Єдиний державний реєстр судових рішень ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2009 р.Справа № 22-а-4777/09 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі : Головуючого судді Сіренко О.І.
Суддів Подобайло З.Г
Григорова А.М
За участю секретаря Співак О.А.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Кременчуцької державної податкової інспекції на постанову господарського суду Полтавської області від 27 листопада 2008 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства «Галещина-Агро»до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И Л А :
27 листопада 2008 року постановою господарського суду Полтавської області задоволено позов закритого акціонерного товариства «Галещина-Агро».
Скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ: від 25.06.2007р. №0000152301/0, від 14.09.2007р. №0000152301/1/2091, від 19.11.2007р. №0000142301/2/2625, від 01.02.2008р. №0000152301/3/337, за якими закритому акціонерному товариству «Галещина-Агро»визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 496 195, 00 грн., в т.ч. основний платіж-354 425, 00 грн. та штрафна (фінансова) санкція -141 770,00 грн.
На зазначену постанову суду Кременчуцькою державною податковою інспекцією подана апеляційна скарга, в якій остання просить скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 27 листопада 2008 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: п. 5.1 ст. 5, ст.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :
Судом першої інстанції встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки закритого акціонерного товариства «Галещина-Агро»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.04.2006р. по 31.12.2006р. складено акт від 12.06.2007р. №347/23-210/31461390, за яким Кременчуцька ОДПІ виявила порушення позивачем пп. 5.3.1. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого, занижено податок на прибуток за 2006рік в сумі 354 424, 00 грн., в т.ч. за І півріччя 2006 року на 354 424, 00 грн.
25.06.2007року за результатами перевірки було прийнято повідомлення-рішення від 25.06.2007р. №0000152301/0, за якими з посиланням на пп. «б»пп. 4.2.2. п.4.2. ст. 4 Закону України «Про погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-111 (із змінами і доповненнями), пп. 5.3.1. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) - визначені позивачу податкові зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств в загальній сумі 496 195, 00 грн., в т.ч. основний платіж - 354 425, 00 грн. та штрафна (фінансова) санкція -141 770,00 грн.
Не погоджуючись з даними висновками, позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, що привело до винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень: від 14.09.2007р. №0000152301/1/2091, від 19.11.2007р. №0000142301/2/2625 та від 01.02.2008р. №0000152301/3/337 з тим же цифровим рядом донарахувань податку на визначення штрафної (фінансової) санкції.
Задовольняючи позов закритого акціонерного товариства «Галещина-Агро», суд першої інстанції виходив з того, що позивач діяв саме в межах приписів п. 5.4.6 п. 5.4 ст.5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», при цьому не порушуючи пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж Закону, оскільки серед переліку витрат, які не включаються до валових витрат при визначенні бази оподаткування податку на прибуток за останнім не міститься сум страхових внесків.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до п.5.1 договору страхування майна № 330 від 09.06.06., укладеного між АТ «Страхова компанія «Залізничні шляхи»та ЗАТ «Галещина-Агро»страховий платіж складає 117698 грн., а термін його внесення - до 1 червня 2007р. ( п. 5.2). Сам договір вступає в силу з моменту підписання (09 червня 2006р.) та діє протягом одного року, у разі сплати встановлених страхових платежів згідно п.5.2 цього договору 1.6.1 договору страхування).
Фактично страхові платежі загальною сумою в 1417698 грн., як обумовлено договором №330, здійснені ЗАТ «Галещина-Агро»шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок страховика у встановлені договором терміни, а саме: 23.06.06р. - 945000 грн.; 27.06.06р.- 42600 грн. ; 06.09.06р. - 1080 грн.; 7.09.06р.- 120000 грн.; 25.10.06р. - 3000 грн.; 06.11.06р.-40000 грн.; 03.04.07р. -1000 грн.; 03.04.07р.- 61000 грн.; 03.04.07р. - 62000 грн.; 03.04.07р.- 220 грн., що підтверджується відповідними виписками банку.
Відповідно до п. 5.4.6 п. 5.4 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються, в т.ч.: «будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.
Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, застраховані збитки, понесені таким платником податку, відносяться до його валових витрат у податковий період їх понесення, а суми страхового відшкодування таких збитків включаються до валових доходів такого платника податку у податковий період їх отримання.
