Вирок № 45187841, 18.06.2015, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/3452/15-к

1-кп/264/225/2015

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2015 р. Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Кузнецова Д.В., при секретарі Сагайдак Є.Л., за участю прокурора Гришаєва О.І., обвинувачених ОСОБА_1та ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, який має середню освіту, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

1) 25.03.2003 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України до позбавлення волі, строком на 2 роки;

2) 30.09.2004 року Приморським районним судом Запорізької області за ч.1 ст. 185, ст. 70 КК України до позбавлення волі, строком 2 роки 2 місяці, звільнений 05.01.2005 року по відбуттю строку покарання;

3) 20.02.2006 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1, 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 357, 70 КК України до позбавлення волі, строком на 7 років, звільнений 23.03.2012 року по відбуттю строку покарання;

4) 15.05.2013 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, 75 КК України до позбавлення волі, строком на 5 років з випробувальним, строком на 3 роки,

який місця реєстрації не має та фактично мешкає у м. Маріуполі вул. Брестська, буд. 31, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч.1, 3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, Російська Федерація, громадянина України, росіянина, який має середню освіту, не одруженого, який має на утриманні малолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, раніше судимого 19.08.2002 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 296, 304, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст.70 КК України, до позбавлення волі, строком на 9 років із конфіскацією майна, звільнений 19.01.2010 року за ухвалою Микитівського районного суду м. Горлівки згідно ст. 81 КК України умовно-достроково, на невідбутий строк 11 місяців 23 дні,

який зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_6, проживає у ІНФОРМАЦІЯ_7, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч.1, 3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

02 квітня 2015 року приблизно о 22 год. 30 хв. ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим, у тому числі і за вчинення аналогічного правопорушення, у період випробувального терміну, який був призначений вироком Бердянського міського суду Запорізької області від 15.05.2013 року, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2, який також раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, знаходячись біля будинку № 27 по вул. Заозерній в Іллічівському районі м.Маріуполя, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу з повітряної лінії звязку, таємно викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_4 «Фарлеп-Інвест», а саме розподільчий кабель КППт-ВП (100) 4х2х0,51 (UTP-cat 5e), довжиною 165 метрів, загальною вартістю 664 грн. 95 коп. Своїми діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заподіяли вищевказаному підприємству матеріальну шкоду на загальну суму 664,95 грн., після чого з місця вчинення злочину втекли. У подальшому зазначеним майном останні розпорядилися на власний розсуд.

Також, 10 квітня 2015 року приблизно о 22 год.30 хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу з повітряної лінії звязку, що розташовані між по вул. Маміна Сибіряка, у проміжку від вул. Лута до вул. Рівна в Іллічівському районі м. Маріуполя, таємно викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_4 «Фарлеп-Інвест», а саме розподільчий кабель ТППєп 30х2х0,4 довжиною 7,2 метрів, ТППєпЗ 20х2х0,4 у кількості 27,1 метрів, ТППєпЗ 10х2х0,4 довжиною 25,3 метра, загальною вартістю 375 грн. 51 коп., чим заподіяли вищевказаному підприємству матеріальну шкоду. Однак, не виконавши всіх дій, які вони вважали необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчили з причин, які не залежали від їх волі, оскільки були затримані на місці вчинення працівниками охорони «АВТ», а викрадене майно було вилучене.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчинені злочинів визнав у повному обсязі, підтвердив обставини їх вчинення, викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що він разом із ОСОБА_2 02 та 10 квітня 2015 року в нічний час доби в Іллічівському районі м. Маріуполя вчинили викрадення телефонних кабелів, які у подальшому продали як брухт кольорового металу, чим заподіяли матеріальну шкоду підприємству ОСОБА_4 «Фарлеп-Інвест». У вчинених кримінальних правопорушеннях щиросердно розкаявся, зазначив, що правопорушення вчинив у звязку зі скрутним матеріальним становищем. Цивільний позов визнав повністю.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні вину свою визнав у повному обсязі, підтвердив обставини їх вчинення, викладені в обвинувальному акті, дав аналогічні пояснення. У вчинених кримінальних правопорушеннях щиросердно розкаявся, зазначив, що правопорушення вчинив через скрутне матеріальне становище, у звязку із відсутністю роботи. Цивільний позов визнав повністю.

Представник потерпілого ОСОБА_4 «Фарлеп-Інвест» ОСОБА_5 у судове засідання не зявився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи, що обвинувачені свою вину визнали повністю, переконавшись у добровільності та істинності їх позиції, за згодою сторін у відповідності до ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та вважає можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинувачених та дослідженням матеріалів, що характеризують їх особи.

Також учасникам судового провадження розяснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ними не оспорюються, в апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що події кримінальних правопорушень мали місце, вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у предявленому обвинуваченні є доведеною і кваліфікує їх дії за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 1, 3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 злочинів, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинувачених та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення аналогічного злочину, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в медичних закладах не перебуває, заходів до відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілому не вжив, але в той же час у вчиненому щиро розкаявся, що є обставиною, яка помякшує покарання.

ОСОБА_2 раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, за місцем проживання характеризується посередньо, має малолітню дитину доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, на обліку в медичних закладах не перебуває, у вчиненому щиро кається, що є обставиною, яка помякшує покарання.

У звязку із цим, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду з обовязковим залученням до праці, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нового злочину.

При цьому суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 України у виді позбавлення волі.

Враховуючи, що до вчинення даного злочину ОСОБА_1 був засуджений вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15 травня 2013 року за ч. 2 ст. 185, 75 КК України до 5 років позбавлення волі і звільнений від призначеного покарання з випробувальним терміном на 3 роки, суд вважає законним, відповідно до ст. 71 КК України, частково приєднати не відбуту обвинуваченим частину покарання за вищезазначеним вироком до покарання, призначеного за даним вироком.

Крім того, представником потерпілого ОСОБА_4 «Фарлеп-Івест» було заявлено цивільний позов про стягнення з обвинувачених матеріальної шкоди, завданої злочином, в сумі 664,95 грн., яка складається з вартості викраденого ними майна телефонних кабелів.

Вимоги цивільного позивача ґрунтуються на нормах ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до яких майнова шкода, завдана неправомірними діями особи, повинна бути відшкодована у повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна або робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Обвинуваченими позовні вимоги були визнані у повному обсязі, доказів добровільного відшкодування шкоди обвинуваченими не представлено, що дає підстави суду відповідно до вимог ЦПК України постановити рішення про задоволення позову ОСОБА_4 «Фарлеп-Інвест» у кримінальній справі.

Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази у справі відрізки кабелю марки ТППєпЗ 30х2х0,4 довжиною 7,2 метрів, ТППєпЗ 20х2х0,4 у кількості 27,1 метрів, ТППєпЗ 10х2х0,4 довжиною 25,3 метра, який належить ОСОБА_4 «Фарлеп-Інвест», підлягають залишенню власнику ОСОБА_4 «Фарлеп-Інвест»; металевий гачок, інструмент секатор знищенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у предявленому обвинуваченні за ч.2 ст. 185, ч.1, 3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді одного року шести місяців позбавлення волі, за ч.1,3 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України - у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеної вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15 травня 2013 року у виді 5 років позбавлення волі, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді пяти років двох місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально - виконавчій установі закритого типу.

ОСОБА_2 визнати винним у предявленому обвинуваченні за ч.2 ст. 185, ч.1, 3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді одного року шести місяців обмеження волі, за ч.1,3 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України - у виді одного року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді одного року шести місяців обмеження волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду з обовязковим залученням до праці.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» ЄДРПОУ 19199961 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти в сумі 664,95 грн.

Речові докази у справі відрізки кабелю марки ТППєпЗ 30х2х0,4 довжиною 7,2 метрів, ТППєпЗ 20х2х0,4 у кількості 27,1 метрів, ТППєпЗ 10х2х0,4 довжиною 25,3 метра - залишити власнику ОСОБА_4 «Фарлеп-Інвест»; металевий гачок, інструмент секатор знищити.

Після набрання вироком чинності обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту затримання.

Строк покарання ОСОБА_2 у виді обмеження волі відраховувати зі дня його прибуття до місця відбування покарання у виді обмеження волі.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, встановлених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя : Кузнецов Д. В.