РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" червня 2015 р. Справа № 924/1858/14
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Коломис В.В.
суддів Огороднік К.М.
суддів Тимошенко О.М.
при секретарі судового засідання Величко К.Я.
розглянувши апеляційну скаргу позивача - Публічного акціонерного товариства "Катіон" на рішення господарського суду Хмельницької області від 19.02.15 р.
у справі № 924/1858/14 (суддя Музика М.В. )
позивач Публічне акціонерне товариство "Катіон"
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Трейд"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) Петяка Ігора Миколайовича;
2) Волова Олега Володимировича
про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05.07.2001р.
за участю представників сторін:
позивача - Зінченко О.Л. (довіреність б/н від 18.12.2014р.);
відповідача - Бабіч О.О. (довіреність №1 від 06.03.2015р.);
третіх осіб - не з'явилися.
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.02.2015 року у справі № 924/1858/14 в позові Публічного акціонерного товариства "Катіон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро - Трейд" про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 05.07.2001 року - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 року у справі №924/1858/14 вищевказану апеляційну скаргу прийнято до провадження.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 року у справі №924/1858/14 Петяка Ігора Миколайовича та Волова Олега Володимировича залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Відповідач - ТОВ "Євро - Трейд" у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Безпосередньо в судовому засіданні представники позивача та відповідача повністю підтримали вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, витребуваних ухвалою апеляційного суду документів не надали.
Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду скарги в апеляційній інстанції, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, суд вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників третіх осіб за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.101 ГПК України.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом "Мінмашпром України" Міністерства машинобудування, військо-промислового комплексу і конверсії України №338 від 04.03.1994 року "Про створення відкритого акціонерного товариства "Катіон" створено на базі Заводу "Катіон" (м. Хмельницький) відкрите акціонерне товариство "Катіон" та затверджено його Статут (а.с.9-10).
Згідно протоколу №19 позачергових загальних зборів відкритого акціонерного товариства "Катіон" від 06.09.2011 року, на зборах прийнято рішення змінити тип та найменування акціонерного товариства з відкритого акціонерного товариства "Катіон" на публічне акціонерне товариство "Катіон" (а.с.11-15).
Як вбачається з державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХМ №001317 від 13.01.1999 року, на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 24.12.1998 року №763 відкритому акціонерному товариству "Катіон" надано у постійне користування 22, 3539 гектарів згідно з планом землекористування за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19, під промислове підприємство (а.с.16-17).
Директор ТОВ "Євро-Трейд" листом №15 від 4 серпня 1998 року звернувся до голови правління ВАТ "Катіон" з проханням розглянути можливість продажу недобудованої споруди корпуса очищення промислових стоків (а.с.18).
ВАТ "Катіон" листом №675 від 06.06.2001 року звернулося до начальника Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому з проханням надати згоду на продаж незакінченого монтажем корпуса очищення промислових стоків, який рахується у незавершеному будівництві і знаходиться у податковій заставі. У листі вказано, що кошти від реалізації будуть спрямовані на погашення бюджетної заборгованості по ВАТ "Катіон" (а.с.19).
Згідно протоколу засідання Ради товариства "Катіон" від 11.06.2001 року Радою прийнято рішення про отримання письмового дозволу від податкової інспекції м. Хмельницького на реалізацію недобудованої споруди очищення промислових стоків, проведення експертної оцінки вартості корпусу за рахунок ТОВ "Євро-Трейд", реалізацію ТОВ "Євро-Трейд" корпусу очищення промислових стоків в рахунок погашення заборгованості перед бюджетом, а також надати згоду на відчуження земельної ділянки прилеглої до корпусу (а.с.21).
Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому Хмельницької області у відповідь надіслала ВАТ "Катіон" згоду №5477 від 19.06.2001 року, у якій не заперечує на відчуження незакінченого монтажем корпусу очищення промислових стоків згідно листа №675 від 06.06.2001 року при умові спрямування коштів, отриманих від реалізації на погашення податкової заборгованості по ціні згідно експертної оцінки, але не нижче, передбаченої в п.1 ПКМ України №941 від 22.06.1998 року, враховуючи ПДВ (а.с.20).