Віднесення до складу валових витрат платника податку витрат із страхування (крім витрат по медичному, пенсійному страхуванню та за обов'язковими видами страхування) здійснюється в розмірі, що не перевищує 5 відсотків валових витрат за звітний податковий період, наростаючим підсумком з початку року, а для сільськогосподарських підприємств - за звітний податковий рік».
Виходячи з приписів наведеної норми, витрати зі страхування майна відносяться до валових витрат платника податків в межах передбаченого граничного розміру віднесення до таких.
Інших заборон чи обмежень щодо віднесення страхових платежів на валові витрати вказаний пункт Закону не містить, в т.ч. і щодо обов'язку платника податку доводити подальше використання у власній господарській діяльності наведених витрат.
Таким чином, стаття 5 «Валові витрати»визначає лише поняття валових витрати та їх види і жодні вказівки та заборони щодо дати віднесення до валових витрат відповідних витрат платника податку, які здійснені або будуть здійснені пізніше.
Дату збільшення валових витрат визначає спеціальна норма вказаного Закону, а саме пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 ЗУ «Про оподаткування підприємств», який так і називається «дата збільшення валових витрат».
Відповідно до приписів наведеної норми права датою збільшення валових витра на суму страхових платежів вважається дата, яка припадає на податковий період ні протязі якого, наступає будь-яка з подій, що сталося раніше:Чи дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на сплаті страхових послуг, чи дата фактичного отримання платником податку результатів послуг. Першою подією у взаємовідносинах по страхуванню майна за умовами договору №330 є дата отримання названої послуги, що підтверджено актом пре надання страхових послуг від 30.06.2006р. Таким чином, саме факт надання послуг по страхуванню і є в даному випадку та розумінні Закону першою подією, що дає право страхувальнику, яким є позивач, включати вартість таких послуг до складу валових витрат в період надання послуг.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб на випадок настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, (ст. 1 ЗУ «Про страхування»)
Вказана певна подія (страховий випадок) має ознаки ймовірності та випадковості ст.8 ЗУ «Про страхування»). Тобто її настання (страхового випадку) для здійснення страхування (надання послуги страхування) взагалі не є обов'язковим. А твердження відповідача про необхідність настання страхового випадку для визначення послуги зі страхування такою що надана, є помилковим та таким, що не відповідає приписам чинного законодавства.
Доводи представника відповідача в апеляційній скарзі про те, що страхові послуги, з огляду на норми статті 28 Закону України «Про страхування»можна вважати фактично наданими, коли строк дії договору страхування закінчився або страховиком виконанні зобов'язання перед страхувальником у повному обсязі, колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав:.
Відповідач посилається на відсутність на час перевірки експертної оцінки майна ТОВ «Веритекс», на підставі котрої проведена дооцінка основних засобів на 31.12.04р.
Проте, згідно договору № ВУ ІЖК УХ 42-11/АРРК/04 від 10.07.2004 та додаткової угоди №1 до нього компанією ТОВ з ІК «Верітекс»проведена оцінка майна з ціллю визначення його справедливої вартості. Роботи згідно даного договору були виконані, про що свідчить акт виконаних робіт № 42-11/АРРК/04 від 31.12.2004 та звіт про незалежну оцінку вартості майнового комплексу ЗАТ «Галещина-Агро»від 31.12.2004р. (залучено до справи). За наявності вказаних документів по ЗАТ «Галещина-Агро»була проведена дооцінка активів на суму 5371490,50 грн., яка була відображена в бухгалтерському обліку по рахунку 4.2.3 (дооцінка активів) операціями за номером 175 та 176 від 31.12.2004., про що зазначає в матеріалах перевірки і відповідач. Сума дооцінки відображена в рядку 330 балансу станом на 31.12.2004 року.
З огляду на вищезазначене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Кременчуцької державної податкової інспекції - залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Полтавської області від 27 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 26 травня 2009 року.
Головуючий підпис Сіренко О.І.
Судді підпис Григоров А.М.
підпис Подобайло З.Г.
З оригіналом згідно:
Суддя Харківського апеляційного
адміністративного суду Сіренко О.І.
Судове рішення № 4488573, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.05.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22-а-4777/09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: