Постанова № 45113271, 11.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2015 р. Справа№ 910/19/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Михальської Ю.Б.

за участю представників сторін:

від позивача:Алексєєв С.С. - представник

від відпвоідача: Рагуліна О.В. - представник

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України"

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 19.03.2015р.

у справі № 910/19/15-г (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

до Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України"

про стягнення 34 900, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" про стягнення 34 900, 00 грн.

Рішенням Господарського суду від 19.03.2015 року позов задоволено, стягнуто з Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" на користь Державного підприємства " Придніпровська залізниця " 34900 грн. 00 коп. штрафу за перевантаження вагонів понад вантажопідйомність, 1827 грн. 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішеннм відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги, апеллянт зазначає , що суд першої інстанції вказує на те, що надлишки вантажу із вагонів №55279780 (3400 кг), №52324639 (5500 кг), №56341019 (2400 кг), №67024802 (1800 кг), №55387211 (6240 кг) були відвантажені та забрані самовивозом представником відокремленого структурного підрозділу ДП «УПП УЗ» - Хлібодарівським кар'єроуправлінням за межі ст. Павлоград-1, про що свідчить розписка.

Апелянт зазначає, що п. 1.1 Інструкції з діловодства в Державній адміністрації залізничного транспорту України, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України від 07.11.2012 № 400-Ц, встановлено єдині вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами в Укрзалізниці відповідно до Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади (далі - Типова інструкція), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1242.

Пунктом 3.9 Інструкції передбачено, що документи створені в Укрзалізниці, повинні мати стабільний склад реквізитів, порядок їх розташування та оформлення відповідно до вимог ДСТУ 4163-2003.

Апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутній такий документ як розписка, однак якщо позивач під розпискою мав на увазі лист Хлібодарівського кар'єроуправління б/н б/д, то такий лист на думку скаржника не відповідає вимогам Інструкції, і тому не може слугувати доказом визнання відповідачем перевантаження вагонів понад вантажопідйомність.

Скаржник зазначає що, згідно з §2 ст.7 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - СМГС) бланки накладної друкуються мовою країни відправлення, а також на одному або двох з робочих мов ОСЖД (китайською, російською). Накладна №53066767 складена російською мовою, що є порушенням норм законодавства.

Апелянтом зазначено, що оскільки накладна №53066767 та лист про відвантаження надлишків вантажу оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, вони не можуть слугувати доказами невірного зазначення відповідачем у накладній маси вантажу. А отже, відсутні правові підстави для задоволення позову про стягнення штрафу за перевантаження вагонів понад вантажопідйомність.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/19/15-г та визнано явку повноважних представників сторін в судове засідання обов'язковою.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, у травні 2014 р. зі станції Хлібодарівка Донецької залізниці по залізничній накладній №53066767 у вагонах №55279780, №52324639, №56341019, №67024802 та №55387211 на станцію Придача Південно-Східної залізниці був відправлений вантаж "щебень для балластировки жд пути", відправник Хлібодарівське кар'єроуправління.

03.05.2014 р. на станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці було проведено контрольне зважування вагонів №55279780, №52324639, №56341019, №67024802 та №55387211.

Встановлено, що маса вантажу, вказана в залізничній накладній у графі "маса вантажу в кг, визначена відправником" не відповідає фактичній масі вантажу. А саме:

Номер накладноїНомер вагонуМаса нетто по накладнійМаса нетто при перевірціРізницяВантажо підйомність вагону3 них понад вантажопідйом ність вагону530667675527978069000кг72400кг3400кг71000кг1400кг530667675232463969000кг74500кг5500кг69500кг5000кг530667675634101969000кг71406кг2400кг70000кг1400кг530667676702480269000кг70800кг1800кг69000кг1800кг530667675538721169000кг75240кг6240кг70000кг5240кг Переважування проводилось на 150-тонних вагонних вагах ст. Павлоград-1.

На підставі віщезазначеного був складений комерційний акт серії А049240/1 від 03.05.2014 р.

Усі виявлені надлишки вантажу із вагонів №55279780 (3400 кг), №52324639 (5500 кг), №56341019 (2400кг), №67024802 (1800кг) та №55387211 (6240кг) були відвантажені та забрані самовивозом представником Хлібодарівського кар'єроуправління за межі станції Павлоград - 1, про що свідчить розписка.

Параграфом 1 ст. 7 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, яка діє з 1 листопада 1951 року зазначено, що договір перевезення оформлюється накладною єдиного зразка. Одночасно з пред'явленням вантажу до перевезення відправник для кожної відправки повинен надати станції відправлення правильно заповнену та підписану накладну. Накладна повинна бути заповнена в строгій відповідності з поясненням по заповненню накладної СМГС.

Відповідно до § 5 ст. 7 угоди, данні, що вносяться до накладної повинні бути написані розбірливо чорнилами, шариковою ручкою, на друкарській машинці, комп'ютері, виконані типографським способом або нанесені штемпелем. Всі відомості в накладну повинні бути внесені відправником або залізницею у відповідні графи.

Параграфом 11 ст. 7 вищезазначеної угоди, визначено, що маса вантажу, а також спосіб її визначення зазначається в накладній у відповідності з внутрішніми правилами, що діють на залізниці відправлення.

Вагони можуть бути завантажені до максимальної вантажопідйомності з урахуванням допустимого навантаження від осі вагону на колію у відповідності до § 3 ст. 8. Завантаження вагону понад максимальну вантажопідйомність є перевантаженням. (§ 6 ст. 9 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення).

Параграф 7 вказаної статті передбачає, що визначення маси та кількості місць здійснюється у відповідності з внутрішніми правилами, що діють на залізниці відправлення.

Згідно § 1 ст. 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, відправник несе відповідальність за правильність даних та заяв, зазначених ним в накладній. Він несе відповідальність за всі наслідки від неправильного, неточного або неповного зазначення цих даних та заяв, а також від того, що вони внесені в невідповідну графу накладної.

Частиною 1 § 2 ст. 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення передбачено, що залізниця має право перевірити правильність даних та заяв, зазначених відправником в накладній.

Якщо в результаті перевірки вантажу, що була здійснена під час прямування або на станції призначення було з'ясовано, що дані, зазначені в накладній відправником не відповідають дійсності, то станція, що здійснила перевірку, повинна про це скласти комерційний акт у відповідності до ст. 18 та зробити відмітку про акт в накладній в графі " Комерційний акт " (ч. 4 § 2 ст.12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення ).

У пункті 2 ч. 1 § 1 ст. 18 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення залізниця повинна скласти комерційний акт, як що під час перевезення або видачі вантажу вона здійснює перевірку стану вантажу, його маси або кількості місць, а також наявності накладної і при цьому встановлює невідповідність між даними. Зазначеними в накладній, та вантажем в натурі про найменування, масі, кількості місць вантажу, знаках ( марках ) та номерах місць вантажу, найменування отримувача та станції призначення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 § 3 ст. 12 вказаної угоди штрафи стягуються при неправильному, неповному та неточному зазначенні в накладній даних та заяв, в результаті чого при навантаженні вантажу відправником було допущено перенавантаження вагону понад його максимальну вантажопідйомність ( § 6 ст. 9 ).

Частиною 3 § 3 ст. 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення передбачено, що в даному випадку штраф по пункту 3 даного параграфу стягується у відповідності зі статтею 15 в п'ятикратному розмірі провізної плати за перевезення надлишку маси вантажу по залізниці, на якій було виявлено даний надлишок.

В частині 4 вказаного параграфа зазначено, що передбачені даним параграфом штрафи залізниця вправі стягнути незалежно від відшкодування можливої шкоди та інших штрафів, що сплачуються відправником/одержувачем у відповідності з даною Угодою.

Відповідно до п. 1 ч. 1 § 1 ст. 15 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення провізні платежі визначені у відповідності до ст. 13 стягуються за перевезення по залізницям відправлення - з відправника на станції відправлення або у відповідності з діючими на залізниці відправлення внутрішніми правилами.

Провізні платежі, під якими розуміється плата за перевезення вантажу, проїзд провідника, водія автопоїзда, додаткові збори та інші витрати, що виникли за час від приймання вантажу до перевезення, до його видачі одержувачу, розраховуються по тарифам, що діють в день укладання договору перевезення - у сполученні між станціями залізниць сусідніх країн за перевезення по залізницям країною відправлення та країною призначення - по тарифам що застосовуються залізницями цих країн для таких перевезень. ( ч. 1 § 1 ст. 13 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення ).

Відстань між станцією відправлення Хлібодарівка Донецької залізниці та станцією виявлення ( вивантаження ) надлишків вантажу Павлоград - 1 Придніпровської залізниці - 256 км.

Маса надлишків вантажу понад вантажопідйомність вагону - в №55279780 (1400кг), №52324639 ( 5000 кг), в. №56341019 ( 1400 кг ), в. №67024802 ( 1800 кг ) та в. №55387211 (5240 кг).

Згідно п. 4.3. тарифного керівництва № 1 " Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги " , затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, мінімальна розрахункова маса - 10 тон.

Провізна плата становить: 2292,00 x 0.609= 1396,00

Де 2292 - інфраструктура складова ставки плати за власний вагон згідно тарифного керівництва №1, схема 1 за перевезення надлишку вантажу (розрахункова маса 10 т) на відстань 256 км; 0,609 - підвищуючий коефіцієнт ( тел. №00017/ЦМ від 05.06.2013 р. ), 1396,00 - тариф за перевезення надлишку вантажу від станції Хлібодарівка Донецької залізниці до станції виявлення ( вивантаження ) надлишків вантажу Павлоград-1 Придніпровської залізниці у п'ятикратному розмірі, помноженому на 5 вагонів.

Розмір провізної плати: 1396,00 грн.

Розрахунок штрафу: 1396,00 грн. х 5 х 5

Сума штрафу: 34 900,00 грн.

Таким чином позовні вимоги є обгрунтованими.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не підтверджені відповідними доказами, не спростовують правильності висновків місцевого суду та не можуть бути підставами для скасування рішення суду.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Посилання відповідача на порушення позивачем Статуту залізниць України та складання актів, затверджених Міністерством транспорту України, не приймається до уваги, оскільки відповідачем не було враховано те, що перевезення здійснюється у міжнародному сполученні, яке регулюється «Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення». Тому слід зазначити, що дане перевезення не регулюється внутрішньоукраїниським залізничним законодавством.

Відповідно до параграфу 1 ст. 7 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення договір перевезення оформлюєтьється накладною єдиного зразка.

Накладна складається з документів: оригінал накладної; дорожня відомість; дублікат накладної; лист видачі вантажу; лист повідомлення про прибуття вантажу. Вищезазначена накладна оформлюється у двох примірниках.

Тому колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" на рішення Господарського суду м. Києва від 19.03.2015р. у справі № 910/19/15-г залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 19.03.2015р. у справі № 910/19/15-г залишити без змін.

Матеріали справи № 910/19/15-г повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Б.В. Отрюх

Ю.Б. Михальська