Дунаєвецькою універсальною товарною біржою "Поділля-Центр" проведено експертну оцінку корпусу очищення промислових стоків площею 3024 м.кв. та прибудови площею 648 м.к.в. за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19, з метою визначення вартості корпусу очищення промислових стоків. Відповідно до Звіту про експертну оцінку вартості корпусу очищення промислових стоків площею 3024 м.кв. та прибудови площею 648 м.кв. за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, вартість оцінюваних будівель складає 80115 грн. (а.с.22-29).
Згідно довідки Хмельницького бюро технічної інвентаризації від 05.07.2001 року №43/7, готовність недобудованого корпусу очищення промислових стоків пл. 3024 м.кв. та прибудови площею 648 м.кв. у місті Хмельницькому по вул. Тернопільській, 19 складає 74% і вартість його виражається в сумі 80 115, 00 грн. (а.с.32).
5 липня 2001 року між ВАТ "Катіон" (позивач/продавець) та ТОВ "Євро - Трейд" (відповідач/покупець) був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до п.1 якого продавець продає, а покупець приймає і оплачує недобудоване приміщення корпусу очищення промислових стоків площею 3024 м. кв. та прибудоване трьох поверхове приміщення площею 648 кв. м., що розміщені на території ВАТ „Катіон", м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19 (далі - договір, а.с.33).
Вартість об'єкту згідно експертної оцінки складає 96138 грн., в т.ч. ПДВ 16023,00 грн. (п.2. договору).
Відповідно до п.4. договору, передачу об'єкта провести на протязі 30 днів з дати підписання цього договору, про що складається відповідний двосторонній акт.
Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.
26.06.2002 року ВАТ "Катіон" направив лист до Хмельницького міського голови №556 про відчуження земельної ділянки, в якому повідомив, що не заперечує проти відчуження від ВАТ "Катіон" на користь ТОВ "Євро-Трейд" земельної ділянки площею 1,6637 га згідно проекту, оскільки недобудоване приміщення, яке знаходиться на вказаній ділянці, належить по договору купівлі-продажу ТОВ "Євро -Трейд" (а.с.31).
07.11.2014 року Публічне акціонерне товариство "Катіон" звернулося до відділу містобудування та архітектури Хмельницької обласної державної адміністрації та Управління архітектури та містобудування Хмельницької ради із запитами на інформацію №661 та №662, відповідно в яких просить надати інформацію про наявність документації стосовно проектування та отримання дозволів на будівництво.
Відділ містобудування та архітектури Хмельницької обласної державної адміністрації листом №01-21/357 від 12.11.2014 року надав відповідь, що у зв'язку із неодноразовою реорганізацією відділу зазначеною у запиті інформацією останній не володіє. Управління архітектури та містобування Департаменту архітектури, містобування та земельних ресурсів у відповіді від 14.11.2014 року №4343/03-01-15 вказало, що дозвільні документи на будівництво об'єктів на території заводу "Катіон" по вул. Тернопільській, 19 (корпус очищення промислових стоків, складське приміщення, металевий бокс, цегляний бокс, навіс для хімічних матеріалів, навіс для будівельних матеріалів) відсутні (а.с.35).
19.11.2014 року ПАТ "Катіон" направило Хмельницькому БТІ запит на інформацію №639, у якому просить надати завірені копії документів стосовно затвердження проекту будівництва приміщення корпусу очищення промислових стоків з прибудовою, надання дозволу на будівництво, технічного паспорту об'єкту та інших наявних у БТІ документів (а.с.38).
Хмельницьке БТІ листом №7104/01-15 від 21.11.2014 року повідомило ПАТ "Катіон", що вказані документи можуть бути надані безпосередньо власнику майна (а.с.39).
Враховуючи вищенаведене, позивач, вважаючи, що дозвільні документи на будівництво приміщення корпусу очищення промислових стоків за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19 відсутні, звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05.07.2001 року.
Місцевий господарський суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог, однак відмовив в їх задовленні через сплив строку позовної давності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до абз.4 п.2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними", відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди.
Враховуючи викладене, правовідносини між сторонами у даному спорі щодо порядку і наслідків визнання угод, які були укладені до 1 січня 2004 року, недійсними, - регулюються за правилами Цивільного кодексу УРСР.
Відповідно до ст.224 Цивільного кодексу УРСР, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Право продажу майна, згідно ст. 225 ЦК УРСР, крім випадків примусового продажу, належить власникові.
Однак, як встановлено судами обох інстанцій, матеріали справи не містять доказів наявності права власності на незакінчене будівництво корпусу очищення промислових стоків загальною площею 3024 м.кв. з прибудованим трьохповерховим приміщенням площею 648 м.кв., яке стало предметом спірного договору купівлі-продажу.
Відповідачем також будь-яких дозвільних документів на вказане будівництво ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду надано не було.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про відсутність права позивача проводити будівництво корпусу очищення промислових стоків, з огляду на що, останній не був наділений правом на його відчуження.
Відповідно до ст.225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно з статтею 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати від нього майно.
Відповідно до ст.48 ЦК УРСР, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
Як встановлено судами обох інстанцій, спірний договір купівлі-продажу від 05.07.2001 року не відповідає положенням ЦК УРСР, зокрема, ст.225 ЦК УРСР, з огляду на що, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для визнання його недійсним.
При цьому, відповідачем було подано заяву про застосування строку позовної давності (а.с.45).
Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір укладено 5 липня 2001 року, тобто до набрання чинності ЦК України.
Згідно пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до статті 71 Цивільного кодексу Української РСР, позовна давність - це строк, у межах якого особа, право якої порушено, може звернутися до суду з вимогою про його захист. Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Відповідно до ст.76 ЦК УРСР, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.
При цьому, визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права (ЦК УРСР чи ЦК України), і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.
Згідно зі статтею 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.
З огляду на викладене, до позовних вимог про визнання угод недійсними застосовуються правила про позовну давність. При цьому правила про позовну давність, встановлені ЦК України, будуть застосовуватися за умови, що право на пред'явлення такого позову виникло лише після 1 січня 2004 року.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 18.11.2014 року у справі № 5011- 7/1603 - 2012.
В даному випадку початком перебігу такого строку є дата укладення спірного договору - 05.07.2001 року, оскільки саме з цього моменту позивач, як сторона такого договору, дізнався про можливе порушення свого права.
Таким чином, строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого права шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05.07.2001 року сплив 05.07.2004 року, тоді як позивач звернувся з відповідним позовом в грудні 2014 року.
При цьому, позивачем не подано, а матеріали справи не містять, доказів в підтвердження обставин непереборної сили, невідворотньої за даних обставин події, які завадили позивачу в строк звернутися до суду за захистом порушеного права.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що позов ПАТ "Катіон" до ТОВ "Євро - Трейд" подано поза межами встановленого ст.71 ЦК УРСР строку позовної давності.
В абз.2 п.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013 року №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" зазначено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Оскільки, спірний договір купівлі-продажу від 05.07.2001 року не відповідає положенням ЦК УРСР, зокрема, ст.225 ЦК УРСР, з огляду на що, підлягає визнанню недійсним, тобто судами обох інстанцій встановлено порушення охоронюваного законом інтересу особи, а саме - доведено наявність підстав для визнання договору недійсним, та зважаючи на відсутність обгрунтування належними та допустимими доказами позивачем поважності причин пропуску звернення за судовим захистом, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Посилання апелянта на відсутність підстав для застосування позовної давності до вимог про визнання угод недійсними з посиланням на п. 3.3 роз'яснення Президії ВАСУ від 12.03.99 N 02-5/111 "Про деякі питанні практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.
Статтею 83 ЦК УРСР, встановлено перелік вимог, на які позовна давність не поширюється, а саме:
- на вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав, крім випадків, передбачених законом;
- на вимоги державних організацій про повернення державного майна з незаконного володіння колгоспів та інших кооперативних та інших громадських організацій або громадян;
- на вимоги вкладників про видачу вкладів, внесених у державні трудові ощадні каси і в Державний банк СРСР;
- у випадках, встановлюваних законодавством Союзу РСР, і на інші вимоги.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що чинне на той час цивільне законодавство не передбачало винятків щодо застосування позовної давності до вимог про визнання угод недійсними, оскільки вимоги про визнання угод недійсними не містяться у встановленому ст. 83 ЦК УРСР переліку вимог, на які позовна давність не поширюється.
Аналогічна правова позиція стосовно застосування позовної давності до позовів про визнання договорів недійсними викладена в постановах Верховного суду України від 25.05.2004р. у справі №14/278 та від 22.01.2008 року у справі № 6-30-28-25/96-06-2358.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Катіон" - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 19.02.2015 року у справі №924/1858/14 - залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Огороднік К.М.
Суддя Тимошенко О.М.
Судове рішення № 45114204, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 16.06.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 924/1858/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: