Ухвала суду № 45165462, 16.06.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 4с/522/133/15

Справа № 522/9333/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року м. Одеса

Приморський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.

при секретарі Герасименко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2., про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

06.05.2015р. ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, якою просив:

визнати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2. від 28.04.2015р. (про відмову у відкритті виконавчого провадження) ВП № 47385023 неправомірною; скасувати вказану постанову та зобовязати державного виконавця відкрити виконавче провадження за ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 21.05.2014р. № 522/17806/13-а-про забезпечення доказів.

В обґрунтування скарги зазначив, що зазначена постанова від 28.04.2015р. винесена в порушення законодавства і йому було неправомірно відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

В судовому засіданні скаржник підтримав зазначену заяву з викладених підстав та при цьому також доповнив, постанова Приморського районного суду м.Одеси від 21.05.2014р. винесена по справі № 522/17806/13-а за його позовом, яка розглядається в порядку адміністративного судочинства. По цій справі вже винесене рішення, яким йому було відмовлено у його задоволені. Проте він вважає, що ухвала суду від 21.05.2014р. не скасована, тому підлягає виконанню.

Представник заінтересованої особи- відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області в судове засідання не зявився. про час і місце судового засідання сповіщений був належним чином, причини неявки суду не сповістив.

Згідно з ч.2 статті 386 ЦПК неявка в судове засідання державного виконавця або іншої посадової особи виконавчої служби, яким повідомлено про час і місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги.

Суд, заслухавши пояснення скаржника, вивчивши матеріали справи, додані до неї документи, оцінивши надані докази прийшов до наступного висновку.

Статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження"передбачено, що виконавчі листи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, з наступного дня після набрання законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.05.2014р. по справі за № 522/17806/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, за участю третьої особи-Голосов ОСОБА_3 про зобовязання вчинити певні дії, судом було витребувано певні документи з до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради . Вказана ухвала суду підлягає негайному виконанню.

24.04.2015р. ОСОБА_1 подав до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області заяву про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 21.05.2014р. по справі за № 522/17806/13-а разом з додатками( оригінал ухвали суду від 21.05.2014р., ухвали суду від. 21.05.2014р. про виправлення описки, копію паспорту та коду).

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 від 28.04.2015 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали суду від 21.05.2014р. за № 522/17806/13-а відповідно до п.8 ст.26 закону України «Про виконавче провадження» з слідуючих підстав:

у виконавчому документі не зазначено повне найменування стягувача та боржника, їх місцезнаходження, ідентифікаційний код та код ЄДРПОУ, строк предявлення виконавчого документу до виконання. Крім того ухвала не містить заходів примусового виконання встановлених законом. Ухвалою суду відповідно до ч.6 ст.75КАС України визначено порядок і спосіб її виконання, зокрема витребувано з Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради документи, копія якої направлена до вказаного Управління. Враховуючи викладене ухвала суду не підлягає виконанню органом державної виконавчої служби. На ухвалі від 21.04.2014р відсутня відмітка про набрання нею законної сили.

Згідно постанови Приморського районного суду м.Одеси від 07.10.2014р. по вказаній справі було відмолено ОСОБА_1 у задоволені його адміністративного позову

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 21.05.2014р. про забезпечення доказів постановлена судом по справі № 522/17806/13-а за адміністративним позовом, тобто в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі ст. 124 Конституції України та ст. 14 ЦПК України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 2 ст. 368 ПК України виконання рішення місцевого суду провадиться на підставі виданого ним виконавчого листа, який є виконавчим документом.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Наведений у статті 17 Закону про виконавче провадження перелік виконавчих документів, що виконуються державною виконавчою службою та виданих на підставі судових рішень, ухвалених відповідно до ЦПК, є вичерпним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України, зі змінами та доповненнями станом на час розгляду справи, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин;

Відповідно до частини першої статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження. Відповідно до цього Закону (ст.17 ч.2) підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

У розумінні статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників. (Постанова, Пленум Вищого адміністративного суду, від 13.12.2010, № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби")

Згідно п. 9, 10 Пленуму ВАСУ №3 від 13.12.2010р. визначаючи предметну та територіальну підсудність справ з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, судам необхідно враховувати, що за приписами пункту 5 частини першої статті 18, частини шостої статті 181 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист, незалежно від статусу позивача у виконавчому провадженні. Судам необхідно мати на увазі, що всі адміністративні справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, вчинених під час проведення виконавчих дій, розглядаються з особливостями, установленими статтею 181 КАС України

Як вбачається з матеріалів справи позивач подав до суду скаргу на дії ДВС в порядку ст.383-387 ЦК України, проте виконавчий документ-ухвала суду від 21.05.2014р. винесена в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає що провадження по справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 206 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 205 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Суд вважає, що вказаний скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства в місцевому суді як адміністративному суді .

Керуючись ст.58 Конституції України, ст.ст. 2 , 8, 15, 16, 60, 169, п.1.ч.1 ст.205, ч.2 ст.206 ,208,209, 386 ЦПК України, ст..15, 16 ЦК України, ст.181 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2., про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії,- закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, згідно ч.2 ст. 294 ЦПК України.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси ОСОБА_4

16.06.2015