Ухвала суду № 45115545, 16.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 р. Справа № 876/4258/15 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Качмара В.Я.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участі секретаря Ратушної М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу виконавчого комітету Тернопільської міської ради на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернопільської міської ради про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Тернопільської міської ради (далі Виконком) в якому просила скасувати рішення відповідача від 04.03.2015 №200 «Про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування» (далі - Рішення) в частині демонтажу тимчасової споруди «Христя», що знаходиться по АДРЕСА_1.

Із вказаною позовною заявою, позивачем також було подано клопотання про забезпечення позову (а.с.5-8).

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 березня 2015 року в справі №607/4698/15-а заявлене клопотання про забезпечення позову було задоволено. Зупинено дію Рішення в частині демонтажу тимчасової споруди «Христя» по АДРЕСА_1.

Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив Виконком, який покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи клопотання про забезпечення позову у справі, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем обґрунтовано та наведено підстави для вжиття заходів по забезпеченню позову.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.

Відповідно до вимог ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Частиною 3 цієї статті визначено, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Із аналізу ст.117 КАС України слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, повинні бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Із змісту заявленого клопотання позивача слідує, що доводи заявника про необхідність вжиття заходів забезпечення позову зводяться до того, що оскаржуване ним Рішення передбачає примусовий демонтаж тимчасової споруди «Христя», що знаходиться по АДРЕСА_1, яка йому належить.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду, а відтак клопотання позивача є обґрунтованим, оскільки у разі демонтажу зазначеної тимчасової споруди у звязку із невжиттям обраних заходів забезпечення позову існує небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або ж такі взагалі не зможуть бути поновлені.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись статтями 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Тернопільської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 березня 2015 року без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяВ.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя В.В. Ніколін