Рішення № 44840131, 04.06.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/2684/15 Головуючий 1 інстанції: Сілантьєва Е.Є.

Справа № 645/3526/14-ц Доповідач : Пшенічна Л.В.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого судді - Пшенічної Л.В.

суддів колегії - Хорошевського О.М., Івах А.П.

за участю секретаря - Давидової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2015 року

за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_7, треті особи - ОСОБА_8, ОСОБА_9, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Маслак Наталія Володимирівна про визнання нікчемним договору, скасування права власності та реєстрації, визнання права власності, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом, в якому просили визнати нікчемним договір дарування кв. АДРЕСА_1 від 12.02.2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_11, скасувати право власності ОСОБА_7 на спірну квартиру та скасувати рішення про державну реєстрацію на зазначену квартиру та визначити право власності на кв. АДРЕСА_1 по ? частині за ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Позовні вимоги обґрунтовували тим, що вони є власниками спірної квартири, кожному належить по ? частині .

Спірна квартира була реалізована на публічних торгах. Власником квартири став ОСОБА_3, який у подальшому подарував цю квартиру своєму батьку ОСОБА_7

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 14 квітня 2014 року визнані недійсними результати прилюдних торгів з реалізації спірної квартири та визнано недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2015 року позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено частково.

Витребувано на користь ОСОБА_5 з незаконного володіння ОСОБА_7 кв. АДРЕСА_1, виключивши із реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності на кв. АДРЕСА_1 за ОСОБА_7

Визнано право власності за ОСОБА_5 на кв. АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 487,20 грн.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір у сумі 2 901,48 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 посилається на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_5, ОСОБА_6 у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що витребування майна із незаконного володіння можливо лише у тому обсязі, в якому воно вибувало, отже вимога про витребування її ? частини, (при відсутності підстав для визнання саме на таку частину) є очевидно необґрунтованою та безпідставною, а вихід судом першої інстанції за її межі шляхом визнання права власності на весь об'єкт за ОСОБА_5 є порушенням норм матеріального права

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги, відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_6 та визнаючи права власності на всю квартиру за позивачем ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив з того, що хоча і є рішення суду, яким визнано за ОСОБА_6 право власності на ? частину спірної квартири, але вона це право не зареєструвала.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції і згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України скасовує рішення і ухвалює нове з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не х їхньої волі іншим шляхом.

Спірна квартира вибула з володіння власників саме поза їх волею, оскільки була продана на прилюдних торгах.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 14 квітня 2014 року визнані недійсними результати прилюдних торгів з реалізації спірної квартири АДРЕСА_1 та визнано недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений за результати прилюдних торгів, на підставі якого власником квартирі став ОСОБА_3

Спірну квартиру ОСОБА_3 згідно договору дарування від 20.02 2014 року подарував ОСОБА_7

Позивачі просять витребувати спірну квартиру саме у відповідача ОСОБА_7, який є власником квартири на час розгляду справи.

Вважати ОСОБА_7 добросовісним набувачем правових підстав не має, оскільки договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_3 набув права власності на спірну квартиру визнано недійсним, правових підстав для укладення договору дарування у ОСОБА_3 не було, тому договір дарування є нікчемним і права власності позивачем має бути захищено.

Суд першої інстанції, визнаючи право власності на спірну квартиру лише за ОСОБА_5 та витребував всю квартиру саме на його користь, виходив з того, що згідно реєстраційних документів на квартиру він є належним її власником.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22.09.2011 року, яким визнано за ОСОБА_6 право власності на ? спірної квартири до уваги не взяв, пославшись на те, що цім рішенням не визначено яка частка спірної квартири належить ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не здійснила державну реєстрацію права власності на нерухоме майно

Судова колегія з цим не погоджується, оскільки згідно зі ст.. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_5, який просив визнати право власності за ним на ? спірної квартири і цю частину витребувати із володіння ОСОБА_7.

Суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволені позовних вимог ОСОБА_6 про визнання за нею права власності на ? частину спірної квартири та витребування цієї частки із володіння ОСОБА_7, оскільки відсутність правової реєстрації права нерухомого майна не позбавляє її власності на спірну квартиру.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22.09.2011 року визнано за ОСОБА_6 право власності а ? частину спірної квартиру, рішення є чинним на даний час, і суд першої інстанції безпідставно не врахував його при ухвалені судового рішення.

Виходячи з наведеного судова колегія вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню. Позивачі мають право кожен на ? частину спірної квартири і вказані частки квартири має бути витребування на користь кожного позивача з незаконного володіння ОСОБА_7

Щодо посилання в апеляційній скарзі стосовно того, що до участі у справі не було притягнуто ПАТ «Кредитпромбанк», чим суд порушив його права, то судова колегія зазначає, що особа, яка подала апеляційну скаргу не має повноважень по захисту прав вказаного банку, а тому вказаний довід до уваги не бере.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що провадження у справі судом першої інстанції відкрито з порушенням вимог ст.. 119 і 120 ЦПК України не є підставою для скасування судового з цих підстав і відмови у задоволенні позову..

Питання щодо розподілу судових витрат судова колегія вирішує відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України.

Керуючись ст..ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково .

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2015 року скасувати

Позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити

Витребувати на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з незаконного володіння ОСОБА_7 по ? частині кожному кв. АДРЕСА_1, виключивши із реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності на кв. АДРЕСА_1 за ОСОБА_7.

Визнати право власності за ОСОБА_5 на 1/2 частину кв. АДРЕСА_1.

Визнати право власності за ОСОБА_6 на 1/2 частини. кв. АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 243,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судові витрати у розмірі 243 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір у сумі 2 901,48 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя

Судді колегії