К-8701/07
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,
при секретарі Євтушевському В.М.,
за участю:
представника позивача Ясиненка Д.В.,
представників відповідача Яковенка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку
на постановугосподарського суду Донецької області від 19 грудня 2006 року
та ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 12 березня 2007 року
у справі№ 31/338а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенерго»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку
провизнання нечинними податкових повідомлень рішень, -
В С Т А Н О В И Л А :
ТОВ «Східенерго» було заявлено позов до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання нечинними податкових повідомлень рішень № 0002430816/0/15653/10/15-16-23/3 від 07 червня 2006 року, № 0002430816/1/22464/10/15-16-23/3 від 15 серпня 2006 року, № 0002430816/2/28160/10/15-16-23/3 від 11 жовтня 2006 року.
Постановою господарського суду Донецької області від 19 грудня 2006 року позов задоволено.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12 березня 2007 року постанову господарського суду Донецької області від 19 грудня 2006 року залишено без змін.
В касаційній скарзі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Донецької області від 19 грудня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 12 березня 2007 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі.
В запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Східенерго», посилаючись на те, що при формування податкового кредиту в серпні 2003 року позивачем не були допущені порушення норм податкового законодавства, просить залишити касаційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку без задоволення, а постанову господарського суду Донецької області від 19 грудня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 12 березня 2007 року без змін.
Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку провела виїзну позапланову перевірку ТОВ «Східенерго» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2003 року, за результатами якої було складено акт № 205-15-16-23/3-31831942 від 29 травня 2006 року.
В акті перевірки було встановлено порушення п. 1.8 ст. 1, підпункту 7.4.1 п. 7.4, підпункту 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 19 ст. 1, ст. 19 Бюджетного кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за серпень 2003 року на 5005000, 00 грн. і мало вираз у тому, що ТОВ «Східенерго» віднесло до податкового кредиту в серпні 2003 року суми податку на додану вартість за наслідками операції придбання комплексу управління кущем вітрових електростанцій потужністю 1,1 МВт у ТОВ «В.Т. Компанія», яке придбало його у ТОВ «Енергосила», факт сплати податку на додану вартість яким не підтверджений через неможливість провести зустрічну перевірку у звязку з відсутністю товариства за юридичною адресою та не звітуванням до податкових органів.
07 червня 2006 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0002430816/0/15653/10/15-16-23/3, яким ТОВ «Східенерго» визначила суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 7507500, 00 грн., у тому числі 5005000, 00 грн. основний платіж та 2502500, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції на підставі підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Вказане податкове повідомлення рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку прийняла податкові повідомлення рішення № 0002430816/1/22464/10/15-16-23/3 від 15 серпня 2006 року та № 0002430816/2/28160/10/15-16-23/3 від 11 жовтня 2006 року на аналогічні суми.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач виконав всі законодавчі вимоги для формування податкового кредиту.
Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (абзац перший підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вищезгаданого Закону).
Право на податковий кредит виникає після настання датиздійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього ж Закону).
Документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається належним чином оформлена податкова накладна, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, що випливає з положень абзацу першого підпункту 7.2.3 п. 7.2 та підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач за наслідками фактичного придбання комплексу управління кущем вітрових електростанцій потужністю 1,1 МВт по договору № 20/1/0 від 21 серпня 2003 року та специфікації від 21 серпня 2003 року сплатив ТОВ «В.Т. Компанія» вартість товару в сумі 30030, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5005000, 00 грн., що підтверджується накладною № 4 від 27 серпня 2003 року та відповідними платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.
ТОВ «В.Т. Компанія» виписало на імя ТОВ «Східенерго» належним чином оформлену податкову накладну № 5/1 від 27 серпня 2003 року на загальну суму 30030, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5005000, 00 грн.
Зазначені обставини, а також товарність операцій відповідачем не оспорюються.
Позивач по першій подій відніс суму податку на додану вартість в розмірі 5005000, 00 грн. до податкового кредиту.
Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів в Законі України «Про податок на додану вартість», таких як обовязкова сплата постачальниками та виробниками товару сум податку на додану вартість до бюджету, не передбачено.
При придбанні товару покупець зобовязаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобовязаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обовязку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку), на якого і покладено законодавчий обовязок, що безпосередньо витікає з визначення терміну «платник податку», наведеному в п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість».
Таким чином, позивач виконав всі законодавчі умови для віднесення відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Донецької області від 19 грудня 2006 року та ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 12 березня 2007 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку залишити без задоволення, а постанову господарського суду Донецької області від 19 грудня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 12 березня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: _____ Л.І. Бившева
Судді: ______ М.І. Костенко
______ Н.Є. Маринчак
______ Є.А. Усенко
______ Т.М. Шипуліна
Судове рішення № 4518933, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 23.07.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-8701/07. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: