Ухвала суду № 4518068, 22.07.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“22” липня 2007р.                                                                                 №К-8728/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                        Сергейчука О.А.

Суддів                                                                     Бившевої Л.І.

Конюшка К.В.

                                                                                  Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

секретар судового засідання                           Сватко А.О.

за участю представників:

позивача: Серебряков С.Б.;

відповідача: неявка;

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.2004р.

та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20.04.2005р.

у справі №24/379

за позовом               Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»

до                               Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про                             визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі по тексту – позивач, ВАТ «Запоріжсталь») звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі по тексту – відповідач, СДПІ у м. Запоріжжі) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 13.09.2004р. №0000660204/0.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.11.2004р. у справі №24/379 (суддя Пасічник Т.А.), яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.04.2005р. (головуючий суддя – Юхименко О.В., судді Коробка Н.Д., Хуторной В.М.), задоволено позовні вимоги повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 13.09.2004р. №0000660204/0.

СДПІ у м. Запоріжжі не погоджуючись з рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.11.2004р. та постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.04.2005р. у справі №24/379 подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга СДПІ у м. Запоріжжі не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.09.2004 р. СДПІ у м. Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000660204/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем: збір за використання радіочастотного ресурсу у розмірі 260,00 грн., в тому числі 90,00 грн. основного платежу та 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято СДПІ на підставі акту «Про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Відкритим акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» за період з 01.04.2002 р. по 30.09.2003 р.» від 08.09.2004 р. №17-32/1-00191230 (далі по тексту – Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки позивачем в порушення вимог ст. 9 Закону України «Про державний бюджет України на 2003 рік» сума збору за використання радіочастотного ресурсу за січень та лютий 2003 року визначена без врахування всієї ширини використання смуги радіочастот, визначеної в ліцензії на використання радіочастотного ресурсу для організації ультракороткохвильового радіозв’язку, в результаті чого занижено суму збору за використання радіочастотного ресурсу за січень, лютий на 90 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» використання радіочастотного ресурсу – діяльність користувачів радіочастотного ресурсу, пов’язана з випромінюванням електромагнітної енергії в межах радіочастотного спектра.

Згідно ст. 19 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» одним з методів регулювання діяльності  у сфері використання радіочастотного ресурсу України є ліцензування використання радіочастот. Порядок надання ліцензії користувачам радіочастотного ресурсу України визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №112 від 07.02.2001 р. «Про порядок надання ліцензій на використання радіочастотного ресурсу України» передбачено, що ліцензія на використання радіочастотного ресурсу України (далі - ліцензія) є документом, згідно з яким користувач радіочастотного ресурсу України (далі - ліцензіат) має право використовувати радіочастоти, зазначені в ліцензії.

Судами попередніх інстанцій встановлено ВАТ «Запоріжсталь», відповідно до ліцензії від 31.12.1998 р. №783 на використання радіочастот, надано в користування десять смуг радіочастот для мережі ультракороткохвильового радіозв’язку, інтервал радіочастот яких визначено у розмірі – 164.625, 164.725, 164.950, 154.525, 154.550, 154.575, 154.600, 154.650, 154.150, 45.975. Загальна ширина смуги – 250 кГц.

Плата за користування радіочастотами передбачена статтею 24 Закону України «Про радіочастотні ресурси України», згідно з пунктом 3 якого, користувачі радіочастотного ресурсу України сплачують одноразовий платіж за видачу ліцензії на використання радіочастот та щомісячний збір за використання радіочастотного ресурсу.

Статтею 9 Закону України «Про державний бюджет України на 2003 рік» визначено, що збір за використання радіочастотного ресурсу України сплачується з дати фактичного використання радіочастотного ресурсу України. Сума збору за використання радіочастотного ресурсу України розраховується платником самостійно, виходячи із розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот, визначеної в ліцензії на використання радіочастотного ресурсу України, по кожному регіону окремо.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» користувачі радіочастотного ресурсу України зобов’язані повідомити орган, який видав ліцензію та/чи відповідний дозвіл про тимчасове або постійне припинення використання радіочастотного ресурсу України.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що у січні та лютому 2003 року позивачем за ліцензією №783 здійснювалось використання лише однієї смуги шириною 0,025 мГц та у відповідності до вимог закону повідомлено Державну інспекцію електрозв’язку у Запорізькій області про тимчасове припинення користування іншою частиною радіочастотного ресурсу, передбаченою у ліцензії.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки в січні та лютому 2003 року позивач використовув лише смугу шириною 0,025 мГц і не здійснювало фактичного використання інших смуг, обов’язку щодо сплати збору за ними не могло виникнути. Визначення позивачем своїх зобов’язань зі збору за використання радіочастотного ресурсу здійснено відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.2004р. та постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 20.04.2005р. у справі №24/379 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.2004р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20.04.2005р. у справі №24/379 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.2004р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20.04.2005р. у справі №24/379залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.А. СергейчукСудді(підпис)Л.І. Бившева(підпис)К.В. Конюшко(підпис)Н.Г. Пилипчук(підпис)О.І. СтепашкоЗ оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                              А.О. Сватко