Ухвала суду № 4517962, 16.07.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“16” липня 2009р.  Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

 головуючого                                Конюшка К.В.

суддів:                  Ланченко Л.В.

                        Пилипчук Н.Г.

                                                           Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Господарського суду Харківської області від 09.10.2006р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від  20.11.2006р.

у справі  № АС-27/567-06

за позовом               Дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до                               Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова

про                             визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2006 року Дочірнє підприємство «Харківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харковапро визнання недійсним податкового повідомлення-рішення в частині донарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 6069,69 грн.

20.09.2006р. позивачем було подано заяву про доповнення позовних вимог, а саме: підприємство просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0001902305/0/11060 від 25.08.2005р. в частині визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 3575,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про безпідставність  визначення підприємству податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 3575,00 грн. та податку на додану вартість в сумі 6069,69 грн.

Постановою Господарського суду Харківської області від 09.10.2006р. позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0001902305/0/11060 від 25.08.2005р. в частині визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 3575,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від  20.11.2006р. постанову Господарського суду Харківської області від 09.10.2006р. змінено. Задоволено позов в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі Акта перевірки № 4483/23-05/31941174 від 22.08.2005р. в частині донарахування ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 6069,69 грн. В іншій частині постанову Господарського суду Харківської області від 09.10.2006р. залишено без змін.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податкова інспекція оскаржила їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі скаржник зазначив, що при прийнятті рішень судами попередніх інстанції порушено норми матеріального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

            Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та  апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

            Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом проведено вибіркову перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з окремих питань згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 216 від 23.06.2005р. за період з 01.04. - 31.12.2004 р., за результатами якої складено Акт № 4483/23-05/31941174 від 22.08.2005р. (далі – Акт перевірки).

            За даними Акта перевірки встановлено порушення позивачем розрахунку валових витрат по філії «Дворічанський райавтодор», а саме включення до складу валових витрат від’ємного значення об’єкта оподаткування за 1 кв. 2004р. в сумі 14300,00 грн., яке не підтверджено результатами попередньої перевірки, у зв’язку з чим підприємством було завищено валові витрати за 2 кв. 2004р. на суму 14300,00 грн. Крім того, філією «Барвінківський райавтодор» було включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, які не відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту на суму 4409,15 грн.

            На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001902305/0/11060 від 25.08.2005р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 388560,00 грн., в тому числі: 210700,00 грн. основного платежу та 177860,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Рішення суду апеляційної інстанції оскаржується податковою інспекцією в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, яким підприємству було визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 6069,69 грн.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, в Акті перевірки вказано про порушення філією «Барвінківський райавтодор» підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від  03.04.1997 року № 168/97-ВР, а саме: включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, які не відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України від  03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Як вірно зазначено господарським судом апеляційної інстанції, в даному Акті перевірки не зазначено, по яким саме податковим накладним було виявлено порушення та в чому саме полягають ці порушення.

Відповідно до пояснень представника відповідача, перевірку по зазначеній філії було проведено Ізюмською ОДПІ, а висновки вказаної перевірки включено в Акт перевірки № 4483/23-05/31941174 від 22.08.2005р.

В довідці Ізюмської ОДПІ № 6/233-03447196/260-ДСК «Про результати перевірки філії «Барвінківський райавтодор» також відсутні обґрунтування порушень філією включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних.

За вказаних обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність та безпідставність визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 6069,69 грн.

З огляду на викладене доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанції, зроблених відповідно до вимог чинного законодавства, і такі висновки є правомірними та обґрунтованими.

            Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної  інстанції  залишає  касаційну скаргу  без задоволення, а  судові рішення - без змін, якщо визнає,  що суди першої  та  апеляційної  інстанцій  не  допустили  порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

            Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харковазалишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Харківської області від 09.10.2006р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від  20.11.2006р.у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 – 239 КАС України.

Головуючий

(підпис)

Конюшко К.В.

Судді

(підпис)

Ланченко Л.В.

(підпис)

Пилипчук Н.Г.

(підпис)

Сергейчук О.А.

(підпис)

Степашко О.І.

  З оригіналом згідно

  Відповідальний секретар                                                 А.В. Савченко