Рішення № 45084766, 03.06.2015, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13288/13-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шаховніної М. О. ,

при секретарі Карпенко Н. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2013 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивує тим, що 16 серпня 2006 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем був укладений Кредитний договір № б/н.

Відповідно до умов Кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у сумі 4 тис. грн.. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, а відповідач зобовязався своєчасно сплачувати на користь банку проценти за користування кредитом, здійснювати погашення заборгованості за кредитом.

Посилаючись на те, що позивач свої зобовязання за Кредитним договором виконав належним чином, а відповідач взяті на себе зобовязання не виконала, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору в розмірі 24 668 грн. 42 коп., у тому числі:

- 3 356 грн. 58 коп. заборгованість за кредитом;

- 19 660 грн. 96 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи;

- 500 грн. штраф (фіксована частина);

- 1 150 грн. 88 коп. штраф ( процентна складова).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову. Пояснила, що вона ніякого кредитного договору з відповідачем не укладала і не підписувала, кредитних коштів не отримувала. Про існування кредитного договору від 16.08.2006 року їй стало відомо при розгляді вказаної справи.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідачки, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як на підставу своїх позовних вимог, ПАТ КБ "Приватбанк" посилається на заяву, яка підписана між ними та відповідачкою 16 серпня 2008 року.

Як встановлено в судовому засіданні, в матеріалах даної цивільної справи міститься оригінал заяви від 16.08.2006 року, укладений від імені ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 (а.с. 46).

Згідно умов даної заяви та Умов та правил надання батьківських послуг банк надає Позичальнику кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у сумі 4 тис. грн.. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, а відповідач зобовязався своєчасно сплачувати на користь банку проценти за користування кредитом, здійснювати погашення заборгованості за кредитом

Дана заява підписана з однієї сторони представником ПАТ КБ "Приватбанк" та з іншої сторони ніби-то міститься підпис відповідачки ОСОБА_1

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачкою у судовому засіданні було заявлено клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09 грудня 2014 року призначено по справі за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.На вирішення експерта було поставлено питання: чи підписано ОСОБА_1 договір від 16 серпня 2006 року ( а.с. 81-82).

14 травня 2015 року справу повернуто з експертної установи разом з висновком експерта ( а.с. 97).

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 06 травня 2015 року № 1062/1063/15-32 підпис від імені ОСОБА_1 розміщений у рядку "Подпись" під друкованим текстом "Я ознакомился и согласен с Условиями предоставления банковских услуг, Правилами пользования платежной картой и Тарифами банка. Я выражаю свое согласие, что настоящее Заявление вместе с Условиями предоставления банковских услуг, Правилами пользования платежной картой и Тарифами составляем между мной и Банком договор о предоставлении банковских услуг. Я подтверждаю, что вся предоставленая мной информация верна. Обязуюсь обо всех изменениях сообщать в Банк не позднее 15 дней с момента их возникновения" у договорі про надання банківських послуг від 16.08.2006 року, укладеного від імені ОСОБА_1 та Закритого акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів та виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 (а.с. 98-105).

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Статтею 66 ЦПК України визначено, що висновок експерта докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Згідно зі ст. 58, 59 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечуючи проти висновку судової почеркознавчої експертизи, представник позивача, не надав жодних доказів, які б спростовували цей висновок. Крім того, представник ПАТ КБ "Приватбанк" не був позбавлений можливості заявити обґрунтоване клопотання у відповідності до вимог ст.ст. 143, 150 ЦПК України про призначення додаткової або повторної експертизи. Разом з тим, висновок судової почеркознавчої експертизи, є повним та зрозумілим, а тому суд вважає його таким, що може бути покладеними в основу рішення.

Таким чином, суд приймає висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06 травня 2015 року № 1062/1063/15-32 як належний та допустимий доказ по справі.

Відповідачем у судовому засіданні доведено ту обставину, що вона не укладала та не підписувала кредитний договір з позивачем, про який зазначає банк у своєму позові. Також позивачем не доведено факту отримання грошей відповідачем за зазначеним кредитним договором від 16 серпня 2006 року.

В силу ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За таких обставин, оскільки відповідачка не підписувала кредитний договір та не отримувала від банку коштів за цим договором, то відповідно, ОСОБА_1 не приймала на себе будь - яких зобов'язань за даним договором, а тому вона не повинна сплачувати банку будь - які грошові суми за даним договором, що відповідає вимогам ст.ст. 526, 527, 530, 1054 ЦК України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 позовних вимог про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, оскільки відповідно до висновку експертів судово-почеркознавчої експертизи підписи від імені ОСОБА_1 на наданому експерту оригіналу договору виконаний не нею, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1, а тому позов задоволенню не підлягає.

Крім того, у судовому засіданні 03 червня 20125 року ОСОБА_1 просила стягнути з ПАТ КБ "Приватбанк" на свою користь судові витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 2 442 грн.

Суд, знаходить підстави для задоволення даного клопотання, у звязку з наступним.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09 грудня 2014 року призначено по справі за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.На вирішення експерта було поставлено питання: чи підписано ОСОБА_1 договір від 16 серпня 2006 року (а.с. 81-82).

З матеріалів справи вбачається, що 29 січня 2015 року на адресу ОСОБА_1 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз було надіслано клопотання за №1062/1063/15-32 (а.с. 87), з якого вбачається, що вартість судово-почеркознавчої експертизи становить 2 442 грн. Також, попереджено заявника, що у разі не оплати вартості експертизи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, матеріали справи будуть повернуті до суду, без виконання ухвали суду.

14 травня 2015 року на адресу Подільського районного суду м. Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертів від 06 травня 2015 року № 1062/1063/15-32, оформлений за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи призначеної ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 09.22.2014 року.

Згідно із главою 8 розділу I ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Як розяснено у п. 35 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно п. 45 вищезазначеної постанови вирішуючи питання про відшкодування витрат, повязаних із проведенням судових експертиз, суду необхідно враховувати, що відповідно до статті 15 Закону України від 25 лютого 1994 року № 4038-XII «Про судову експертизу» витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоровя України відшкодовуються в порядку, передбаченому законодавством.

Після закінчення розгляду справи витрати, повязані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах, визначених статтею 88 ЦПК. При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» встановлено граничний розмір компенсації витрат, повязаних із проведенням судових експертиз.

Згідно постанови КМ України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» встановлено граничний розмір компенсації витрат, повязаних із проведенням судових експертиз витрати повязані з проведенням судової експертизи у цивільних справах не можуть перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Мінюсту.

Як вбачається з акту 1062/1063/15-32 здачі-приймання висновку судових експертів № 1062/1063/15-32 від 05.05.2015 року судовий експерт склав акт, що ціна експертизи визначена на підставі вартості однієї експерт години відповідно до Інструкції про порядок і розмірі відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративне правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи та виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 № 710. Зі змісту акту вбачається, що вартість проведення судово-почеркознавчої експертизи становить 2 442 грн. 00 коп. та платником виступає ОСОБА_1 (а.с. 98).

Крім того, відповідно до квитанції № 79 від 20 лютого 2015 року ОСОБА_1 було сплачено 2 442 грн. 00 коп.вартості судово-почеркознавчої експертизи (а.с. 96).

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на те, що суд не знаходить підстав для задоволення позову ПАТ КБ "Приватбанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором, на підставі ст. 88 ЦПК України з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 слід стягнути понесені нею витрати за проведення судової експертизи у розмірі 2 442 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 610-612, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 15, 58, 59, 60, 66, 86, 88, 143, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 2 442 грн. (дві тисячі чотириста сорок дві гривні) 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М. О. Шаховніна