Ухвала суду № 45153028, 11.06.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №610/204/15-к Головуючий у 1 інстанції:

Провадження №11кп/790/1072/15 ОСОБА_1

Категорія: ст.186 ч.3 КК України Доповідач: Алексєєв О.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015р. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді Алексєєва О.О.,

суддів Очеретного С.С., Люшні А.І.,

при секретарі Корецькій М.І.

За участю:

прокурора Мазепіної М.В.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційній скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 18.03.2015р.,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 18 березня 2015р.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючий, неодружений, без місця реєстрації, проживаючий ІНФОРМАЦІЯ_4, судимий:

1. 07.04.1998р. Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст.ст.17, 81 ч.3 КК України /в редакції від 28.12.1960р./ до 3 років позбавлення волі без конфіскації майна, із застосуванням ст.46-1 КК України /в редакції від 28.12.1960р./ з відстрочкою виконання вироку на 1 рік без стягнення штрафу;

2. 28.09.1998р. Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст.ст.17, 81 ч.3, 17, 140 ч.2, 140 ч.2, 42, 43 КК України /в редакції від 28.12.1960р./ до 3 років позбавлення волі без конфіскації майна;

- 15.03.2001р. звільнений умовно-достроково на невідбуту частину покарання у вигляді 2 років 2 днів;

3. 27.06.2003р. Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 357, 186 ч.2, 70, 71 КК України до 5 років позбавлення волі;

4. 02.12.2008р. Приазовським районним судом Запорізької області за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 70 КК України до 4 років позбавлення волі.

- 05.08.2011р. звільнений умовно-достроково на невідбуту частину покарання у вигляді 1 року 21 день;

5. 15.11.2011р. Приазовським районним судом Запорізької області за ст.ст.185 ч.3, 263 ч.1, 70,71 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 15.10.2014р. звільнений умовно-достроково на невідбуту частину покарання у вигляді 9 місяців 30 днів,-

засуджений за ст.186 ч.3 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 КК України до покарання призначеного по новому вироку частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Приазовського районного суду Запорізької області від 15.11.2011р. у вигляді 6 місяців позбавлення волі, та остаточно призначено до відбуття 6 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання встановлено рахувати з 05.12.2014р., тобто з моменту фактичного затримання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироку законної сили.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати на залучення експертів у сумі 539грн. 10коп.

Питання щодо речових доказів вирішено.

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_3 визнаний винним у вчинені злочину за таких обставин.

05 грудня 2014р., близько 20-00 години, в м. Балаклія Харківської області ОСОБА_3, в стані алкогольного спяніння, відкрито, повторно і протиправно, з корисливих мотивів, шляхом відкриття вхідних дверей проник до квартири АДРЕСА_1, де був помічений мешканкою ОСОБА_4 Він же, розуміючи, що помічений, відкрито, без застосування насильства або погрози його застосування викрав жіночу сумку, вартістю 288грн., та гроші в сумі 150грн. Після чого, зник з місця події і розпорядився викраденим на свій розсуд, чим завдав ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 438грн.

В апеляційній скарги:

- обвинувачений ОСОБА_3 фактично просить вирок суду першої інстанції скасувати у звязку з неповнотою судового розгляду, матеріали кримінального провадження направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

ОСОБА_3 вказав, що клопотання про виклик в судове засідання та допит свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 були залишені без розгляду, що вплинуло на односторонність розгляду кримінального провадження. Крім того, ОСОБА_3 було відмовлено в задоволенні клопотання про виклик в судове засідання свідків, які могли підтвердити, що він цілий день знаходився вдома та виходив тільки до магазину. Разом з тим, на думку ОСОБА_3, покази потерпілої ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_8 постійно змінюються та не збігаються.

Заслухавши доповідь судді; пояснення обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_2, яки просили задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_3; думку прокурора, якій вважав, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню; перевіривши матеріали кримінального провадження; колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів, відповідно до ст.404 ч.1 КПК України, переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Колегія суддів вважає, що висновки районного суду про винність ОСОБА_3 у скоєні злочину передбаченого ст.186 ч.3 КК України є обґрунтованим та підтверджується сукупністю доказів, наведених у судовому рішенні.

