Рішення № 44948186, 09.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4086/15

Головуючий у першій інстанції Куркан М. М.

Доповідач Сидоренко І. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді - Сидоренко І.П., суддів - Погорєлової С.О., Цюри Т.В., при секретарі - Колмакові В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 березня 2015р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -

В С Т А Н О В И Л А:

13 лютого 2015р. позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей-близнюків: на доньок ОСОБА_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 1500грн. щомісячно.

В обґрунтування заявлених вимог позивач ОСОБА_3 вказала, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 15 липня 2011р. по 21 листопада 2013р. Від цього шлюбу є малолітні діти: донька ОСОБА_4 та донька ОСОБА_5, обидві ІНФОРМАЦІЯ_1. Доньки проживають разом з нею, перебувають на її утриманні, а відповідач ніякої матеріальної допомоги дітям не надає. В зв'язку з тим, що відповідач не має постійного офіційного місця роботи, має мінливий дохід, позивач просила стягнути аліменти у твердій грошовій сумі (а.с.3-4).

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково, посилаючись на те, що допомогу дітям не надає, оскільки є інвалідом 3 групи та має невелику пенсію, на роботу працевлаштуватись не має можливості, у зв'язку з відсутністю робочих місць. Вважає, що сума аліментів, яку бажає отримати позивач, є завищеною.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 березня 2015р. позов ОСОБА_3 задоволений частково. Судом стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання доньок ОСОБА_4 та ОСОБА_5, обох ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в сумі 1300грн. щомісячно, починаючи з 13 лютого 2015року і до повноліття дітей. На користь держави з ОСОБА_2 стягнуто судовий збір в сумі 243грн. 60коп. (а.с.28-29).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 33% від його доходу. Вказує, що суд першої інстанції задовольняючи вимогу про стягнення аліментів у розмірі 1300грн., не повно встановив фактичні обставини справи, не врахував, що він є інвалідом 3 групи та отримує пенсію у розмірі 979грн., інших доходів він не має (а.с.63-65).

Заслухавши доповідь судді, сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Рішення суду фактично оскаржено відповідачем в частині розміру стягнутих аліментів.

Згідно вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення суду, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з можливості відповідача сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі враховуючи розмір пенсії, яку отримує відповідач, як інвалід III групи.

Однак, такий висновок суду суперечить вимогам закону.

Задовольняючи позов в частині стягнення аліментів, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що є передбачені законом підстави для стягнення аліментів на утримання дітей до їх повноліття. Такі висновки суду є правильними.

Проте, визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі, суд порушив норми матеріального права, зокрема приписи статей 181, 183,184 СК України, згідно яких за загальним правилом розмір аліментів визначається у частці від доходу платника. Визначення аліментів у твердій грошовій сумі можливо лише у передбачених ст.184 СК України випадках, зокрема у випадку якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин.

В матеріалах справи наявні докази того, що відповідач є інвалідом з дитинства 3 групи, має регулярний дохід у вигляді пенсії у розмірі 979грн., докази того, що відповідач має інший періодичний заробіток чи отримує частину доходу в натурі в матеріалах справи відсутні, а тому підстави для визначення аліментів у твердій грошовій сумі, передбачені ст.184 СК України, відсутні.

За таких обставин суд першої інстанції мав визначити розмір аліментів у частці від доходу відповідача, чого не зробив, порушивши норми матеріального права.

Зазначені вище порушення, які допустив суд першої інстанції, призвели до неправильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів ухвалене з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Відповідно до статті третьої Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989р., яка ратифікована Україною, Постановою ВР № 789-XII від 27 лютого 1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно статей 180-183 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність в платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

За правилами статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Зазначені положення Закону не повною мірою враховані судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів.

Оскільки колегією суддів встановлено, що позивач має постійний дохід у вигляді пенсії в розмірі 979грн., підстави для визначення аліментів у твердій грошовій сумі відсутні, а тому суд відповідно до положень статей 182-183 СК України визначає аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні частки суд враховує усі істотні обставини справи, передбачені положеннями с. 182 СК України, зокрема стан здоров'я і матеріальне становище платника аліментів, розмір його сукупного доходу.

Таким чином, враховуючи, що при постановленні рішення судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст. ст. 181, 185 СК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 березня 2015р. скасувати в частині визначення розміру аліментів, що підлягають до стягнення з ОСОБА_2. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Одеси, жителя АДРЕСА_1, інваліда третьої групи, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання доньок ОСОБА_4 та ОСОБА_5, обох ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітей повноліття, починаючи з 13 лютого 2015р.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :