Ухвала суду № 44880881, 10.06.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/3326/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Салоїд Н.М.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

10 червня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

за участю:секретаря судового засідання: Мартинюк В.В.,

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача Роюк Вікторії Вікторівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Хмельницькому районі Хмельницької області на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України у Хмельницькому районі Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у Хмельницькому районі Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 березня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просив скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, просила її задовільнити в повному обсязі.

Представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_5 з 1998 року було призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб". 16.01.2015 року позивач подав до управління Пенсійного фонду України у Хмельницькому районі Хмельницької області заяву про переведення його на пенсію за віком, передбачену ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Розпорядженням відповідача від 23.01.2015 року № 1256 ОСОБА_5 призначено пенсію за віком та взято для розрахунку пенсії показник заробітньої плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік.

Позивач, вважаючи, що для розрахунку його пенсії повинен був застосований показник середньої заробітної плати(дохіду) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, перед зверненням за пенсією, звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії.

У відповідь на вказану заяву відповідач надіслав позивачу лист № 4/М-10 від 05.02.2015 року, з якого вбачається, що для призначення пенсії, відповідно до Закону України "Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування" розрахунок його заробітної плати здійснюватиметься з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення пенсії за вислугу років. Вищезазначене мотивоване тим, що ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватись заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не звертався до відповідача з заявою про переведення з одного виду пенсії на іншій, а просив призначити йому іншу пенсію за іншим законом, а тому відповідач неправомірно провів його розрахунок пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу за 2007 рік, тоді як повинен був провести його з застосуванням усередненого показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в Україні за три роки, що передують зверненню за пенсією.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII ) та Законом України від 9 липня 2003 року №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058).

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 2262-XII, особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому для обчислення пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що отримували зазначені особи, які мають право на пенсію за цим Законом, перед звільненням зі служби.

Відповідно до ст.7 Закону № 2262-XII. військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.

Статтею 10 Закону від 9 липня 2003 року №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач з 05.03.1998 року по 31.01.2015 року отримував пенсію за вислугу років, відповідно "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а 16.01.2015 року його переведено на пенсію за віком, згідно зі ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Отже в даному випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного закону, тому застосуванню не підлягають положення ч.3 ст.45 Закону №1058, на яку посилається відповідач.

Згідно абзацу першого частини першої ст. 40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно частини другої статті 40 Закону №1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058 з урахуванням змін, внесених Законом України "Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VІ переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Таким чином, особам, які звернулися за призначенням пенсій в 2015 році, пенсії повинні призначатися із застосуванням усередненого показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в Україні за 2012-2014 роки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про протиправність дій відповідача, щодо відмови позивачу застосувати при призначенні йому пенсії за віком, передбаченої ст.26 Закону "України "Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування", показник середньої заробітної платні у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для розрахунку пенсії за 2015 рік

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції обґрунтовані, постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Хмельницькому районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 березня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 15 червня 2015 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Біла Л.М.

Гонтарук В. М.