Вирок № 44776073, 24.12.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

415/4513/14-к

1-КП/415/469/14

ВИРОК

Іменем України

24.12.14 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Коробейник Є.Ю.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 29 липня 2003 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.185 ч.3 КК України до 4 років 06 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік 06 місяців, 30 березня 2004 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.3, ст.71 КК України до 4 років 07 місяців позбавлення волі, 11 жовтня 2004 року Лисичанським міським судом за ст.122 ч.1, ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.70 ч.1, ст.70 ч.4 КК України до 5 років позбавлення волі, 24 листопада 2008 року звільненого з місць позбавлення волі, відповідно до Постанови Первомайського міського суду Харьківської області від 14 листопада 2008 року (ст.107 КК України), умовно-достроково на не відбутий строк 03 місяця 15 днів, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.118, ст.185 ч.3 КК України, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця міста Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 17 квітня 2000 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст.140 ч.2 КК України (1960 року) до 1 року 06 місяців позбавлення волі, 10 квітня 2001 року Артемівським районним судом Донецької області за ст.140 ч.2 КК України (1960 року) до 1 року позбавлення волі, 05 квітня 2004 року Сєвєродонецьким міським судом за ст.185 ч.3 КК України (2001 року) до 3 років позбавлення волі, 14 червня 2006 року Сєвєродонецьким міським судом за ст.185 ч.3, ст.186 ч.2, ст.70 ч.1 КК України (2001 року) до 4 років 06 місяців позбавлення волі, 28 липня 2006 року Сєвєродонецьким міським судом за ст.185 ч.5, ст.69 КК України (2001 року) до 5 років позбавлення волі, постановою Єнакієвського міського суду Донецької області від 25 травня 2007 року визначено порядок застосування покарання за наявністю декільков вироків (ст.413 КПК України (1960 року) - остаточно до 6 років позбавлення волі, 28 травня 2013 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.185 ч.3, ст.357 ч.3, ст.70 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 3 роки, не зареєстрованого, проживаючого у АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, -

встановив:

20 липня 2014 року, приблизно о 16 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи, в стані алкогольного сп'яніння, за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_4, по АДРЕСА_3, під час сварки, у відповідь на завдані йому останнім 3 удари ножем, та спричинені тілесні ушкодження у вигляді - поверхневих різаних поранень м'яких тканин обличчя, передньої черевної порожнини, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №256 від 14-19 листопада 2014 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також, намагання з боку потерпілого ОСОБА_4 завдати йому удару ножем в область верхньої частини тіла, сприймаючи створену обстановку, - як реальне посягання на своє життя, володіючи можливістю уникнути ймовірного удару та настання тяжких наслідків, шляхом вибиття знаряддя нападу, своєчасного ухилення або залучення присутніх з допомогою, захищаючись від протиправних дій, перехопивши своєю рукою руку потерпілого ОСОБА_4 з ножем, умисно, завдав потерпілому ОСОБА_4 2 удари ножем в область грудної клітки зліва, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді - 2 колото-різаних проникаючих поранень грудної клітини з лівого боку, з пошкодженням лівої легені, гематораксу, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №244 від 22 липня 2014 року - 23 жовтня 2014 року, як в купі, так і окремо, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя (стосовно до живих осіб), та які привели до смерті потерпілого ОСОБА_4, що настала від гострого малокров'я внутрішніх органів, яке стало наслідком зовнішньої і внутрішньої кровотечі, внаслідок отриманих проникаючих поранень грудної клітини з пошкодженням лівої легені, чим перевищив межі необхідної оборони, припустившись явної невідповідності обраного способу захисту характеру та небезпечності посягання, а також, обстановці захисту.

27 вересня 2014 року, приблизно об 11 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_3 та іншою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, проникнувши до квартири АДРЕСА_4, повторно, таємно викрали - монітор марки «LG», модель «L1953TR», вартістю 550 гривень, клавіатуру марки «Genius», модель «GK-050008», вартістю 70 гривень, маніпулятор марки «Microsoft», модель «Laser Mouse 6000», вартістю 50 гривень, мобільний телефон марки «Samsung», модель «SGH-C260», ІМЕІ НОМЕР_1, вартістю 40 гривень, системний блок марки «Intel», вартістю 500 гривень, портативний DVD-програвач марки «Mystery», модель «MPS-715», вартістю 827 гривень 40 копійок, цифровий ефірний приймач марки «Trimax», модель «TR-2012HD», вартістю 526 гривень 80 копійок, веб-камеру марки «Samsung», модель «Pleomax PWS-4000», вартістю 50 гривень, куртку жіночу, 60 розміру, вартістю 300 гривень, куртку жіночу, 58 розміру, вартістю 600 гривень, шапку жіночу, хутряну, вартістю 500 гривен, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 4014 гривень 20 копійок.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочинів, передбачених ст.118, ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним одноособово, а також, разом з обвинуваченим ОСОБА_3 та іншою особою, інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, завдана потерпілій ОСОБА_5 майнова шкода - відшкодована частково, шляхом повернення викраденого, залишок - зобов'язується відшкодувати найближчим часом, при виникненні певної можливості.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, зазначивши, що час та місце скоєння ним, разом з обвинуваченим ОСОБА_2 та іншою особою, кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися у дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Завдана потерпілій ОСОБА_5 майнова шкода - відшкодована частково, шляхом повернення викраденого, залишок - зобов'язується відшкодувати найближчим часом, при виникненні певної можливості.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в повному обсязі визнали свою провину у вчиненні інкримінованого кожному органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 -

у скоєнні умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони (ст.118 КК України),

у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло (ст.185 ч.3 КК України),

доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ст.118 та ст.185 ч.3 КК України, відповідно.

Крім того, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 -

у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло,

також доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ст.185 ч.3 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєні обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальні правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості (ст.118 КК України) та тяжких злочинів (ст.185 ч.3 КК України), обвинувачений ОСОБА_2 - не працює, має постійне місце проживання і за місцем мешкання та у побуті - характеризується позитивно (том 2 а.с.88), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів, часткове добровільне відшкодування завданого збитку (том 2 а.с.65).

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів (ст.185 ч.3 КК України), обвинувачений ОСОБА_3 - не працює, має постійне місце проживання і за місцем мешкання та у побуті - характеризується позитивно (том 2 а.с.125), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодування завданого збитку (том 2 а.с.65).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який не працює, має постійне місце мешкання і за місцем проживання позитивно характеризується у побуті, в судовому засіданні щиро розкаявся та вибачався за скоєне, з урахуванням обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, враховуючи часткове відшкодування заподіяного збитку та думку потерпілої ОСОБА_5 у наданій до суду заяві, яка на призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 суворого покарання не наполягала, і, разом з тим, враховуючи суспільну небезпеку злочинних діянь, безпосередню роль обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні останніх, і, одночасно, враховуючи активну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2 щодо розкриття злочинів, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкціями ст.118 та ст.185 ч.3 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 скоїв умисні злочини, один з яких - пов'язаний з посяганням на життя та здоров'я особи, другий - є корисливим, та, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, у з'язку з чим, на переконання суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливо лише за умови застосування покарання, пов'язанного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі, що, на думку суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст.75 КК України - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, суд не вбачає.

І, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_2 скоїв більш одного злочину, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.1 КК України, призначивши останньому остаточне покарання, за сукупністю злочинів, - шляхом часткового складання призначених покарань.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 07 листопада 2014 року «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» (том 2 а.с.100-101), слід обчислювати з 07 листопада 2014 року, оскільки, строк тримання під вартою, згідно до ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється - з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Підстав щодо зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду від 07 листопада 2014 року «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» (том 2 а.с.100-101), у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, суд не вбачає, і зазначене питання учасниками данного кримінального провадження - не ставилося.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_3, враховуючи вищенаведене, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, а також, данних про особу обвинуваченого ОСОБА_3, який не працює, має постійне місце проживання, позитивно характеризується у побуті, в судовому засіданні щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю інкримінованного кримінального правопорушення, і, одночасно, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання, відсутність тяжких наслідків від скоєного, часткове відшкодування заподіяного збитку та думку потерпілої ОСОБА_5 у наданій до суду заяві, яка на призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 суворого покарання не наполягала, і, разом з тим, враховуючи суспільну небезпеку злочинного діяння і безпосередню роль обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні останнього, суд вважає за необхідне також призначити - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.3 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 скоїв умисний злочин, який є корисливим, і, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, крім того, у період невідбутого покарання за попереднім вироком суду за скоєння умисних злочинів, в тому числі, і за аналогічних обставин, у з'язку з чим, на переконання суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливо лише за умови застосування покарання, пов'язанного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі, що, на думку суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 скоїв злочин, викладений в данному вироку, в період невідбутого покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 28 травня 2013 року (том 2 а.с.116-120), суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.71 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання, - за сукупністю вироків: до покарання, призначенного за данним вироком, необхідно частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком - вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 28 травня 2013 року.

Підстав щодо зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обраного відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду від 28 листопада 2014 року «Про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту» (том 2 а.с.176), у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3, суд не вбачає, і зазначене питання учасниками данного кримінального провадження - не ставилося.

У зв'язку з необхідністю встановлення причетності обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до скоєння кримінального правопорушення віносно потерпілої ОСОБА_5, а також, у зв'язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілій ОСОБА_5 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, було проведено - судові дактилоскопічні експертизи за №1349/345 від 06 листопада 2014 року (том 2 а.с.20-24), і за №1620/484 від 27 листопада 2014 року (том 2 а.с.141-146), а також, судову товарознавчу експертизу за №508-124/7 від 09 вересня 2014 року (том 2 а.с.52-60), витрати на залучення експертів щодо проведення яких складають суму у розмірі 245 гривень 70 копійок (том 2 а.с.25), у розмірі 430 гривень 43 копійки (том 2 а.с.147), у розмірі 614 гривень 90 копійок (том 2 а.с.61), відповідно, котрі підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013), в рівних частках, по 122 гривні 85 копійок з кожного (за проведення судової дактилоскопічної експертизи), по 215 гривень 22 копійки з кожного (за проведення судової дактилоскопічної експертизи), та по 307 гривень 45 копійок з кожного (за проведення судової товарознавчої експертизи).

Витрати на залучення експертів - у сумі 245 гривень 70 копійок (том 1 а.с.57), пов'язані з проведенням судової дактилоскопічної експертизи за №1060/248 від 18 серпня 2014 року (том 1 а.с.49-56), - щодо вилучених за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_4, по АДРЕСА_3, слідів, - стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 не підлягають, оскільки причетність останнього щодо залишення досліджених слідів не доведена.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_6 не заявлений, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

2 ножа, гумовий капець 44 розміру, з плямами речовини бурого кольору, чохол для мобільного телефону з написом «6300», спортивні штани, труси, капці гумові, сумка, що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області (том 1 а.с.45-46, том 2 а.с.40),

- підлягають знищенню, як не уявляючі будь-яку цінність,

фрагмент гуми з плямами речовини бурого кольору, фрагмент асфальту з плямами речовини бурого кольору, 4 відрізки прозорої липкої стрічки ЛТ розмірами 24х35 мм, 24х43 мм, 24х38 мм, 24х29 мм, сліди папілярних ліній рук на 1 аркуші паперу формату А-5, зразки папілярних ліній рук, нігті у 2 конвертах, волосся, зразки крові у 2 конвертах, контрольний зразок марлевої тканини, що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області (том 1 а.с.45-46, том 2 а.с.148),

- підлягають знищенню,

системний блок марки «Intel», монітор марки «LG», модель «L1953TR», клавіатура марки «Genius», модель «GK-050008», маніпулятор марки «Microsoft», модель «Laser Mouse 6000», мобільний телефон марки «Samsung», модель «SGH-C260», ІМЕІ НОМЕР_1, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_5 (том 2 а.с.64,65),

- підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_5

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.118, ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання:

за ст.118 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки,

за ст.185 ч.3 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 01 (один) місяць.

Запобіжний захід ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, - тримання під вартою. Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 обчислювати з 07 листопада 2014 року.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за данним вироком покарання, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 28 травня 2013 року у виді 01 (одного) місяця позбавлення волі, і, призначити обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання, за сукупністю вироків, - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 01 (один) місяць.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, - у вигляді домашнього арешту.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з дня фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

338 (триста тридцять вісім) гривень 07 копійок за проведення судових дактилоскопічних експертизи,

307 (триста сім) гривень 45 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

338 (триста тридцять вісім) гривень 07 копійок за проведення судових дактилоскопічних експертизи,

307 (триста сім) гривень 45 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи.

Речові докази по справі:

2 ножа, гумовий капець 44 розміру, з плямами речовини бурого кольору, чохол для мобільного телефону з написом «6300», спортивні штани, труси, капці гумові, сумка, що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області,

- знищити, як не уявляючі будь-яку цінність,

фрагмент гуми з плямами речовини бурого кольору, фрагмент асфальту з плямами речовини бурого кольору, 4 відрізки прозорої липкої стрічки ЛТ розмірами 24х35 мм, 24х43 мм, 24х38 мм, 24х29 мм, сліди папілярних ліній рук на 1 аркуші паперу формату А-5, зразки папілярних ліній рук, нігті у 2 конвертах, волосся, зразки крові у 2 конвертах, контрольний зразок марлевої тканини, що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області,

- знищити,

системний блок марки «Intel», монітор марки «LG», модель «L1953TR», клавіатуру марки «Genius», модель «GK-050008», маніпулятор марки «Microsoft», модель «Laser Mouse 6000», мобільний телефон марки «Samsung», модель «SGH-C260», ІМЕІ НОМЕР_1, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_5,

- повернути потерпілій ОСОБА_5

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченим та прокуророві.

Суддя: