Ухвала суду № 44979839, 04.06.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 11кп/790/727/15 Головуючий 1 інстанції Харабадзе К.Ш.

Справа № 2025/2602/2012 Доповідач Глінін Б.В.

Категорія: застосування амністії

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого-судді Глініна Б.В.,

суддів: Шляхова М.І., Протасова В.І.,

при секретарі Невеніцині Є.В.,

за участю прокурора Пресс Г.С.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Лозівського міськрайонного сду Харківської області від 03.02.2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Вказаною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про застосування до нього акту амністії.

На обгрунтування прийнятого рішення, міськрайонний суд вказав, що ОСОБА_1 є неодноразово судимою особою, а саме: 02.11.1998 року Лозівський районним судом Харківської області за ч. 1 ст.229-6 КК України до 1 року позбавлення волі, 29.07.1999 року був звільнений по відбуттю строку покарання; 31.07.2000 року Бизнюківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 140, ст. 17- ч. 2 ст. 140 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, 22.08.2001 року був звільнений по відбуттю строку покарання; 22.03.2002 року Лозівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, 17.09.2004 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 5 місяців 6 днів; 25.12.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки 9 місяців позбавлення волі без конфіскації майна, за вчинення злочину, який мав місце 28.03.2006 року. Вирок набрав законної сили 10.01.2015 року.

Враховуючи наявність двох судимостей за вчинення тяжких злочинів, керуючись положеннями ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в України», суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування до засудженого акту амністії.

В апеляцційній скарзі зі змінами та доповненнями засуджений ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу та розглянути його клопотання про застосування амністії. Мотивуючи скаргу вказав, що у вироку Лозівсього міськрайонного суду Харківської області від 11.04.2014 року вказано, що він відповідно до ст. 89 КК України є раніше не судимою особою. Отримати заохочення у Харківському СІЗО не має змоги, у зв'язку з триманням в камерній системі. Зазначив, що вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25.12.2014 року не набрав чинності, у зв'язку з його оскарженням в апеляційному порядку, а тому в нього відсутні 2 судимості за вчинення тяжких злочинів. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, допущені порушення кримінального процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши думку прокурора, яка вважала ухвалу міськрайонного суду законною та обгрунтованою, засудженого, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення, виходячи з наступного.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03.02.2015 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування до нього акту амністії.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції послався на те, що він має дві судимості за вчинення тяжких злочинів: за вироком від 22.03.2002 року Лозівського районного суду Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України та за вироком від 25.12.2014 року Лозівського міськрайонного суду Харківської області за ч. 2 ст. 307 КК України.

Проте, ці висновки зроблені по неповно встановленим даним, у зв'язку з цим справа направляється на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Так, при розгляді кримінального провадження в апеляційному суді встановлено, що 25.12.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області засуджений ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України. Однак, даний вирок не вступив в законну силу.

Апеляційному суду надані дані з Лозівського міськрайонного суду, а також витребувана постанова апеляційного суду Харківської області від 30.03.2015 року щодо ОСОБА_1, відповідно до якої апеляція засудженого ОСОБА_1 на вищевказаний вирок від 25.12.2014 року не розглянута, а матеріали повернуті в Лозівський міськрайонний суд Харківської області з апеляцією для виконання вимог ст.ст. 351, 352, 354 КПК України 1960 року.

Таким чином, вирок від 25.12.2014 року щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст. 307 КК України оскаржується в апеляційному порядку, тому міськрайонний суд передчасно відмовляючи в застосуванні закону про амністію вказав, що ОСОБА_1 судимий за вказаним вище вироком.

У зв'язку з цим апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню, а матеріали направляються на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 404, 405, ст. 407, ст. 418, 419, ч. 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області щодо ОСОБА_1 від 03.02.2015 р. - скасувати, призначити новий розгляд в суді 1 інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді: