Вирок № 44776069, 17.09.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

415/7434/13-к

1-КП/415/58/14

ВИРОК

Іменем України

17.09.14 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Шевченко О.В.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

законного представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Шипилівка Попаснянського району Луганської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 07 червня 2002 року Алчевським міським судом Луганської області за ст.186 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням строком на 1 рік, 11 лютого 2004 року Ленінським районним судом міста Луганська за ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.186 ч.2, ст.70 ч.1, ст.71 КК України до 4 років 06 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням строком на 2 роки, 05 листопада 2004 року Ленінським районним судом міста Луганська за ст.186 ч.2, ст.71 КК України до 4 років 07 місяців позбавлення волі, 28 вересня 2009 року Ленінським районним судом міста Луганська за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, 08 травня 2013 року звільненого з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання, не зареєстрованого, проживаючого в АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.2, ст.186 ч.2 КК України, -

встановив:

На початку червня 2013 року, в денний час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_5, знаходячись за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_6, по АДРЕСА_2, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав - гроші в сумі 300 гривень, спричинивши останній майнову шкоду на вказану суму.

29 червня 2013 року, в вечірній час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_5, перебуваючи на березі водоймища «Стікольняний» у місті Лисичанську, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав - мобільний телефон марки «Samsung GT-E1182», вартістю 294 гривні 99 копійок, та гроші в сумі 1300 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 1594 гривні 99 копійок.

20 липня 2013 року, приблизно о 00 годині 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_5, перебуваючи на березі водоймища «Стікольняний» у місті Лисичанську, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав - мобільний телефон марки «Sony Ericson S15», вартістю 800 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на вказану суму.

Наприкінці серпня 2013 року, в денний час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_5, знаходячись за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_6, по АДРЕСА_2, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав - гроші в сумі 350 гривень, спричинивши останній майнову шкоду на вказану суму.

На початку вересня 2013 року, в денний час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_5, знаходячись за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_6, по АДРЕСА_2, та, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), у останньої, повторно, відкрито викрав - мобільний телефон марки «Nokia-206», вартістю 424 гривні, та гроші в сумі 1000 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 1424 гривні.

12 жовтня 2013 року, приблизно о 19 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_5, перебуваючи разом з потерпілим ОСОБА_2 в приміщенні нежилої будівлі гуртожитку, по АДРЕСА_3, та, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), у останнього, повторно, відкрито викрав - чоловічий шкіряний ремінь, вартістю 25 гривень, спричинивши майнову шкоду на вказану суму.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.2, ст.186 ч.2 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися у дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, завдана потерпілим матеріальна шкода відшкодована частково, - шляхом повернення викраденого, залишок майнової шкоди зобов'язується відшкодувати в найближчий термін при виникненні певної можливості.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_5, провина останнього у скоєнні інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, викладених в данному вироку, знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.

За фактом скоєння злочинів, передбачених ст.185 ч.2 та ст.186 ч.2 КК України, - відносно потерпілої ОСОБА_6 - на початку червня 2013 року, наприкінці серпня 2013 року, на початку вересня 2013 року:

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що приблизно восени 2013 року, у денний час, перебуваючи за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_5, по АДРЕСА_2, угледів у останнього мобільний телефон марки «Nokia-206», у корпусі чорного кольору, походженням якого він не цікавився.

Крім вищевикладеного, вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2 та ст.186 ч.2 КК України, на початку червня 2013 року, наприкінці серпня 2013 року, на початку вересня 2013 року, - крадіжки та грабіжу відносно потерпілої ОСОБА_6, викладених в данному вироку, підтверджується наступними дослідженими і перевіренними у судовому засіданні доказами, сприйнятими безпосередньо судом під час судового розгляду.

Із протоколів про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11 листопада 2013 року (а.с.80-81) та від 18 листопада 2013 року (а.с.177,187) вбачається, що потерпіла ОСОБА_6 повідомила до правоохоронних органів щодо скоєних відносно останньої злочинів на початку червня 2013 року, наприкінці серпня 2013 року та на початку вересня 2013 року - таємного та відкритого викрадення майна, а саме, грошових коштів і мобільного телефону марки «Nokia-206» за місцем мешкання, по АДРЕСА_2, при цьому, вказавши на обвинуваченого ОСОБА_5, як на особу, причетну до вчинення вказаних кримінальних правопорушень.

Із копії гарантійного талону (а.с.87) вбачається, що мобільний телефон марки «Nokia-206», IMEI НОМЕР_1/IMEI НОМЕР_2, придбано 23 липня 2013 року у торгівельній мережі - магазині «Фортуна. Мобільний зв'язок», на кварталі 40 Років Перемоги міста Лисичанська.

Із протоколу огляду місця події від 15 листопада 2013 року (а.с.149-150) вбачається, що свідок ОСОБА_9, відповідно до заяви останнього від 15 листопада 2013 року (а.с.148), добровільно надав співробітникам міліції мобільний телефон марки «Nokia-206», IMEI НОМЕР_1/IMEI НОМЕР_2, з зарядним пристрієм, у коробці виробника, який напередодні придбав у обвинуваченого ОСОБА_5

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №870-259/7 від 19 листопада 2013 року (а.с.161-164) з фототаблицею (а.с.164/об-165) - залишкова вартість наданого на дослідження мобільного телефону марки «Nokia-206», IMEI НОМЕР_1/IMEI НОМЕР_2, на момент скоєння злочину (вересень 2013 року), за умови вільного ціноутворення на території України, може складати 424 гривні.

За фактом скоєння злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, - відносно потерпілого ОСОБА_7 - 29 червня 2013 року:

Крім вищевикладеного, вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, 30 червня 2013 року, - крадіжки відносно потерпілого ОСОБА_7, викладеного в данному вироку, підтверджується наступними дослідженими та перевіренними у судовому засіданні доказами, сприйнятими безпосередньо судом під час судового розгляду.

Із протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30 червня 2013 року (а.с.191) вбачається, що потерпілий ОСОБА_7 повідомив до правоохоронних органів щодо скоєного відносно останнього злочину в ніч з 29 на 30 червня 2013 року, - таємного викрадення майна, а саме, барсетки з особистими речами - мобільним телефоном марки «Samsung GT-E1182», ІМЕІ НОМЕР_3, та грошима, в сумі 1300 гривень, на березі водоймища «Стікольняний» у місті Лисичанську.

Із копії гарантійного талону (а.с.198) вбачається, що мобільний телефон марки «Samsung GT-E1182», ІМЕІ НОМЕР_3, придбано 08 червня 2013 року у торгівельній мережі ПП «ОСОБА_10.».

Із протоколу огляду місця події від 30 червня 2013 року (а.с.200-201) з фототаблицею (а.с.202) вбачається, що співробітниками міліції, в присутності понятих, оглянуто місце скоєння злочину відносно потерпілого ОСОБА_7 - ділянка місцевості на березі водоймища «Стікольняний» у місті Лисичанську, під час проведення якого правоохоронцями виявлено та вилучено - 2 скляних пляшки, емкістю 0,5 л та 0,7 л.

Із копії витягу з блокноту ПП «ОСОБА_11.» (а.с.257) вбачається, що свідок ОСОБА_11 зазначив у письмовому носії інформацію щодо придбання останнім 11 липня 2013 року у обвинуваченого ОСОБА_5 мобільного телефону марки «Samsung GT-E1182», ІМЕІ НОМЕР_3.

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №476/7 від 12 липня 2013 року (а.с.211-213) - залишкова вартість наданого на дослідження мобільного телефону марки «Samsung» модель «GT-E1182», станом на момент вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням нормативного зносу за періодом експлуатації, за умови вільного ціноутворення на території України, може складати 294 гривні 99 копійок.

За фактом скоєння злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, - відносно потерпілої ОСОБА_3 - 20 липня 2013 року:

Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що в ніч з 19 на 20 липня 2013 року, перебуваючи на дискотеці на території майданчику кафе-бару на березі водоймища «Стікольняний» у місті Лисичанську, періодично, виходячи танцювати, залишала свої речі, в тому числі і мобільний телефон марки «Sony Ericson S15» на столику, виявивши, в подальшому відсутність останнього на визначеному місці, про що вона повідомила у своїй заяві до правоохоронних органів.

Крім вищевикладеного, вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, 20 липня 2013 року, - крадіжки відносно потерпілої ОСОБА_3, викладеного в данному вироку, підтверджується наступними дослідженими та перевіренними у судовому засіданні доказами, сприйнятими безпосередньо судом під час судового розгляду.

Із протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20 липня 2013 року (а.с.224) вбачається, що потерпіла ОСОБА_3 повідомила до правоохоронних органів щодо скоєного відносно останньої злочину 20 липня 2013 року - таємного викрадення майна, а саме, мобільного телефону марки «Sony Ericson S15», на березі водоймища «Стікольняний» у місті Лисичанську.

Із копії гарантійного талону (а.с.228-229) вбачається, що мобільний телефон марки «Sony Ericson S15», IMEI НОМЕР_4, придбано 05 березня 2012 року у торгівельній мережі - магазині «Алло» ТОВ «Алло», по вулиці Свердлова, 332, міста Лисичанська.

