Ухвала суду № 45025541, 10.06.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 р.Справа № 818/736/15

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Луганського державного університету внутрішніх справ імені ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.03.2015р. по справі № 818/736/15

за позовом ОСОБА_2

до Луганського державного університету внутрішніх справ імені ОСОБА_1

про стягнення невиплаченого грошового забезпечення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернулася до суду з адміністративним позовом до Луганського державного університету внутрішніх справ імені ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка) про стягнення невиплаченого грошового забезпечення за липень 2014 року в сумі 5550,12 грн., за вересень 2014 року в сумі 4933,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що в період з 11.08.1997 року по 30.09.2014 року вона проходила службу в органах внутрішніх справ України. Наказом ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка від 30.09.2014р. №200 о/с її було звільнено з посади доцента кафедри кримінального процесу факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства та з органів внутрішніх справ України за п. 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. Грошове забезпечення їй було нараховане та не виплачено: за липень 2014 року в сумі - 5 550,12 грн., за вересень 2014 року в сумі - 4933,44 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду позов задоволено. Стягнуто з Луганського державного університету внутрішніх справ імені ОСОБА_1 (м. Суми, вул. Миру, 24, код 08682387) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, невиплачене грошове забезпечення за липень 2014 року в сумі 5550,12 грн., вересень 2014 року в сумі 4933,44 грн., а всього 10483,56 грн. (десять тисяч чотириста вісімдесят три грн. 56 коп.).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції визнав частково позовні вимоги позивача в частині стягнення грошового забезпечення за липень 2014 року в сумі 5550,12 грн., в іншій частині доводи скарги підтримав з підстав і мотивів, викладених в апеляційній скарзі. Позивач в судове засідання не прибув.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, письмових заперечень колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що на підставі наказу Луганського інституту внутрішніх справ від 03.08.1997р. № 36 о/с ОСОБА_2 була прийнята на службу в органи внутрішніх справ України з 11 серпня 1997 року (а.с.11).

Наказом ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка від 23.07.2013р. №100 о/с ОСОБА_2 призначена на посаду доцента кафедри кримінального процесу факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства з 23 липня 2013 року (а.с.9).

30 вересня 2014 року наказом ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка від 30.09.2014р. № 200 о/с ОСОБА_2 було звільнено з посади доцента кафедри кримінального процесу факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства та з органів внутрішніх справ України за п. 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (а.с.11,12).

Згідно довідки Луганського державного університету внутрішніх справ імені ОСОБА_1 від 19.03.2015 року №390, грошове забезпечення ОСОБА_2 за липень 2014 року складає 5550,12 грн., за вересень 2014 року - 4933,44 грн. (а.с.27).

Грошове забезпечення відповідачем сплачено позивачу не було, в звязку з чим ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є обґрунтованими та правомірними, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги відповідач зазначив, що звертався до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області з листом щодо проведення платежів по виплаті заробітної плати та грошового забезпечення перед особовим складом університету, проте йому було відмовлено в проведенні даних виплат тим працівникам, які не були переведені разом з університетом до нового місця дислокації та не продовжили виконувати свої обовязки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до наказу МВС України від 06.10.2014 року №1025 "Про тимчасову передислокацію ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка" університет тимчасово передислокований на базу Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: м. Суми, вул. Миру, 24.

Позивач, ОСОБА_2, була звільнена з посади доцента кафедри кримінального процесу факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства та з органів внутрішніх справ України з 30 вересня 2014 року.

Тобто, ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка було передислоковано вже після звільнення позивача.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, вимоги п.4 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей не розповсюджуються на дані правовідносини.

З огляду на наведене, колегія суддів доходить висновку, що посилання відповідача про неможливість виплатити позивачці грошове забезпечення у звязку з тим, що Головне управління державної казначейської служби у Сумській області відповідно до п.4 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №595, не приймає платіжні документи ЛДУВС ОСОБА_1 щодо виплати грошового забезпечення працівникам, які не були переведені разом з університетом до нового місця дислокації та не виконують свої обовязки є безпідставним та необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення з Луганського державного університету внутрішніх справ імені ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 невиплаченого грошового забезпечення.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Луганського державного університету внутрішніх справ імені ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.03.2015р. по справі № 818/736/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст ухвали виготовлений 15.06.2015 р.