Ухвала суду № 45153015, 10.06.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа №640/1673/15. Головуючий 1 інст.: - ОСОБА_1

Провадження №22-ц/790/3227/15. Суддя-доповідач: - ОСОБА_2 Категорія: страхове відшкодування.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2015 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - ОСОБА_2,

суддів: - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

при секретарі: - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», 3-особа: ОСОБА_7 - про стягнення страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року ОСОБА_6 звернулася в суд із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що 14 жовтня 2013 року вона та Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» (далі - ПрАТ «СК «ВУСО») уклали договір добровільного страхування наземного транспорту №1026937-02-21-01, за умовами якого останнє прийняло під страховий захист належний їй на праві власності автомобіль НОМЕР_1.

13 червня 2014 року близько 20 год. 30 хв. її син ОСОБА_7 керуючи належним їй автомобілем в районі с. Зачепілівка Харківської області, не впорався з його керуванням та допустив зїзд в придорожній кювет, внаслідок чого її автомобілю було завдано технічні пошкодження.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 1 серпня 2014 року ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно експертного товарознавчого дослідження ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса №10074 від 10 жовтня 2014 року вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2 становить 30 807 грн. 08 коп.

За проведення вказаного експертного дослідження нею сплачено 885 грн. 60 коп., а також понесені витрати на листування з відповідачем у розмірі 72 грн. 98 коп.

Крім того, а послуги евакуатора нею сплачено 1120 грн. 02 коп.

Таким чином, загальна сума завданої їй матеріальної шкоди внаслідок ДТП становить 32885 грн. 68 коп.

У червні 2014 року вона звернулася до ПрАТ «СК «ВУСО» з заявою про виплату страхового відшкодування.

28 серпня 2014 року відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок СТО ПАТ «Завод ім. Фрунзе» страхове відшкодування у розмірі 10426 грн. 27 коп., однак вказана сума страхового відшкодування не відповідає розміру матеріальної шкоди, завданої їй внаслідок ДТП.

Посилаючись на вказані обставини та ст. ст. 16, 979, 1192 ЦК України, ОСОБА_6 просила суд стягнути з ПрАТ «СК «ВУСО» на її користь страхове відшкодування у розмірі 30807 грн. 08 коп., витрати по оплаті послуг евакуатора у розмірі 1120 грн. 02 коп., витрати по оплаті висновку експертного товарознавчого дослідження автомобіля у розмірі 885 грн. 60 коп., поштові витрати у розмірі 72 грн. 98 коп., витрати по оплаті судового збору у розмірі 328 грн. 86 коп.

Представник ПрАТ «СК «ВУСО» в судове засідання не зявився.

В письмових запереченнях наданих до суду, позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.

3-особа: ОСОБА_7 в судове засідання не зявився.

Згідно заяви наданої до суду, просив розглянути справу за його відсутності.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 березня 2015 року позов задавлено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «ВУСО» (код ЄДРПОУ 31650052), на користь ОСОБА_6 витрати за проведення експертного дослідження у розмірі 591 грн. 40 коп., послуги евакуатора у розмірі 500 грн., судові витрати у розмірі 243 грн. 60 коп., а всього 1335 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь страхове відшкодування у розмірі 30807 грн. 08 коп., витрати по оплаті послуг евакуатора у розмірі 620 грн. 02 коп., витрати по оплаті висновку експертного товарознавчого дослідження автомобіля у розмірі 294 грн. 20 коп., витрати на листування у розмірі 72 грн. 98 коп., витрати по сплаті судового збору при зверненні з позовом в суд у розмірі 94 грн. 26 коп., витрати по сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 164 грн. 43 коп.

ПрАТ «СК «ВУСО» рішення суду в апеляційному порядку не оскаржила.

В письмових запереченнях наданих до суду, ПрАТ «СК «ВУСО» просить апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Частиною 1 статті 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що 14 жовтня 2014 року між ПрАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_6 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №1026937-02-21-0, за умовами якого відповідач прийняв на себе страховий захист автомобіля НОМЕР_1 на строк до 13 жовтня 2014 року включно.

Пунктами 3.1, 3.2, 3, 4, 4.1.1., 5.2 вказаного договору сторони передбачили, що дійсна вартість ТЗ на момент страхування складає 70740 грн.; страхова сума за договором складає 70740 грн.; розмір страхового платежу складає 4251 грн. 47 коп.; страховим випадком за договором є ДТП; підстава для визначення розміру збитку є рахунок СТО, рекомендованої страховиком.

Крім того, вказаним договором сторони передбачили:

пункт 11.6 - страховик зобовязаний відшкодувати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків (порятунок ТЗ, буксирування тощо) в межах до 500 грн. Зазначені суми включаються в суму страхового відшкодування;

пункт 16.4. 4. - у разі визначення розміру заподіяного збитку на підставі розрахунку СТО, рекомендованої страховиком, страховик ровик має право перерахувати суму страхового відшкодування безпосередньо на розрахунковий рахунок СТО;

пункт 16.14 - страховий захист не розповсюджується на пошкодження і відсутні деталі, виявлені при огляді ТЗ на момент страхування (згідно акту огляду, висновку автотоварознавчої експертизи). Страховий захист на пошкоджені або відсутні деталі розповсюджується з моменту усунення пошкоджень (ремонту), встановлення відсутніх деталей на застрахований ТЗ і підписання акту огляду ТЗ страхувальником і представником страховика;

пункт 16.6 - розмір страхового відшкодування у разі пошкодження (знищення) застрахованого ТЗ розраховується на підстав даних огляду пошкодження ТЗ і документів, які підтверджують факт страхового випадку і розмір заподіяного збитку. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати ліміту відповідальності страховика по ТЗ на момент встановлення страхового випадку . Розмір страхового відшкодування дорівнює сумі завданих збитків: з урахуванням: пропорційності відповідальності страховика;

пункт 16.17.1 - сума збитку розраховується пропорційно відношенню страхової суми до дійсної вартості ТЗ у таких випадках: - страхова сума складає певну частину дійсної вартості ТЗ на момент укладання договору страхування; - дійсна вартість ТЗ, розрахована експертом, на момент страхової події перевищує страхову суму більш, ніж на 10%;

пункт - 17.3 до суми страхового відшкодування не включається вартість: пункт 17.3.1 - ремонтних робіт, які не повязані з усуненням пошкоджень, викликаних страховим випадком (в. т. ч. фарбування суміжних, не пошкоджених деталей ТЗ);

пункт - 17.3.11 страховик не відшкодовує непрямі збитки, заподіяні страховим випадком (втрата товарної вартості, моральна шкода, втрачений прибуток, простій, перерва у виробництві, штрафи, втрачена вигода, інфляційні збитки, річні проценти та ін.) ( а. с.8-11).

При укладанні договору страхування ПрАТ «СК «ВУСО» здійснило огляд автомобіля НОМЕР_3, який мав пошкодження бампера, а саме: вмятину та пошкодження лакофарбного покриття, та капоту, а саме: відсутній холдинг. Вказані відомості були визнані ОСОБА_6 та відображені у акті огляду транспортного засобу від 14 жовтня 2013 року ( а. с. 161-165).

Таким чином, сторони визнали, що страховий захист не розповсюджувався на пошкодження, зазначені в аті огляду транспортного засобу від 14 жовтня 2013 року.

13 червня 2014 року володілець ОСОБА_7 керуючи автомобілем позивачки в районі с. Зачепілівка Харківської області, не впорався з його керуванням та допустив зїзд в придорожній кювет, внаслідок чого автомобілю було завдано технічні пошкодження ( а. с. 45).

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 1 серпня 2014 року ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу ( а. с.12).

16 червня 2014 року ОСОБА_6 звернулася з заявою до ПрАТ «СК «ВУСО» про виплату страхового відшкодування, в якій одночасно просила страхову компанію направити виплату страхового відшкодування на ремонт автомобіля на розрахунковий рахунок СТО ПАТ «Завод ім. Фрунзе» (а. с.46-47).

17 червня 2014 року представником ПрАТ «СК «ВУСО» за участю володільця ОСОБА_7 складено протокол огляду автомобіля НОМЕР_2, в якому зазначено пошкодження ТЗ не повязані з ДТП, а саме: - бампер передній; бампер задній; капот; короб лівий; короб правий; крило переднє праве; крило заднє праве, панель. Зазначений протокол підписано володільцем автомобіля ОСОБА_7 без будь-яких застережень (а. с.184, 185-196).

Згідно рахунку СТО ПАТ «Завод ім. Фрунзе» №ЗиФ -0237632 від 17 червня 2014 року вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_4 становить 29470 грн. 71 коп. ( а. с. 197).

Відповідно до звіту ПрАТ «СК «ВУСО» №4907-20 від 10 липня 2014 року сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті ОСОБА_6 становить 10426 грн. 27 коп. (а. с.58-59).

22 серпня 2014 року ПрАТ «СК «ВУСО» складено страховий акт №3376-02 по договору добровільного страхування наземного транспорту №1026937-02-21-01 від 14 жовтня 2013 року та 26 серпня 2014 року перераховано ПрАТ «СК «ВУСО» платіжним дорученням №9509 на розрахунковий рахунок СТО ПАТ «Завод ім. Фрунзе» страхове відшкодування у розмірі 10426 грн. 27 коп. ( а. с. 11, 60, 61).

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення страхового відшкодування у розмірі 30807 грн. 08 коп., суд першої інстанції виходив з того, що розмір страхового відшкодування визначений ПрАТ «СК «ВУСО» у відповідності з договором добровільного страхування наземного транспорту та перерахований за заявою позивачки на розрахунковий рахунок СТО ПАТ «Завод ім. Фрунзе».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає нормам матеріального і процесуального права.

При визначенні суми страхового відшкодування відповідно до вимог пунктів 15.14, 17.3.1 договору добровільного страхування наземного транспорту ПрАТ «СК «ВУСО» виключила з рахунку СТО ПАТ «Завод ім. Фрунзе» №ЗиФ-0237632 від 17 червня 2014 року вартість робіт та пошкоджень, які не перебувають у причинному звязку з ДТП та на які не розповсюджувався страховий захист, а саме: бампер передній та роботи по його розбиранню, збиранню (п. 1, 2 рахунку); крило переднє праве та роботи з його розбирання, збирання, ремонту (п. 3-5 рахунку); двері передні ліві, двері задні праві, салон та роботи по їх зняттю, установці (п. 10-12 рахунку); стапель, короб лівий (п. 17, 18); бампер передній - роботи по його підготовці, фарбуванню (п. 20, 21 рахунку); крило переднє праве та роботи по його підготовці, фарбуванню (п. 24,25 рахунку); короб - роботи по його підготовці, фарбуванню ( п. 27,28 рахунку); частково пакет фарбувальний (п. 30 рахунку); 1\2 частину вартості панелі бампера, заглушки, облицювання боковини, бризговика (п. 31,32,33 рахунку), вартість одного ковпака колеса (п. 41 рахунку), а всього на суму 13860 грн. 19 коп., визначивши розмір збитків, повязаних з ДТП у сумі 15 6120 грн. 52 коп.

Крім того, на підставі пункту 16.17.1 договору добровільного страхування наземного транспорту ПрАТ «СК «ВУСО» визначила суму збитків пропорційно відношенню страхової суми до дійсної вартості ТЗ.

При її визначенні ПрАТ «СК «ВУСО» враховувала, що страхова сума за п. 3.2 договору страхування = 70740 грн. Дійсна вартість застрахованого ТЗ=105916 грн. 83 коп., що перевищує страхову суму на 33,21 %. Коефіцієнт пропорційної відповідальності страховика становить 0,6678 ( 70740 грн. /105 916 грн. 83 коп.)

Таким чином, сума страхового відшкодування визначена страховиком у розмірі 10426 грн. 27 коп. (29470 грн. 71 коп. - 13860 грн. 19 коп. х 0,6678 = 10426 грн. 27 коп., де 29470 грн. 71 коп. вартість відновлення ремонту автомобіля визначена за рахунком СТО; 13860 грн. 19 коп. - сума пошкоджень, що не є причинному звязку з ДТП та деталі, які не перебувають під страховим покриттям).

