Рішення № 45069647, 11.12.2013, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 2-1567/11

Номер провадження 2/570/59/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 року Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Остапчук Л.В.

при секретарі Захарук Г.Л.

за участю: представника позивача-відповідачаФедорчука О.В.

представника відповідачки-позивачки,

адвокатаКурганської О.В.

представника відповідачки-позивачки,

адвокатаБаранської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівному

цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", як правонаступника ВАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості,

і за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання кредитного договору та додаткових угод до нього недійсними,

та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" як правонаступника ВАТ "Універсал Банк", ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим,

в с т а н о в и в :

У звязку з тим, що між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", правонаступником якого є Публічне Акціонерне товариство "Універсал Банк", та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 019-2008-1176 від 15.04.2008 року, згідно якого відповідачці надано кредит в сумі 70600 швейцарських франків, на період з дати надання кредиту по 10 квітня 2028 року зі сплатою 11,45% річних, пізніше між банком і ОСОБА_4 укладались додаткові угоди і процентні ставки змінювалися, на забезпечення виконання зобовязань 15.04.2008 року між позивачем і ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено договори поруки, відповідно № 019-2008-1176-Р/1 і № 019-2008-1176-Р/2, згідно яких поручителі взяли на себе зобовязання по сплаті Позичальником кредитних коштів і нести солідарну відповідальність перед Банком нарівні з Позичальником за Кредитним договором, позивач виконав свої зобовязання, однак відповідачі не виконують взяті на себе обовязки по погашенню кредиту, в звязку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором, яку в добровільному порядку відповідачі не погашають, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредитному договору в загальній сумі 733127 гривень 47 копійок та судові витрати по справі.

Пізніше ПАТ "Універсал Банк" подало до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог і просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором станом на 28 травня 2013 року в загальній сумі 894390 гривень 45 копійок і судові витрати по справі.

Відповідачка ОСОБА_4 подала зустрічну позовну заяву і просить визнати Кредитний договір № 019-2008-1176 від 15.04.2008 року і додаткові угоди до нього від 10.04.2009 року та від 28.04.2009 року недійсними. Позовні вимоги мотивує тим, що законним платіжним засобом в Україні є грошова одиниця гривня. Для здійснення операцій в іноземній валюті необхідна спеціальна ліцензія. Крім того, відповідно до ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" надання споживчих кредитів у іноземній валюті на території України забороняється.

Відповідачка ОСОБА_5 також подала зустрічну позовну заяву, в якій просить визнати припиненими Договори поруки № 019-2008-1176-Р/1 і № 019-2008-1176-Р/2 від 15.04.2008 року, укладені між позивачем і нею та ОСОБА_6 Свої вимоги вона мотивує тим, що позивач протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявив вимоги до поручителів, а тому на час предявлення позову Договори поруки не діяли. Тобто позивач пропустив строк для предявлення вимог щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором з поручителів.

Обидва зустрічні позови прийняті до спільного розгляду з первісним позовом.

Представник позивача ПАТ "Універсал Банк" Федорчук О.В. в судовому засіданні позов підтримав, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві. Зустрічні позови не визнав, подав заперечення на них. Пояснив, що банк надав ОСОБА_4 кредит на споживчі цілі. Остання неналежно виконувала свої зобовязання, тому утворилась заборгованість за кредитним договором, що стало причиною звернення до суду з даним позовом. Жодних проплат по погашенню кредиту після предявлення позову відповідачка не проводила, тому вимушені були збільшувати розмір заявлених позовних вимог. Що стосується зустрічних позовів, то банк мав право на здійснення кредитних операцій в іноземній валюті за умови отримання банківської ліцензії. Така ліцензія в банку була, банк здійснював свою діяльність на підставі належним чином оформлених дозволів, тому кредитний договір не підлягає визнанню недійсним. Посилання ОСОБА_5 на ч.4 ст.559 ЦК України є неправомірними. Твердження ОСОБА_5 на те, що в кредитному договорі не встановлений остаточний строк його виконання є таким, що не відповідає дійсності, оскільки в Кредитному договорі чітко встановлено остаточний термін погашення кредиту, а саме 10.04.2028 року. Припинення договорів поруки, внаслідок не предявлення позову до поручителів протягом року з дня укладення договорів поруки є в даному випадку неможливим. Вважає, що позов банку є обгрунтованим, доведеним належними доказами, а тому просить його задоволити з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог. Зустрічні позови є безпідставними, тому в їх задоволенні просить відмовити.

Представник відповідачки ОСОБА_4, адвокат Курганська О.В., первісний позов не визнала, зустрічний позов ОСОБА_5 визнала, а зустрічний позов ОСОБА_4 підтримала. Вважає, що зміст Кредитного договору суперечить законодавству. Сумою заборгованості за Кредитним договором є така сума, яка не погашена. Якщо стоїть питання про дострокове стягнення всієї суми до закінчення договору кредиту, то не може стояти питання стягнення відсотків. Договір не передбачає продовження нарахування відсотків при предявленні вимоги про дострокове погашення кредиту. Позовні вимоги не доведені, кредитний договір не відповідає вимогам закону, тому первісний позов не підлягає до задоволення. Просить в його задоволенні відмовити. З цих причин зустрічний позов ОСОБА_4 підлягає до задоволення і кредитний договір та додаткові угоди до нього необхідно визнати недійсним. Вважає, що зустрічний позов ОСОБА_5 підлягає до задоволення, так як позивач пропустив строк звернення до суду з вимогою до поручителів.

Представник відповідачки ОСОБА_5, адвокат Баранська Н.С., первісний позов не визнала, зустрічний позов ОСОБА_4 визнала і підтримала, зустрічний позов ОСОБА_5 підтримала. Вважає, що Кредитний договір необхідно визнати недійсним, оскільки він не відповідає вимогам закону, тому в цій частині підтримала пояснення Курганської О.В. Що стосується стягнення суми заборгованості з поручителів, то вважає, що шестимісячний строк для предявлення позову до суду повинен рахуватися з 20.08.2010 року. Тобто, позов до поручителів міг бути предявлений не пізніше лютого 2011 року. Позов предявлено в червні 2011 року, тому вважає, що банк пропустив ці терміни і вони поновленню не підлягають. Просить зустрічний позов ОСОБА_5 задоволити, визнати недійсним Кредитний договір і додаткові угоди до нього, задоволивши зустрічний позов ОСОБА_4, а в задоволенні первісного позову банку відмовити, оскільки він не доведений належними доказами.

Відповідачка ОСОБА_6 в судове засідання не зявилися, хоча належним чином і в установлений строк повідомлялася про слухання справи. Причину неявки суду не повідомила, від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Тому суд визнає її неявку до суду неповажною і приходить до висновку про можливість слухання справи у відсутності цієї відповідачки.

Судом встановлено, що 15.04.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", правонаступником якого є Публічне Акціонерне товариство "Універсал Банк", та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 019-2008-1176, згідно якого відповідачці надано кредит в сумі 70600 швейцарських франків, на період з дати надання кредиту по 10 квітня 2028 року зі сплатою 11,45% річних. 10 квітня 2009 року та 28 квітня 2009 року між банком і ОСОБА_4 укладалися додаткові угоди.

Того ж таки 15.04.2008 року між ВАТ "Універсал Банк" і ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено договори поруки, згідно яких поручителі беруть на себе обовязок по сплаті Позичальником кредитних коштів і несуть солідарну відповідальність перед Банком нарівні з Позичальником за Кредитним договором. 28 квітня 2009 року між банком і ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено додаткові угоди до договорів поруки.

Крім того, на забезпечення виконання двох кредитних договорів, 15 квітня 2008 року між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_4 було укладено Договір іпотеки нерухомого майна, житлового будинку, згідно якого ОСОБА_4 передала в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій розташований цей будинок.

Банк виконав свої обовязки, однак відповідачка ОСОБА_4 належним чином не виконувала своїх зобовязань і вчасно не погашала кредит. Станом на 28.05.2013 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 894390 гривень 45 копійок, яка складається з заборгованості по кредиту 26629,66 грн., суми дострокового стягнення кредиту 554691,82 грн., відсотків 305086,12 грн., підвищених відсотків 7982,84 грн., що підтверджується відповідним розрахунком, наданим ПАТ "Універсал Банк".

Згідно ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлено обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що відповідачка ОСОБА_4 не належним чином виконувала свої зобовязання за кредитним договором, виникла заборгованість, тобто в наявності є порушення права позивача, за захистом якого спрямоване його звернення до суду, а отже позов підлягає до задоволення і сума заборгованості за кредитним договором підлягає стягненню. Однак, суд вважає, що стягнення суми заборгованості має проводитися лише з позичальника ОСОБА_4 і солідарному стягненню не підлягає, оскільки є підстави поруку визнати припиненою, про що буде обгрунтовано нижче.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання недійсним кредитного договору і додаткових угод до нього, то суд вважає, що цей позов є безпідставним і до задоволення не підлягає.

Дійсно ст.192 ЦК України встановлює, що законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Стаття 533 ЦК України передбачає, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлюються загальні вимоги до здійснення комерційними банками банківських операцій та передбачає для вчинення яких банківських операцій комерційним банкам слід отримати банківську ліцензію та письмові дозволи.

Як встановлено судом, і це вбачається з долучених до матеріалів справи копій Банківської ліцензії і Дозволу, Банківська ліцензія № 92 на право здійснення банківських операцій і Дозвіл № 92-1 на право здійснення операцій ВАТ "Універсал Банк" були надані Національним Банком України 07 грудня 2007 року. Як вбачається із Додатку до дозволу № 92-1 від 07 грудня 2007 року ВАТ "Універсал Банк" має право здійснювати операції з валютними цінностями.

Виходячи з цього суд вважає, що позивач мав право на здійснення кредитних операцій в іноземній валюті. А тому доводи відповідачки-позивачки ОСОБА_4 в позові і її представника в суді про те, що банк не мав відповідної ліцензії, в звязку з чим Кредитний договір не відповідає вимогам закону, суд не може взяти до уваги і приходить до висновку, що зустрічний позов є безпідставним, а тому до задоволення не підлягає.

Тепер стосовно зустрічного позову ОСОБА_5

Стаття 553 ЦК України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.

А відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Але суд погоджується з доводами відповідачки-позивачки ОСОБА_5 в позові і її представника Баранської Н.С. в суді про те, що позивач пропустив строк для предявлення вимоги до поручителів і на момент предявлення позову порука була припинена.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимог до поручителя.

В договорах поруки, укладених з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 його строк не встановлено.

Пункт 5.2.5 Кредитного договору встановлює, що після направлення Кредитором на адресу Позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення Позичальником порушень умов за цим Договором протягом 30 календарних днів з дати відправлення Кредитором вищевказаного повідомлення (вимоги) Позичальнику, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 31 календарний день з дати відправлення Кредитором Позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту.

Як встановлено судом, вимога ОСОБА_4 про сплату простроченої заборгованості за кредитним договором, процентів і штрафних санкцій була направлена 20 липня 2010 року. Таким чином, строк виконання основного зобовязання за наслідками застосування п.5.2.5 Кредитного договору настав з 21 серпня 2010 року. Отже, виходячи з наведеного, в Кредитора виникло право в межах шестимісячного строку (до 21 лютого 2011 року) предявити до поручителів вимогу про дострокове погашення боргу. Проте позов було предявлено лише 20 червня 2011 року.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин" розяснено, що відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється, якщо Кредитор протягом шести місяців від настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобовязання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобовязань за цим договором строк предявлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобовязання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобовязання у повному обсязі або у звязку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Предявлення вимоги до поручителя є направлення (вручення) йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і предявлення до нього позову. При цьому в разі предявлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобовязання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобовязань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст.252 ЦК України.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що первісний позов підлягає до часткового задоволення. У звязку з тим, що поручителі з наведених вище підстав (порука припинилась) не можуть нести солідарної відповідальності, обовязок по поверненню заборгованості по кредиту та всіх коштів по достроковому його поверненню покладається лише на позичальника ОСОБА_4 Відповідно, її зустрічна позовна заява до задоволення не підлягає, а зустрічна позовна заява ОСОБА_5 підлягає задоволенню.

В звязку з частковим задоволенням позову, відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідачки ОСОБА_4 належить стягнути судові витрати, а саме судовий збір, який був сплачений позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст.57, 59, 60, 88, 213-215, 223, 294, 295 ЦПК України, ст.ст.192, 509, 526, 530, 533, 553, 554, 559, 598, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", суд, -

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", як правонаступника ВАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Феодосія Кримської області, зареєстрованої в АДРЕСА_2, фактично проживаючої в АДРЕСА_3, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Острозьким МРВ УМВС України в Рівненській області 28.03.2003 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного Акціонерного Товариства "Універсал Банк" (04114, м.Київ, вул.Автозаводська, № 54/19, код банку: 322001, код ЄДРПОУ: 21133352) заборгованість за кредитним договором № 019-2008-1176 від 15.04.2008 року, яка утворилася станом на 28 травня 2013 року в сумі 894390 (вісімсот девяносто чотири) гривні 45 копійок та судові витрати по справі в загальній сумі 3561 (три тисячі пятсот шістдесят одна) гривня на розрахунковий рахунок 29095000201428.

В решті позовних вимог ПАТ "Універсал Банк" відмовити за безпідставністю позовних вимог.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання кредитного договору та додаткових угод до нього недійсними - відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Зустрічний позов ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" як правонаступника ВАТ "Універсал Банк", ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим - задоволити повністю.

Визнати договори поруки № 019-2008-1176-Р/1 і № 019-2008-1176-Р/2 від 15.04.2008 року (по Кредитному договору № 019-2008-1176, укладеному 15 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" та ОСОБА_4), що укладені Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 припиненими.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Остапчук Л.В.