Ухвала суду № 44839876, 25.12.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 623/5496/14-к Головуючий 1 інстанції Винниченко П.П.

Провадження: 11сс/790/1783/14 Доповідач: Виноградова О.П.

Категорія: ст.194 КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Виноградової О.П.,

суддів - Чопенка Я.В., Яковлевої В.С.,

при секретарі - Серпуховій О.В.,

за участю прокурора - Орлова І.П.,

захисника - Ходаковського Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляцією адвоката Ходаковського Ю.В. на ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19 грудня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

19.12.2014 року до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ Ізюмського MB ГУМВС України в Харківській області Новікова Д.Є. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно Либюк Валерія Васильовича, який підозрюється у тому, що 17.12.2014 року, о 19 годині, на блокпосту № 1, який розташований на 630 км. автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський в м.Ізюмі, був зупинений автомобіль “Мерседес-Бенс”, д.н. СЕ 6096 АВ. в якому знаходився Либюк В.В. В ході огляду особистих речей Либюка В.В., було виявлено патрони калібру 7,62 мм. в кількості 207 штук, 1 патрон калібру 9 мм, що являються боєприпасами та 1 граната РГД-5, яка являється вибуховим пристроєм, які Либюк В.В. придбав, перевозив та зберігав, без передбаченого законом дозволу.

Ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 вересня 2014 року застосований до підозрюваного Либюк В.В запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів - до 14 лютого 2015 року, із визначенням застави у розмірі 97440 грн.

З таким рішенням слідчого судді не погодився захисник підозрюваного Либюк В.В. - адвокат Ходаковський Ю.В. та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 19 грудня 2014 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до Либюк В.В. запобіжний захід у виді особистого зобов’язання. На думку апелянта, прокурором не доведені обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також судом не враховано сімейного стану підозрюваного.

Вислухавши доповідь судді, пояснення захисника підозрюваного Либюк В.В. - адвоката Ходаковського Ю.В. в обґрунтування доводів апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення та вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

17.12.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014220320001785 були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України та розпочате досудове розслідування.

В цей же день о 23 год. 20 хв. Либюк В.В. був затриманий, в порядку ст.208 КПК України.

18.12.2014 року Либюку В.В. повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні Либюк В.В. умисного тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України; наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України; неможливість застосування до Либюк В.В. більш м’яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею були з’ясовані обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України та вірно встановлена наявність обґрунтованої підозри Либюк В.В. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та доведеність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, з чим погоджується і апеляційний суд.

Разом з тим, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі “Харченко проти України”, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов’язково має бути розглянута можливість застосування інших(альтернативних) запобіжних заходів.

Слідчий в клопотанні зазначив про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до Либюк В.В. більш м’яких запобіжних заходів, посилаючись на те, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, є жителем іншої області та існує можливість скоєння ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Проте, всупереч вимогам п.6 ч.1 ст.184 КПК України, будь-якого обґрунтування, з посиланням на матеріали кримінального провадження, обставин, які дають підстави вважати неможливим застосування до Либюк В.В. іншого, аніж тримання під вартою, запобіжного заходу, клопотання взагалі не містить, тому апеляційний суд вважає, що обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, стороною обвинувачення не доведені.

Згідно з ч.4 ст.195 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе обставини, які б свідчили про недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов’язки, передбачені ч.5 ст.195 КПК України.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов хибного висновку про доведеність прокурором обставин, які б свідчили про недостатність застосування до підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу для запобіганням ризикам, що зазначені у клопотанні, та необхідність застосування до Либюк В.В. найсуворішого запобіжного заходу. Так, при визначенні виду запобіжного заходу в достатній мірі не враховані обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме: підозрюваний є молодою людиною; має постійне місце реєстрації та проживання, де проживає з дружиною та двома неповнолітніми дітьми; має професійно-технічну освіту; нагороджений почесною грамотою Кіцманської районної державної адміністрації та Кіцманській районної ради. Зазначене свідчить про міцність його соціальних зв’язків та задовільну репутацію.

Крім того, посилання слідчого і слідчого судді на наявність усіх ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, належним чином не мотивовані.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що обрання у відношенні Либюк В.В. запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання з покладенням на нього обов’язки, передбачені п.1, 2, 3, 8 частини 5 статті 194 КПК України, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або перебування; здати на збереження до органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України – забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, у зв’язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, відповідно до ч.3 ст.407 КПК України.

Керуючись ч.2 ст.376, ст.ст.181, 194, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного Либюка В.В. – адвоката Ходаковського Ю.В. задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19 грудня 2014 року про застосування у відношенні підозрюваного Либюка В.В. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати, винести нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого СВ Ізюмського МВ ГУМВС України в Харківській області від 19 грудня 2014 р. відмовити.

Застосувати у відношенні Либюка Валерія Васильовича, 21.08.1976 р.н., запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, поклавши на нього обов’язки, передбачені п.1, 2, 3, 8 частини 5 статті 194 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.202 КПК України Либюк Валерій Васильович, 21.08.1976 р.н., підлягає негайному звільненню з-під варти.

Копію даної ухвали негайно надати до виконання до Харківського слідчого ізолятору.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий –

Судді –