Постанова № 45024807, 11.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2015 рокусправа № 804/10137/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання:Комар Н.В.

представника відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Відродження

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Відродження до Східно-Дніпровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Відродження звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східно-Дніпровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просив визначити неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.04.2014р. № 000132201, винесене Східно-Дніпровською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі Акту камеральної перевірки № 287/22.1/30699186 від 20.04.2014р. Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з аналізу положень п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України вбачається, що в разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації штраф у розмірі трьох відсотків нараховується на суму недоплати. Тобто, обовязковою умовою для нарахування штрафу є наявність факту недоплати за відповідними податком. У звязку з тим, що термін сплати по податковій декларації з ПДВ за серпень 2013р. спливає 30.09.2013р., а позивач сплатив всю суму податкового зобовязання 27.09.2013р. у розмірі 953443,00 грн., то при здачі уточнюючого розрахунку відсутній факт недоплати, в звязку з чим сума штрафу, яка відображається у графі 6 рядку 26 уточнюючого розрахунку не нараховується.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у задоволені відмовлено. Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідач у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні обґрунтовано збільшив ТОВ Відродження суму грошового зобовязання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 25000 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем (ТОВ Відродження) подано апеляційну скаргу, згідно якої позивач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наполягає на тому, що останній термін сплати по податковій звітності за серпень 2013 року спливає 30.09.2013 р., а Товавриство «Відродження» сплатило всю суму податкового зобов'язання 27.09.2013 р. у розмірі 953443,00, тому при здачі уточнюючого розрахунку відсутній факт недоплати, в зв'язку з цим суму штрафу, яка відображається у графі 6 рядка 26 уточнюючого розрахунку не нараховується.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. Суду пояснив, що податковий орган діяв у відповідності до вимог ст. 50.1 ПКУ, яка визначає накладення штрафу.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином; надав клопотання про перенесення розгляду справи на інший термін у звязку з необхідністю бути присутнім в іншому судовому засіданні, однак не надав доказів що підтверджують вказані ним обставини у звязку з чим клопотання представника позивача не було задоволено.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом було проведено камеральну перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. За результатами перевірки було складено акт від 29.04.2014 року № 287/22.1/30699186. У вказаному акті перевірки зазначено, що в ході перевірки встановлено порушення п. 50.1 ст. 50 розд. ІІ Податкового кодексу України платником податків, а саме заниження податкових зобовязань на суму ПДВ 500000 грн. (рядок 25 Декларації) у наслідок арифметичної (методологічної) помилки (порушення). На підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану за штрафними (фінансовими) санкціями на 25000 грн.

Однак, з рішенням суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися виходячи з наступного.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 203.2 ст. 203 Податкового кодексу визначено, що платник ПДВ зобов'язаний самостійно платити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації з ПДВ, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного терміну, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Таким чином, останнім днем сплати податкових зобов'язань з ПДВ, самостійно визначених платником у податковій декларації з ПДВ, є 30-й календарний день, що настає за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (для платників, які подають звітність щомісяця), та 50-й календарний день, що настає за останнім днем звітного (податкового) кварталу для платників, які подають звітність щокварталу).

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено якщо платник податків самостійно у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, зокрема, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку (пп. «а» п. 50.1 ст. 50 ПК України).

З аналізу положень статті 50.1 статті 50 Податкового кодексу України вбачається, що в разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації штраф у розмірі 3% нараховується на суму недоплати. Тобто, обов'язковою умовою для нарахування штрафу є наявність факту недоплати за відповідним податком.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що останній термін сплати по податковій звітності за серпень 2013 року спливає 30.09.2013р. При цьому, ОСОБА_2 «Відродження» сплатило всю суму податкового зобов'язання 27.09.2013р у розмірі 953443грн. Отже, при здачі уточнюючого розрахунку відсутній факт недоплати, в зв'язку з чим сума штрафу, яка відображається у графі 6 рядка 26 уточнюючого розрахунку (додатка до Декларації за відповідний період) не нараховується.

Із системного аналізу положень Податкового кодексу України вбачається, штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Оскільки, ОСОБА_2 «Відродження» не було вчинення порушення норм податкового законодавства, а податок на додану вартість був сплачений своєчасно та у повному обсязі, то відсутні підстави для застосування до позивача штрафної санкції, визначеної пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.

З огляду на вищесказане, податкове повідомлення-рішення №0001322201 від 29.04.2014 р., винесене на підставі Акта перевірки 287/22.1/30699186 від 29.03.2014 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» Східно-Дніпровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, є безпідставним та підлягає скасуванню.

Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, то апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати.

Керуючись п. 3 ч.1. ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Відродження задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Відродження до Східно-Дніпровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.04.2014 року № 000132201, винесене на підставі Акту камеральної перевірки 287/22.1/30699186 від 20.04.2014 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» Східно-Дніпрлвською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий:Ю.В. Дурасова

Суддя:О.А. Проценко

Суддя:Л.П. Туркіна