Визначена ПрАТ «СК «ВУСО» сума страхового відшкодування, яка підлягала виплаті позивачці, відповідає умовам договору добровільного страхування наземного транспорту від 14 квітня 2013 року та узгоджується з наявним у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд зясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, дав їм належну оцінку та ухвалив законне й обґрунтоване рішення в частині, що оскаржує позивачка.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що відповідачем не вірно визначено розмір страхового відшкодування, не можуть бути прийняті до уваги колегії суддів, оскільки вони спростовуються наявними у справі доказами.

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що суд безпідставно відмовив їй у стягненні з ПрАТ «СК «ВУСО» на її користь витрат по оплаті послуг евакуатора у розмірі 620 грн. 02 коп., витрат по оплаті висновку експертного товарознавчого дослідження автомобіля у розмірі 294 грн. 20 коп., витрат на листування у розмірі 72 грн. 98 коп.

Пунктом 11.6 договору добровільного страхування наземного транспорту №1026937-02-21-01 від 14 жовтня 2013 року передбачено, що страховик зобовязаний відшкодувати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків (порятунок ТЗ, буксирування тощо) в межах до 500 грн.

Матеріали справи свідчать, що у звязку з пошкодженням застрахованого автомобіля під ДТП позивачка ОСОБА_6 понесла витрати по оплаті послуг евакуатора у розмірі 1120 грн. 02 коп. (а. с. 25).

У звязку з цим, суд обґрунтовано стягнув з ПрАТ «СК «ВУСО» на її користь витрати по оплаті послуг евакуатора в межах вимог пункту 11.6 договору добровільного страхування наземного транспорту у розмірі 500 грн.

Пунктом 17.3.11 договору добровільного страхування наземного транспорту №1026937-02-21-01 від 14 жовтня 2013 року передбачено, що страховик не відшкодовує непрямі збитки, заподіяні страховим випадком (втрата товарної вартості, моральна шкода, втрачений прибуток, простій, перерва у виробництві, штрафи, втрачена вигода, інфляційні збитки, річні проценти та ін.)

У звязку з цим, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_6 до ПрАТ «СК «ВУСО» про стягнення витрат на листування у розмірі 72 грн. 98 коп.

При стягненні з ПрАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_6 судових витрат у сумі 243 грн. 60 коп., суд виходив з положень ст. 88 ЦПК України, а тому підстав для стягнення з ПрАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_6 додатково судових витрат у сумі 94 грн. 26 коп. колегія суддів не вбачає.

Пунктом 16.8 договору добровільного страхування наземного транспорту №1026937-02-21-01 від 14 жовтня 2013 року передбачено, що у разі виникнення суперечки між страховиком та страхувальником про причинам та розмір збитку кожна із сторін має право вимагати проведення незалежної експертизи. Експертиза здійснюється за рахунок сторони, яка вимагає її проведення. У випадку, якщо за результатами експертизи подію буде кваліфіковано як страховий випадок, страхувальник приймає на себе частину витрат по ній, що відповідає співвідношенню суми, у виплаті якої було раніше відмовлено, і суми відшкодування, сплаченої після проведення експертизи.

Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6 до ПрАТ «СК «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 30807 грн. 08 коп., а тому підстав для стягнення з відповідача на користь позивача додатково витрати по оплаті висновку експертного товарознавчого дослідження автомобіля у розмірі 294 грн. 20 коп. відсутні.

Рішення суду в частині стягнення з ПрАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_6 витрат за проведення експертного дослідження у розмірі 591 грн. 40 коп., послуг евакуатора у розмірі 500 грн., судових витрат у розмірі 243 грн. 60 коп., сторони у справі в апеляційному порядку не оскаржили та рішення суду в цій частині колегією суддів не переглядається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити -відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 березня 2015 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання н ею законної сили.

Головуючий:

Судді: