Ухвала суду № 45016658, 26.02.2014, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/289/14-к

№ провадження 1-кс/738/23/2014

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2014 року слідчий суддя Менського районного суду Чернігівської області: Савченко О.А.

за участю секретаря: Лях Н.М.

прокурора: Ярини О.О.

захисника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в м. Мена клопотання слідчого СВ Менського РВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого 06.06.2012 року Щорським районним судом Чернігівської області, за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном на 2 роки 6 місяців, згідно ухвали Менського районного суду від 13.01.2014 року іспитовий строк встановлений вироком від 06.06.2012 року Щорського районного суду Чернігівської області скасований та засуджений направлений для відбування покарання, підозрюваного у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНО В И В:

Слідчий слідчого відділу Менського РВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно ОСОБА_3, який підозрюється у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 185 КК України.

В клопотанні зазначає, що ОСОБА_3, будучи раніше судимим 06.06.2012 року Щорським районним судом Чернігівської області, за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном на 2 роки 6 місяців, на шлях виправлення не став та в період іспитового строку вчинив нові тяжкі умисні злочини.

Так, повторно 11.12.2013 року близько 15:00 години, ОСОБА_3, перебуваючи в господарстві, яке належить ОСОБА_4, яке розташоване по вул. Комінтерну, 2-А, що в смт. Березна, Менського району, шляхом вільного доступу, проник до житлового будинку, де з спальної кімнати, з метою власного збагачення, умисно, таємно скоїв крадіжку грошей в сумі 200 гривень.

Відомості про даний факт 13.12.2013 року внесено до ЄРДР під № 12013260170000592.

Крім цього, ОСОБА_3 12.12.2013 року близько 18:00 години, прибув до господарства, що належить ОСОБА_4, яке розташоване по вул. Комінтерну, 2-А, що в смт. Березна, Менського району, де шляхом вільного доступу, з метою власного збагачення, умисно, таємно скоїв крадіжку електричного водяного насоса «БЦН» №448797, р/в, 1979 р.в., 220 V, потужністю 720 Вт, який належить ОСОБА_4 Відповідно висновку судового експерта ЧнВ КНДІСЕ Міністерства юстиції України від 23 грудня 2013 року, вартість викраденого електричного водяного насоса, станом на 12.12.2013 року, становить 300 гривень 00 копійок.

Відомості про даний факт 13.12.2013 року внесено до ЄРДР під № 12013260170000594.

30.01.2014 року прокурором Менського району винесена постанова про обєднання матеріалів досудового розслідування в одне кримінальне провадження та обєднано матеріали досудового розслідування №12013260170000592 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.12.2013 року з матеріалами №12013260170000594 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.12.2013 року, в одне провадження та присвоєно №12013260170000592.

17.01.2014 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, правова кваліфікація якого визначена ч. 2 ст. 185 КК України.

27.01.2014 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, правова кваліфікація якого визначена ч. 3 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

В судовому засіданні підозрюваний вину у скоєних злочинах визнав повністю та зазначив, що не заперечує проти застосування відносно нього такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Захисник в засіданні просив зважити на всі обставини справи та обрати підозрюваному найбільш відповідний запобіжний захід.

Прокурор в судовому засіданні доводив, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину. Крім цього, на думку прокурора, наявний ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків в даному провадженні.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Ч. 2 ст. 183 КПК України зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченими обов'язків, передбачених цим Кодексом. (ч. 3 ст. 183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Під час досудового слідства встановлено та знайшло підтвердження у судовому засіданні, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому провадженні, схильність до вчинення крадіжок, те що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких.

Слідчим суддею оцінено репутацію підозрюваного, а саме те, що він не працює, негативно характеризується за місцем свого проживання, неодноразово протягом року притягувався до адміністративної відповідальності, не встановлено джерело його доходів що додатково свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 80 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з викладеного, на підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Менського РВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 - задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів із моменту затримання.

Строк запобіжного заходу рахувати з моменту фактичного затримання.

Строк дії ухвали шістдесят днів з моменту затримання ОСОБА_3.

Тримання під вартою ОСОБА_3 здійснювати в Чернігівському слідчому ізоляторі.

Розмір застави визначити в межах 80 мінімальних заробітних плат в сумі 97 440 (девяносто сім тисяч чотириста сорок) гривень 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Менського районного суду Чернігівської області (одержувач: ТУ ДСА України в Чернігівській області, код 26295412, банк: ГУ ДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 37972475, р/р 37315006001170).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Менського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Менського районного суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокуратуру Менського району.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя:О.А. Савченко