Ухвала суду № 44951425, 10.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5025/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сватаненко В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Сватаненка В.І.

суддів Артеменка І.А., Черевка П.М.,

за участю секретаря Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2015 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС», третя особа Одеська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС» - «Про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів за ненадані послуги, стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди», -

ВСТАНОВИЛА:

20.03.2015 року ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду із зазначеним позовом, по якому просять стягнути з відповідача на користь позивачів грошові кошти за ненадані послуги, що призвело до понесення збитків у розмірі 17366,67 грн., на користь ОСОБА_4 грошові кошти за ненадані послуги, що призвело до понесення збитків у розмірі 8683,33 грн.; на користь позивачів в рівних частках неустойку за порушення зобовязань у розмірі 26050 грн.; пеню у розмірі 29697 грн.; на користь ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 завдану моральну шкоду у розмірі 100000 грн.; на користь ОСОБА_4 завдану моральну шкоду у розмірі 50000 грн.

Одночасно зі звернення до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_2 подав клопотання про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 52100 грн., які знаходяться на рахунках відповідача та накладання арешту на майно відповідача.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.04.2015 року клопотання про забезпечення позову задоволено частково: накладений арешт на грошові кошти ТОВ «ТІС» у розмірі 52100 грн., які знаходяться на рахунках ТОВ «ТІС».

27.04.2015 року ТОВ «ТІС» подали апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду, по якій просять ухвалу районного суду скасувати, посилаючись на порушення районним судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно до ст. 312 ЦПК України розглянувшискаргунаухвалусудупершоїінстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишаєухвалубеззмін,якщосудом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

При розгляді апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції колегія суддів всесторонньо і повно перевірила законність і обґрунтованість ухвали на основі матеріалів справи.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 п. п. 1, 2 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Колегія суддів звертає увагу на те, що предметом спору є грошові кошти за ненадані послуги споживачу.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що ухвалою районного суду були забезпеченні позовні вимоги позивачів в межах позовних вимог.

Судова колегія вважає, що таким заходом забезпечення позову як накладання арешту на грошові кошти позивача в межах позовних вимог, суд першої інстанції захищає законні інтереси позивачів на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Забезпечення позову шляхом накладання арешту на частину грошових коштів відповідача не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправя сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди позивачу.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Таким чином, судова колегія вважає, що накладання арешту на частину грошоивх коштів відповідача не носять дискримінаційного характеру по відношенню до відповідача.

Застосування арешту на частину грошових коштів відповідача здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправя сторін на момент забезпечення позову, крім того є співмірним з заявленими позовними вимогами.

Судова колегія вважає, що в відповідності з зазначеними нормами процесуального права у суду першої інстанції були всі підстави для забезпечення позову на момент постановлення даної ухвали суду, оскільки від позивачів до суду надійшла відповідна заява про забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому, колегія суддів керується розясненнями Верховного Суду України, наданими в п.4 Постанови Пленуму № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», яким судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення заяви про забезпечення позовних вимог. Висновки суду першої інстанції відповідаютьматеріалам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги та заяви про приєднання до апеляційної скарги є неспроможними, висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, є правильною по суті, відповідає вимогам ЦПК України, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.2 п.2, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС» - відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

10.06.2015 року м. Одеса