№К-33981/06
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01029, м.Київ, вул.Московська, 8
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2009 Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Бившевої Л.І.
Пилипчук Н.Г.
Сергейчука О.А.
Степашка О.І.
при секретарі: Андрюхіній І.М.
за участю представників:
позивача: Шпака В.В.
відповідача: Кармелюка Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова
на постанову Господарського суду Львівської області від 14.06.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2006
у справі№5/2546-12/391
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллаген»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Львівської області від 14.06.2006, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2006, позов ТОВ «Коллаген» задоволено повністю. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова №0001692320/0/8680 від 07.04.2005.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового, яким в позові відмовити, з підстав порушення норм матеріального права.
Позивач заперечень на касаційну скаргу не надав.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
ДПІ у Шевченківському районі м.Львова прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0001692320/0/8680 від 07.04.2005, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2005 року у розмірі 2892827,00 грн. Дане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 06.04.2005 №182/23-4/25555992 «Про результати позапланової перевірки ТОВ «Колаген» з питання відшкодування із бюджету податку на додану вартість за січень 2005 року».
За висновками акта перевіркипозивачем допущено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.2, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок того, що передавши придбане нежитлове приміщення до статутного фонду ТОВ «Юніко-Експо», позивач повинен був відкоригувати податковий кредит сформований з суми податку, сплаченої при його придбанні, а також на порушення пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» за відсутності доказів фактичної сплати коштів в бюджет контрагентами позивача – ТОВ «Геос-Львів» та ТОВ «Торгово-фінансова компанія» за операціями з придбання ним нежитлових приміщень та шкірсировини.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «Торгово-фінансова компанія» укладено 25.01.2005 договір купівлі-продажу будівлі корпусу №33 розташованого по вул.Угорській, 14 у м.Львові, виконання якого підтверджується актом прийому-передачі, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, розрахунки за придбане приміщення проведені в повному обсязі, що не заперечується сторонами та підтверджується банківськими виписками.
Сплачений в ціні податок на додану вартість в сумі 1912595,66 грн. позивачем, відповідно до приписів пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», включено до складу податкового кредиту за січень 2005 року на підставі оформлених з дотриманням вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 цього Закону податкових накладних.
Суди попередніх інстанцій проаналізувавши положення п.1.4 ст.1, ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.1.28.2 п.1.28 ст.1, пп.4.2.5 п.4.2 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч.1 ст.1 Закону України «Про інвестиційну діяльність», дійшли вірного висновку, що господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою є прямою інвестицією та не включається до складу валового доходу юридичної особи, якій передаються основні засоби, а тому не підлягають оподаткуванню в розумінні пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
За відсутності заперечень відповідача щодо проведення позивачем розрахунку за придбане приміщення в повному обсязі, при підтвердженні формування контрагентом позивача податкових зобов’язань за даною операцією у відповідному податковому періоді, а також у зв’язку з введенням позивачем основних фондів першої групи в експлуатацію у січні 2005 року, висновки судів попередніх інстанцій про непідтвердження факту завищення позивачем податкового кредиту січня 2005 року на 1912594,66 грн., є правильними.
04.01.2005 між позивачем та ТОВ «Геос-Львів» укладено договір купівлі-продажу №01/04/2 шкіряного напівфабрикату «Вет-Блю», виконання якого підтверджується видатковими накладними, податковими накладними виданими ТОВ «Геос-Львів», оформленими з дотриманням пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», які відображені позивачем в книзі придбання товарів (робіт, послуг), а суми ПДВ включені до Декларації з податку на додану вартість відповідного звітного періоду, розрахунок за придбаний товар проведено в повному обсязі.
ТОВ «Геос-Львів» у зв’язку з продажем зазначеного вище товару відповідні суми ПДВ, у встановленому пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», включено до складу податкових зобов’язань з ПДВ.
В подальшому між позивачем та компанією LLC«VeliaSystemsLimited» укладено зовнішньоекономічний контракт №02-19/11GBвід 19.11.2004 на поставку шкіряного
напівфабрикату «Вет-Блю», виконання якого підтверджується вантажно-митними деклараціями.
За відсутності факту оспорення відповідачем правомірності включення позивачем до складу валових витрат витрат на закупівлю шкіряного напівфабрикату «Вет-Блю», та підтвердження факту здійснення експорту зазначеної продукції, висновки судів про формування експортного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2005 року з дотриманням п.8.2 та п.8.4 ст.8 Закону України «Про податок на додану вартість», є правильними.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильності прийнятих у справі рішень, оскільки зводяться до посилань на не встановлення факту сплати податку на додану вартість до бюджету контрагентами позивача – ТОВ «Геос-Львів» та ТОВ «Торгово-фінансова компанія».
Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень немає.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 14.06.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2006 – без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Л.І.Бившева
Н.Г.Пилипчук О.А.Сергейчук
О.І.Степашко
Судове рішення № 4517950, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 01.07.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № к-33981/06. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: