рішення.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом (підпункт «а» п. 13.1 ст. 13 вищезазначеного Закону).

Згідно п. 13.2 ст. 13 цього ж Закону резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов’язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал (дата підписання 04 березня 1994 року, дата ратифікації 26 травня 1995 року, дата набуття чинності 05 червня 2000 року) проценти, які одержуються та фактично належать резиденту Договірної Держави, можуть оподатковуватися тільки в цій Державі.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходів і на приріст вартості майна (дата підписання 10 лютого 1993 року, дата набуття чинності 11 серпня 1993 року) проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись тільки в цій другій Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти і підлягає оподаткуванню в цій другій Договірній Державі у відношенні цих процентів.

Положення міжнародних договорів, які відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, мають пріоритет згідно з ст. 19 Закону України «Про систему оподаткування» та ч. 2 ст. 19 Закону України «Міжнародні договори України» над положеннями національного законодавства.

Таким чином, положення вищезазначених Конвенцій визначають, що оподаткування процентів при виплаті процентів на користь резидента Договірної Держави буде відбуватись саме на території цієї Договірної Держави.

Порядок застосування вищезгаданих Конвенцій регламентується положеннями Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 470.

Відповідно до положень п. 4 вищезгаданого Порядку підставою для звільнення від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України при виплаті їх нерезиденту (резиденту Договірної Держави) є подання нерезидентом довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Таким чином, аналіз положень Конвенцій та зазначеного вище Порядку свідчить, що для звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зокрема при виплаті на користь нерезидента (резидента Договірної держави) процентів за борговими зобов’язаннями буде відбуватись у випадку підтвердження того, що нерезидент, на користь якого здійснюється виплата, є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, у розумінні цього міжнародного договору.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачем на виконання умов договору про надання валютного кредиту № ESE/MGN/04/09-04 від 11 вересня 2004 року та угоди про переуступлення прав вимоги по договору № ESE/MGN/04/09-04 від 11 вересня 2004 року на користь фірми «Magnetic LLC» та Компанії «Hazel UK Limited» здійснювалась сплата нарахованих процентів в грудні 2004 року, у червні 2005 року, в листопаді 2005 року, в грудні 2005 року та в березні 2006 року.

Фірма «Magnetic LLC» є резидентом США, а Компанія «Hazel UK Limited» є резидентом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії в розумінні зазначених вище Конвенцій, що підтверджується документами (реєстраційне свідоцтво від 23 лютого 2007 року, що підтверджує реєстрацію компанії «Hazel UK Limited» з 1996 року у Сполученому Королівстві Великобританії і Північної Ірландії, та сертифікат утворення компанії з обмеженою відповідальністю «Magnetic LLC» та іншими документами), що були легалізовані за процедурою, встановленою Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (дата підписання 05 жовтня 1961 року, дата приєднання 10 січня 2002 року, дата набуття чинності 22 грудня 2003 року), до якої приєднались також США та Сполучене Королівства Великобританії і Північної Ірландії і яка набула чинності для України 22 грудня 2003 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, позивач при виплаті процентів по кредитному договору на користь Фірми «Magnetic LLC» (США) та Компанії «Hazel UK Limited»(Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії) не повинен був утримувати податок, оскільки оподаткування таких процентів згідно міжнародних договорів мало здійснюватись на території США та Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії.

При цьому посилання податкового органу на недотримання позивачем вимог Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 470, в частині надання саме довідки за формою, встановленою цим Порядком, та донарахування на цій підставі податку з доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України є безпідставним з урахуванням того, що в Конвенціях надання такої довідки не передбачено, а Кабінет Міністрів України має повноваження приймати відповідні рішення для забезпечення реалізації Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), які прямо віднесені цим Законом до його компетенції п. 22.32 цього Закону), однак не має повноваження встановлювати підстави звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України та підстави відмови у звільненні від оподаткування таких доходів, якщо це не передбачено в міжнародному договорі.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оспорюваного податкового повідомлення – рішення.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Запорізької області від 20 листопада 2006 року та ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 20 листопада 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                                Головуючий: _____ Л.І. Бившева

                                Судді:             ______ М.І. Костенко

                                                         ______ Н.Є. Маринчак

                                                         ______ Є.А. Усенко

                                                         ______ Т.М. Шипуліна