Ухвала суду № 45025544, 15.06.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2015 р.Справа № 622/20/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Бегунца А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Харківської області на постанову Золочівського районного суду Харківської області від 07.05.2015р. по справі № 622/20/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Харківської області

про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Харківської області (далі - відповідач, УПФУ в Золочівському районі Харківської області), в якому просила суд визнати незаконною відмову УПФУ в Золочівському районі Харківської області у призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з дня звернення з заявою про призначення пенсії.

Постановою Золочівського районного суду Харківської області від 07.05.2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано незаконною відмову УПФУ в Золочівському районі Харківської області у призначенні ОСОБА_1, пенсії за вислугою років з дня звернення з заявою про призначення пенсії.

Зобов'язано УПФУ в Золочівському районі Харківської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» з 12 грудня 2014 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідач просить постанову Золочівського районного суду Харківської області від 07.05.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції не зявилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач, 07.01.1966 р. н., відповідно до трудової книжки серії БТ №0109487 від 07 травня 1985 року, 05 травня 1985 року була прийнята на роботу вчителем фізичної культури до Жовтневої восьмирічної школи; 26 серпня 1987 року переведена та прийнята на роботу до Золочівської дитячої юнацької спортивної школи на посаду тренера-викладача; 10 вересня 1991 року - звільнена з займаної посади.

13 вересня 1991 року ОСОБА_1 прийнята на роботу вчителем фізичної культури до середньої школи №7 м. Актюбінська, звідки 20 січня 1992 року звільнена за власним бажанням.

21 січня 1992 року прийнята на роботу до Золочівської дитячої юнацької спортивної школи на посаду тренера-викладача.

01 вересня 1994 року ОСОБА_1 призначена завідувачем Золочівської ДЮСШ по навчально-виховній роботі. 01 вересня 1995 року переведена тренером-викладачем.

24 лютого 1998 року ОСОБА_1 присвоєна друга кваліфікаційна категорія.

31 серпня 2010 року ОСОБА_1 звільнена з Золочівської ДЮСШ за власним бажанням.

12 грудня 2014 року позивач звернулась з письмовою заявою до УПФУ в Золочівському районі Харківської області про призначення їй пенсії за вислугою років.

Листом від 22 грудня 2014 року відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугою років з тих підстав, що позивач не має належного 25-річного стажу роботи, на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій ОСОБА_1 12.12.20144 року надала документи для призначення пенсії за вислугу років, згідно яких стаж роботи складає 7 років 8 місяців 14 днів.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що стаж роботи позивача за період з 21.01.1992 року по 01.09.1994 року та з 01.09.1995 року по 24.02.1998 року на посаді тренера-викладача Золочівської дитячо-юнацької спортивної школи підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію за вислугу років.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ, право на пенсію за вислугою років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. При цьому згідно з ч.2 ст.7 цього Закону, пенсії за вислугою років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на пенсію.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

У відповідності до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.08.1993 року, № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яку дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від листопада 1993 року №909, розділом 1 "Освіта" та у примітці до нього надано право на пенсію за вислугу років викладачам, вчителям та іншим працівникам освіти заочних навчальних закладів, зазначених у цьому переліку.

Згідно ч.1 ст. 39 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII до позашкільних навчальних закладів належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р. №433, до типів позашкільних навчальних закладів спортивного напрямку віднесено дитячо-юнацькі спортивні школи.

Статтями 12, 21 Закону України «Про позашкільну освіту» встановлено, що позашкільні навчальні заклади можуть функціонувати у тому числі у формі спортивних шкіл. Педагогічні працівник позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу; роботи не менше 25 років.

Відповідно до абзацу 6 п.2 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти від 31.01.2001 № 78, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічних та науково-педагогічних працівників (далі - стаж педагогічної роботи) зараховується час роботи на посадах, передбачених переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963, а також: час роботи у спортивних школах усіх типів на посадах керівників, їх заступників з основного виду діяльності, тренерів-викладачів, тренерів-методистів, інструкторів-методистів, акомпаніаторів та на посадах тренерів-викладачів спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю, тим науково-педагогічним працівникам, що працюють за профілем у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації, керівників фізичного виховання, викладачів фізкультури вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів, учителів фізкультури, керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи, які працюють за профілем у загальноосвітніх навчальних закладах, і педагогічних працівників, які працюють за профілем у позашкільних та дошкільних навчальних закладах.

З матеріалів справи встановлено, що термін роботи позивача на посаді тренера-викладача в Золочівській ДЮСШ входить до спеціального (педагогічного) стажу роботи, що відповідно до положень ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ дає право на пенсію за вислугою років.

Отже, з урахуванням наявності у позивача такого загального спеціального стажу понад 25 років, з урахуванням періоду роботи у Золочівській ДЮСШ позивач має право на призначення їй пенсії за вислугою років відповідно до пункту "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ та ст. 21 Закону України "Про позашкільну освіту".

Таким чином, колегія суддів погоджуєтся з висновком суду першої інстанції, що рішення відповідача щодо відмови позивачу у призначенні такого виду пенсії є противоправним і позивач має право на призначення зазначеного виду пенсії з дня подачі заяви про призначення пенсії, тобто з 12 грудня 2014 року.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Золочівського районного суду Харківської області від 07.05.2015 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Золочівського районного суду Харківської області від 07.05.2015р. по справі № 622/20/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4