Потерпіла ОСОБА_9 показала, що ввечері 05 грудня 2014р. квартира не була замкнена на ключ, оскільки сімя чекала повернення сина. На звук відкритих дверей вона вийшла в коридор квартири, де побачила перед собою ОСОБА_3, який тримав в руках джинси її брата. ОСОБА_3 також її побачив і обоє стояли якусь мить непорушно. Першим зорієнтувався ОСОБА_3, кинув джинси і вибіг з квартири, вона вибігла за ним. В іншому коридорі вона побачила чужий пакет і занесла його в квартиру. Коли вийшла на вулицю, обійшла будинок, то нікого не побачила. Вона повернулася в квартиру і побачила, що зникла її сумка, яка знаходилася на дивані, звідки ОСОБА_3 брав джинси. Через деякий час вона знову вийшла на вулицю і побачила, як ОСОБА_3 намагався перелізти через паркан. Вона запропонувала йому повернути її сумку, а вона поверне його пакет. ОСОБА_3 сказав, що її сумки не брав, однак може показати якусь сумку, яка лежить на землі неподалік. Вона пройшла за ним, він показав сумку, яку вона впізнала, однак всередині не було грошей та ключів від роботи.

Свідок ОСОБА_10 показав, що 05 грудня 2014р. ОСОБА_3 проник до їхньої квартири і викрав сумку з грошима, які належать його доньці. Крім того, з його барсетки, яка знаходилася в пакеті в коридорі, ОСОБА_3 викрав ключі від квартири.

Свідок ОСОБА_11, підтвердила, що ОСОБА_3 проник до їх квартири і викрав речі доньки. Після того, як обвинувачений втік, в коридорі було виявлено чужий кольоровий пакет з речами і мівіною, який було вилучено працівниками міліції.

Свідок ОСОБА_12 показала, що на її запрошення ОСОБА_3 приїхав до м. Балаклія, звільнившись із місця позбавлення волі. З 15 листопада 2014р. ОСОБА_3 з її дозволу проживав в гуртожитку по вул. Червоноармійській, 13, кім.32 і з цього часу вона його не бачила. 05 грудня 2014р. їй декілька разів дзвонив ОСОБА_3 і запитував, коли вона буде їхати додому. Цього ж дня її сестра повідомила про перебування ОСОБА_3 у стані сильного алкогольного спяніння, надіславши їй СМС. Свідок також повідомила, що напередодні ОСОБА_3 приїздив в м. Харків, де на роботі йому дали 100грн. і вона дала йому 100грн. Інших грошей він мати не міг.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_9 це його сусідка. 05 грудня 2014р. близько 19-30год. він знаходився вдома сам, грав на компютері. Спершу почув як гавкає собака, а потім почув як хтось заходить в квартиру, хоча хвіртка була закрита зсередини. ОСОБА_5 вийшов і побачив, як у квартиру заходить незнайомий чоловік, який був у нетверезому стані. Цим чоловіком був ОСОБА_3 Він спитав, як потрапити до сусідів. ОСОБА_5 вийшов із ОСОБА_3 із квартири. Останній в коридорі забрав свій поліетиленовий пакет, а свідок вивів його на вулицю.

Свідок ОСОБА_13 показала, що 05 грудня 2014р. працювала продавцем в магазині «Вікторія» біля гуртожитку по вул. Красноармійській в м. Балаклія. В цей день ввечері о 17-18 годині ОСОБА_3 купував в магазині продукти. Присутнім в магазині він говорив, що приїхав до ОСОБА_7 і чекає на її приїзд.

Винність ОСОБА_3 у скоєні вказаного злочину також підтверджується і іншими доказами.

Так, згідно протоколу огляду місця події від 05.12.2014р. з фототаблицями, місцем вчинення злочину є квартира АДРЕСА_2. Під час огляду в коридорі біля коробу дверей було виявлено полімерний пакет, в якому знаходиться чоловічий светр сірого кольору, футболка чорного кольору, рушник зеленого кольору, декілька пачок «Мівіни», одноразові бритва, піна для гоління «Арко», зубна щітка.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 05.12.2014р. з фото таблицями, поблизу будинку, по вул. Червоноармійська, 16, Балаклійського району Харківської області та будівлею для розподілу газу на доріжці виявлено жіночу сумку чорного кольору з ручками, поруч якої знаходилася звязка ключів, накладні папери. За декілька кроків від сумки виявлено звязку ключів від замка.

Вартість жіночої сумки чорного кольору /без пошкоджень/ на момент скоєння злочину, тобто станом на 05.12.2014р., за висновком судової товарознавчої експертизи від 22.12.2014р. за №4113, складає 288грн.

В судовому засіданні в присутності потерпілої ОСОБА_4, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5 були оглянути речові докази, які знаходились у полімерному пакеті. ОСОБА_4 та ОСОБА_11 показали, що пакет і речі, які в ньому знаходяться, були залишені ОСОБА_3 у їхньому будинку і були вилучені під час огляду місця події. Сам ОСОБА_3 визнав, що оглянуті речові докази, крім мівіни, належать йому. Свідок ОСОБА_12 також впізнала речові докази і підтвердила, що вони належать ОСОБА_3 Оскільки вона особисто їх йому купила. Неповнолітній свідок ОСОБА_5 також впізнав саме полімерний пакет, який ОСОБА_3 залишив в коридорі, як заходив у їхню квартиру, а потім забрав із собою.

Суд першої інстанції цим доказам дав належну оцінку, дії ОСОБА_3 за ст.186 ч.3 КК України КК України кваліфікував вірно.

Колегія суддів вважає, що районний суд призначаючи ОСОБА_3 покарання, дотримався вимог ст.ст.65, 66, 67, 70, 71 КК України, з урахуванням ступені тяжкості скоєного злочину, конкретних обставин справи, а також даних про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, судимості у встановленому законом порядку не зняті та не погашені, що свідчить о стійкій злочинній спрямованості особистості обвинуваченого, зазначений злочин вчинив в період умовно-дострокового звільнення за попереднім вироком через півтора місяці після звільнення з місць позбавлення волі, за місцем мешкання характеризується позитивно. Обставин які помякшують покарання судом не встановлено. Обставиною яка обтяжує покарання судом вірно визнано вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Колегія суддів також вважає, що покарання призначене ОСОБА_3 за вироком суду у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.3 КК України, знаходиться у межах, установлених у санкціях статей, що передбачають відповідальність за скоєні злочини. Тому вважати покарання призначене ОСОБА_3 несправедливим внаслідок суворості підстав не має.

Колегія суддів знаходить невмотивованими та недоцільними доводи ОСОБА_3 стосовно того, що його клопотання про виклик в судове засідання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_13 були безпідставно залишені без задоволення. Оскільки, згідно звукозапису судового засідання та журналу судового засідання від 20.02.2015р. свідки ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12 були допитані в судовому засіданні в повному обсязі.

Суд вірно прийшов до висновку, що посилання ОСОБА_3 на те, що він не причетний до грабежу є необгрунтованим і спростовується зібраними і дослідженими в судовому засіданні доказами, показами потерпілої ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_14 та іншими доказами.

У звязку з зазначеним, твердження ОСОБА_3 щодо порушення судом першої інстанції кримінально-процесуального законодавства України при розгляді кримінального провадження є необґрунтованим. Оскільки, суперечить наведеним вище доказам та іншим матеріалам кримінального провадження.

Колегія суддів, з урахуванням викладеного, прийшла до висновку, що жодних порушень вимог кримінального та кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою зміну або скасування постановленого вироку, не вбачається, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід залишити без задоволення, судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 408, 409, 413, 418 ч.2, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити - без задоволення.

Вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 18.03.2015р. за обвинуваченням ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 у скоєні злочину передбаченого ст.186 ч.3 КК України залишити - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена сторонами кримінального провадження в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 у той же самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Головуючий

Судді: