Постанова № 45113274, 16.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2015 р. Справа№ 910/798/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від позивача: Самборська Ю.В. - за дов.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2015

у справі № 910/798/15-г (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»

до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства «СК «Інкомстрах»

про відшкодування шкоди в розмірі 49 000, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (далі, відповідач) про відшкодування шкоди в розмірі 49 000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «СК «Інкомстрах» (далі, третя особа).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував позивачу матеріальну шкоди, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2015 у справі № 910/798/15-г позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» задоволено у повному обсязі.

Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» страхове відшкодування в розмірі 49 000, 00 грн. та 1827, 00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2015 у справі № 910/798/15-г та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» у справі № 910/798/15-г було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.04.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 26.05.2015.

25.05.2015 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2015 у справі № 910/798/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» - без задоволення.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання, призначене на 26.05.2015, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 розгляд справи було відкладено на 16.06.2015.

У судове засідання, призначене на 16.06.2015, представники відповідача та третьої особи знову не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача та третьої особи про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштових відправлень та з огляду на те, що розгляд справи вже відкладався для надання можливості представникам відповідача та третьої особи скористатись своїм правом на участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача та третьої особи.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів, викладених відповідачем у апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як підтверджується матеріалами справи, 12.06.2014 між Товариством з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (страховик) та Кобзаревою Тетяною Анатоліївною (страховик) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № MOD 8100 від 12.06.2014 (далі, Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Volkswagen Tiguan», державний реєстраційний номер АА 4109 OI.

31.07.2014 в місті Києві по проспекту Палладіна - вулиця Берковецька, 6, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу автомобіля «Volkswagen Tiguan», державний реєстраційний номер АА 4109 OI, під керуванням Кобзаревої Тетяни Анатоліївни та транспортного засобу «ВАЗ 21063», реєстраційний номер ВХ 3036 ВІ, що належить Алієву Вагіду Гусейн Огли, під керуванням Джаббаров Нагі.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля «ВАЗ 21063», реєстраційний номер ВХ 3036 ВІ, Правил дорожнього руху України, а саме, громадянин Джаббаров Нагі, керуючи вказаним автомобілем, здійснив проїзд перехрестя на забороняючий сигнал світлофора, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем «Volkswagen Tiguan», державний реєстраційний номер АА 4109 OI, під керуванням Кобзаревої Тетяни Анатоліївни, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Зазначене підтверджується постановою Святошинського районного суду міста Києва від 09.09.2014 у справі № 752/13335/14-п, провадження № 3/759/4498/14, якою Джаббарова Нагі визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

31.07.2014 страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та 07.08.2014 із заявою про перерахування страхового відшкодування.

Згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку від 20.08.2014 № 9324, складеного ТОВ «ЕАК «Довіра», вартість матеріального збитку, заподіяного автомобілю «Volkswagen», державний реєстраційний номер АА 4109 OI становить 98 184,18 грн.

На підставі Страхового акту № 201000-11738-14 від 28.08.2014 страховик, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом перерахування згідно наказу директора департаменту врегулювання збитків № 2010001173814 від 28.08.2014 страхового відшкодування у розмірі 88 557,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11506 від 29.08.2014.

Як вбачається із матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ 21063», реєстраційний номер ВХ 3036 ВІ, застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АС 8339978, франшиза - 1 000,00 грн. (далі, Поліс АС 8339978).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 та статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Положеннями статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач 08.10.2014 звернувся до відповідача з претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 87 557,77 грн. Зазначена вимога була отримана відповідачем 10.10.2014 та залишена відповідачем без задоволення.

Згідно статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром, визначення яких містяться в пункту 2 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1998 № 8 та Положенні щодо укладення угоди на проведення експертної оцінки майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 08.01.1998 № 16.

Із наявного в матеріалах справи Звіту про визначення вартості матеріального збитку від 20.08.2014 № 9324 вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер АА 4109 OI, внаслідок пошкоджень відповідного транспортного засобу в результаті спірної ДТП становить 98 184,18 грн.

Доказів на спростування встановленого вищевказаним Звітом розміру оціненої шкоди, завданої власнику застрахованого автомобіля, та встановленого коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля, суду надано не було.

Інших висновків сертифікованих оцінювачів або аварійних комісарів щодо встановлення іншого розміру оціненої шкоди, завданої внаслідок пошкодження застрахованого автомобіля у ДТП, та на доведення іншого коефіцієнту фізичного зносу застрахованого автомобіля, суду також надано не було.

Наведені у вищевказаному Звіті роботи, деталі та матеріали знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями застрахованого автомобіля, що зафіксовані у довідках ДАІ за результатами ДТП, а також зафіксовані на фотознімках пошкоджень, що додані до вказаного звіту. Доказів протилежного суду не надано, а також, як зазначалось вище, не спростовано належними засобами доказування, що оцінена вартість робіт, деталей та матеріалів для відновлення застрахованого автомобіля є необґрунтованою (завищеною або заниженою).

Водночас, як вбачається з Полісу АС 8339978 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000,00 грн.

Крім того, відповідно до частини 2 пункту 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза згідно Полісу АС 8339978 становить 1 000,00 грн.

Таким чином, враховуючи умови Полісу АС 8339978 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1192 Цивільного кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50 000 грн.), виходячи з оціненого розміру матеріального збитку, завданого власнику застрахованого автомобіля в зв'язку з його пошкодженням в ДТП, який встановлений вищевказаним Звітом, в межах суми, право на вимогу якої перейшло до позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування, за мінусом франшизи (1 000,00 грн.), а отже в сумі 49 000,00 грн.

Посилання відповідача у запереченнях на позовну заяву на те, що Договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/8339978 є нікчемним у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України, оскільки одночасно діяли два договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, правомірно не взяті судом першої інстанції до уваги, оскільки вимоги пункту 3 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України щодо нікчемності нового договору страхування при наявності уже діючого договору страхування безпосередньо стосуються лише договорів майнового страхування.

Відносно страхування цивільно-правової відповідальності, така вимога в діючому Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачена. До того ж, посилання відповідача на те, що на момент ДТП діяв поліс АС/9736391 Приватного акціонерного товариства «СК «Інкомстрах», про який відповідач не був поінформований, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, судом не береться до уваги, оскільки відповідно до інформації в Централізованій базі даних МТСБУ станом на дату ДТП, а саме 31.07.2014, діяв Поліс АС 8339978, складений відповідачем, в той час як вбачається з інформації з єдиної Централізованої бази даних МТСБУ Приватне акціонерне товариство «СК «Інкомстрах» з 04.02.2014 позбавлено права укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймає до уваги, оскільки останні не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2015 у справі № 910/798/15-г залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2015 у справі № 910/798/15-г залишити без змін.

Матеріали справи № 910/798/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко