Ухвала суду № 4518104, 30.07.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-14596/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

“30” липня2009року                                                                                                       м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів:  Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі: Прудкій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 16 грудня 2005р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 19 червня 2007р.

у справі №6/12-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Жнива»(надалі – ТОВ «Жнива»)

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (надалі – ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя)

про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення, -

встановив:

У грудні 2004р. позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 05.11.2004р. №0000512603/0 та №0000502603/0.

Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки податкового органу про порушення підприємством вимог податкового законодавства не відповідають обставинам справи та спростовуються документами первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Постановою господарського суду Запорізької області від 16 грудня 2005р., залишеною без змінухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 19 червня 2007р., позовні вимоги було задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 05.11.2004р. №0000512603/0 та №0000502603/0. Судові витрати стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача у сумі 85,00грн. державного мита, 118,00грн. інформаційно-технічних послуг та 2400,00грн. витрат на проведення судової експертизи.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанцій, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшов висновку, що документально не підтверджено встановлені податковим органом в ході проведення перевірки порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено позапланову документальну перевірку ТОВ «Жнива» з питання взаємовідносин з ТОВ «Оскол» за ІІ квартал 2004р., про що складено акт №45-Д/26-20/32551469 від 02.11.2004р..

Вказаною перевіркою встановлено недотримання позивачем вимог п.3.1 ст3, п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, встановлено заниження валового доходу у ІІ кварталі 2004р. у сумі 185300,00грн.. Також актом перевірки вказано на порушення позивачем п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податку на додану вартість у квітні-травні 2004р. у сумі 20060,70грн. та 17001,60грн. відповідно.

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 05.11.2004р.:

- №0000512603/0 яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 55560,00грн. у т.ч. 46300,00грн. основного платежу та 9260,00грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- №0000502603/0 яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 55593,45грн. у т.ч. 37062,30грн. основного платежу та 18531,15грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та ТОВ «Оскол»було укладено договір від 27.04.2004р. №27/04/04 щодо постачання ячменю у кількості 340000кг.

Виконання умов згаданого договору та відвантаження позивачем на адресу  ТОВ «Оскол»ячміню підтверджено видатковими накладними №27/04 від 27.04.2004р. на загальну суму 120364,20грн., в т.ч. ПДВ – 20060,70грн. та №6/05 від 06.05.2004р. на загальну суму 102009,60грн. у т.ч.ПДВ – 17001,60грн..

Судами попередніх інстанцій досліджено первинні бухгалтерські документи, якими ТОВ «Оскол» здійснив оплату отриманої продукції, а також документи податкового обліку позивача, що підтверджують відображення операцій за вищевказаним договором купівлі-продажу у податковій звітності підприємства.

Обґрунтовуючи свої висновки щодо порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податкий орган посилається на те, що згідно п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 вказаної норми Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця, або дата відвантаження товарів. Таким чином, податковий орган стверджує, що податкове зобов’язання за вказаними операціями у позивача виникло в день відвантаження ячменю, що мало бути відображено у декларації з податку на прибуток  за ІІ квартал 2004р.. Щодо висновків податкового органу про порушення підприємством п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», то вказані висновки обґрунтовуються тим, що позивачем безпідставно занижено податкове зобов’язання з ПДВ у сумі 37062,30грн. внаслідок не включення до податкових зобов’язань у квітні-травні 2004р. сум по податкових накладних №29/04 від 29.04.2004р. та №6/05 від 06.05.2004р., які не включені в книгу обліку продаж за квітень та травень 2004р..

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до складу валового доходу у ІІ кварталі 2004р. по правилу першої події включено:

- суму реалізації ячменю в розмірі 1104196,55грн.;

- суму відсотків за користування грошовими коштами в розмірі 78,67грн., що підтверджується декларацією з податку на прибуток за перше півріччя 2004р..

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкове зобов’язання позивача з ПДВ за квітень та травень 2004р. в деклараціях з податку на додану вартість відображено в повному обсязі.

Мотивуючи рішення про задоволення позову суди попередніх інстанцій зазначили, що твердження податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток в ІІ кварталі 2004р. в сумі 46300,00грн. і ПДВ за квітень 2004р. в сумі 20060,70грн. та за травень 2004р. в сумі 17001,60грн. документально не підтверджуються, що також знашло своє відображення у висновку №17/241 судово-економічної експертизи від 24.10.2005р. (а.с.52-66 т.ІІІ).

Крім того, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що порушення правил ведення книги обліку продажів платника податків не приймаються в якості обґрунтування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, оскільки такий факт може бути підставою для застосування іншого виду відповідальності на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо встановлено таке порушення правил ведення бухгалтерського обліку.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційнійскарзіне вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 16 грудня 2005р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 19 червня 2007р. –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий                                                     (підпис)

Судді                                                                (підписи)

З оригіналом згідно:

         Секретар                                                                                                          Прудка О.В.