Із копії витягу з блокноту ПП «ОСОБА_11.» (а.с.258) вбачається, що свідок ОСОБА_11 зазначив у письмовому носії інформацію щодо придбання останнім 25 липня 2013 року у обвинуваченого ОСОБА_5 мобільного телефону марки «Sony Ericson S15». IMEI НОМЕР_4.

Із інформації ПП «Свердлова» (а.с.238) вбачається, що вартість мобільного телефону марки «Sony Ericson S15», станом на 20 липня 2013 року, складає 800 гривень.

За фактом скоєння злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, - відносно потерпілого ОСОБА_2 - 12 жовтня 2013 року:

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що 12 жовтня 2013 року, у вечірній час, перебуваючи разом з обвинуваченим ОСОБА_5 в приміщенні нежилої будівлі гуртожитку, по АДРЕСА_3, останній, проти його волі, поцупив належний йому чоловічий шкіряний ремінь, про що він, в подальшому, повідомив своїх батьків, які звернулись з відповідною заявою до правоохоронних органів. Завдана майнова шкода, пов'язана з викраденням ременю, відшкодована шляхом поверення останнього.

Крім вищевикладеного, вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, 12 жовтня 2013 року, - грабіжу відносно потерпілого ОСОБА_2, викладеного в данному вироку, підтверджується наступними дослідженими та перевіренними у судовому засіданні доказами, сприйнятими безпосередньо судом під час судового розгляду.

Із протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15 жовтня 2013 року (а.с.2-3) вбачається, що законний представник ОСОБА_4 повідомила до правоохоронних органів щодо скоєного відносно потерпілого ОСОБА_2 злочину 12 жовтня 2013 року, - відкритого викрадення майна - чоловічого шкіряного ременю, безпосередньо у потерпілого ОСОБА_2 в приміщенні нежилої будівлі гуртожитку, по АДРЕСА_3, при цьому, вказавши на обвинуваченого ОСОБА_5, як на особу, причетну до вчинення вказанного кримінального правопорушення.

Із протоколу огляду місця події від 24 жовтня 2013 року (а.с.34-36) з фототаблицею (а.с.37-42) вбачається, що співробітниками міліції, в присутності понятих, оглянуто місце скоєння злочину відносно потерпілого ОСОБА_2 - приміщення нежилої будівлі гуртожитку, по АДРЕСА_3, під час проведення якого правоохоронцями виявлено та вилучено - фрагмент промислового склоблока із залишками лакофарбового покриття рожевого кольору.

Із протоколу огляду місця події від 05 листопада 2013 року (а.с.51-52) з фототаблицею (а.с.53-60) вбачається, що співробітниками міліції, в присутності понятих, під час огляду приміщення за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_5, по АДРЕСА_2, правоохоронцями виявлено та вилучено - чоловічий шкіряний ремень, коричньового кольору, з металевою застебкою у вигляді птахи з розкритими крилами.

Із протоколу пред'явлення речей для впізнання від 07 листопада 2013 року (а.с.62-63) з фототаблицею (а.с.64) вбачається, що співробітниками міліції, в присутності понятих, потерпілому ОСОБА_2 для огляду було надано 4 ременя, серед яких потерпілий ОСОБА_2, в присутності понятих, впізнав чоловічий шкіряний ремень, коричньового кольору, з металевою застебкою у вигляді птахи з розкритими крилами під №2, який у нього 12 жовтня 2013 року було відкрито викрадено обвинуваченим ОСОБА_5 в приміщенні нежилої будівлі гуртожитку, по АДРЕСА_3, та який, відповідно до довідки органу досудового розслідування, саме і було виявлено та вилучено правоохоронцями за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_5, по АДРЕСА_2, 05 листопада 2013 року.

Із протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 жовтня 2013 року (а.с.23-24) вбачається, що співробітниками міліції, в присутності понятих, потерпілому ОСОБА_2 було надано 4 фотознімка молодиків, серед яких потерпілий ОСОБА_2, в присутності понятих, впізнав фотознімок особи під №3, яка 12 жовтня 2013 року скоїла відносно останнього злочин, відкрито викравши майно, а саме, чоловічий шкіряний ремень, в приміщенні нежилої будівлі гуртожитку, по АДРЕСА_3, та яким, відповідно до довідки органу досудового розслідування (а.с.25), є саме обвинувачений ОСОБА_5

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №834-248/7 від 12 листопада 2013 року (а.с.68-71) з фототаблицею (а.с.72) - залишкова вартість наданого на дослідження шкіряного ременя, на момент проведення дослідження, з урахуванням наявних ознак експлуатації, за умови вільного ціноутворення на території України, може складати 25 гривень.

