Ухвала суду № 45025157, 26.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 р. Справа № 876/2472/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівГулида Р. М., Улицького В. З.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року по справі № 809/444/15 за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" про стягнення заборгованості за податковим боргом в сумі 48899 грн,

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2015 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш", яким просить стягнути з відповідача кошти за податковим боргом у сумі 48899 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем в порушення обов'язку встановленого статями 57, 203 Податкового кодексу України не здійснено погашення самостійно задекларованого податкового боргу з податку на додану вартість за грудень 2014 року у сумі 48899 грн, які заявник просить стягнути з рахунків у банках, що обслуговують відповідача.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року позов задоволено.

Стягнено з поточних рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" на користь Державного бюджету податковий борг в сумі 48899 (сорок вісім тисяч вісімсот девяносто девять) гривень 00 коп.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач. У поданій апеляційній скарзі просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що позивачем не було надіслано податкову вимогу відповідачу, а відтак звернення до суду про стягнення податкового боргу є передчасним.

Сторони явку своїх представників не забезпечили, хоч і були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що не перешкоджає слухати справу в їх відсутності в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Згідно з матеріалами справи 20.01.2015 року відповідачем подано до ДПІ у м. Івано-Франківську податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року, якою узгоджено податкове зобовязання платника податків із податку на додану вартість за вказаний період у сумі 48899,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем податковий борг по податку на додану вартість за грудень 2014 року сплачено відповідно до платіжного доручення № 360 від 31 грудня 2014 року та № 386 від 28 січня 2015 року, однак за відповідачем числиться податковий борг за попередні періоди, що підтверджується обліковою карткою платника податків.

Так 22 серпня 2013 року ДПІ у м. Івано-Франківську вручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Манинобудівний завод "Автоливмаш" податкову вимогу форми Ю № 1124-19 від 14 серпня 2013 року, що підтверджується його підписом на корінці даної податкової вимоги.

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 розділу V Податок на додану вартість Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 203.1 цієї статті встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податкового боргу органи податкової служби зобов`язані зарахувати кошти що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податку

Відповідно до абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 цього Кодексу встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається)

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції виходив з того, що податкова вимога форми Ю № 1124-19 від 14 серпня 2013 року не є відкликаною, а відтак необхідності направлення нової податкової вимоги на суму податкового боргу немає.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити, що твердження відповідача про обовязковість повторного направлення податкової вимоги позивачем є необґрунтованим та не містить посилання на жодну норму законодавства.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року по справі № 809/444/15 без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

ГоловуючийКузьмич С. М.

СуддіГулид Р. М.

Улицький В. З.