На підставі викладеного, суд, оцінюючи в сукупності надані в судовому засіданні пояснення безпосередньо обвинуваченого ОСОБА_5, пояснення потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_2, пояснення свідка ОСОБА_8, - які були стабільними, послідовними, та, відповідно, не викликають сумнівів, а також, досліджені, переперевірені та оголошені у судовому засіданні докази, сприйняті безпосередньо судом під час судового розгляду, приходить до висновку, що винуватість

обвинуваченого ОСОБА_5 -

у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно (ст.185 ч.2 КК України),

у скоєнні відкритого викрадення чужого майна (грабіжу), повторно (ст.186 ч.2 КК України),

доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно і обгрунтовано органами досудового розслідування кваліфікувані за ст.185 ч.2 та ст.186 ч.2 КК України, відповідно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєні обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальні правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості (ст.185 ч.2 КК України) та тяжких (ст.186 ч.2 КК України), обвинувачений ОСОБА_5 має постійне місце проживання і за місцем мешкання та у побуті - характеризується позитивно (а.с.125), не працює, у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_5, обставини, що пом'якшують покарання, а також, враховуючи суспільну небезпеку злочинних діянь, і, одночасно, думку потерпілого ОСОБА_2 в судовому засіданні, який наполягав на призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 справедливого покарання, думку потерпілої ОСОБА_3, яка на призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 суворого покарання не наполягала, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання - у виді позбавлення волі, передбаченого санкцією ст.186 ч.2 КК України, а також, - у виді арешту, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.2 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 скоїв умисні та корисливі злочини, які відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких, крім того, у короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, де відбував покарання за попереднім вироком суду за скоєння умисних, в тому числі і аналогічних, злочинів, у з'язку з чим, на переконання суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливо лише за умови застосування покарання, пов'язанного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі, що, на думку суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст.75 КК України - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, суд не вбачає.

При цьому, враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим ОСОБА_5 злочинів, з урахуванням особи винного, і, одночасно, з урахуванням часткового відшкодування заподіяних збитків, відсутності обставин, що обтяжують покарання та щирого каяття обвинуваченого ОСОБА_5, який в судовому засіданні вибачався за скоєне, враховуючи активну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 щодо розкриття злочинів, і, разом з тим, враховуючи суму заподіяних збитків та відсутність тяжких наслідків від скоєного, суд вважає за можливе застосувати вимоги ст.69 КК України та призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за ст.186 ч.2 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції зазначеної статті.

І, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_5 скоїв більш одного злочину, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_5 остаточне покарання, за сукупністю злочинів, - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 12 листопада 2013 року (а.с.144-145), слід обчислювати з 12 листопада 2013 року, оскільки, строк тримання під вартою, згідно до ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється - з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

У зв'язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілим ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 було проведено судові товарознавчі експертизи за №834-248/7 від 12 листопада 2013 року (а.с.68-72), за №870-259/7 від 19 листопада 2013 року (а.с.161-165) і за №476/7 від 12 липня 2013 року (а.с.211-213), витрати на залучення експертів щодо проведення яких складають суми у розмірі 489 гривень 44 копійки (а.с.73), 489 гривень 44 копійки (а.с.166) та 342 гривень 30 копійок (а.с.214), відповідно, котрі підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_3 не заявлені, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

фрагмент промислового склоблока із залишками лакофарбового покриття рожевого кольору, фрагмент марлевої тканини зі змивами, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області (а.с.46,75),

- підлягають знищенню,

чоловічий шкіряний ремень, коричньового кольору, з металевою застебкою у вигляді птахи з розкритими крилами, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області (а.с.74,75),

- підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_2,

мобільний телефон марки «Nokia-206», IMEI НОМЕР_1/IMEI НОМЕР_2, що знаходиться у потерпілої ОСОБА_6 (а.с.167,168),

- підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_6

Керуючись ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст.186 ч.2 КК України, та призначити йому покарання:

за ст.185 ч.2 КК України - у виді арешту на строк 06 (шість) місяців,

за ст.186 ч.2 КК України, на підставі ст.69 КК України, - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Запобіжний захід ОСОБА_5, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, - тримання під вартою. Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 12 листопада 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

1321 (одну тисячу триста двадцять одну) гривню 18 копійок за проведення судових товарознавчих експертиз.

Речові докази по справі:

фрагмент промислового склоблока із залишками лакофарбового покриття рожевого кольору, фрагмент марлевої тканини зі змивами, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області,

- знищити,

чоловічий шкіряний ремень, коричньового кольору, з металевою застебкою у вигляді птахи з розкритими крилами, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області,

- повернути потерпілому ОСОБА_2,

мобільний телефон марки «Nokia-206», IMEI НОМЕР_1/IMEI НОМЕР_2, що знаходиться у потерпілої ОСОБА_6,

- повернути потерпілій ОСОБА_6

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: