Ухвала суду № 44753928, 15.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2015 рокусправа № 804/3868/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2014р. у справі № 804/3868/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі по тексту позивач, ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат") звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів (далі по тексту відповідач, СДПІ ОВП у м.Дніпропетровську, податковий орган) №0000065103 від 28.02.2014 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) за податковою декларацією №9081690910 від 18.12.2013р., за листопад 2013р. на суму 163333,80 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 81666,90 грн.

В позові позивач стверджує, що ним правомірно сформовано податковий кредит у жовтні 2013 року по податковій накладній № 6 від 28.10.2013 року на загальну суму 980002,80грн., в тому числі ПДВ 163333,8 грн., виданій ТОВ Енергія ТМ, включеній ним до податкових зобовязань за жовтень 2013 року та зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджено витягом. Позивач вважає безпідставним обґрунтування в акті перевірки від 11.02.2014 року висновків податкового органу даними довідки ДПІ у Соломянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 13.12.2013 року, а також актом перевірки від 13.01.2014 року №3/32.3/00191000. Стверджує, що підстави для подання скарги у відповідності до вимог п.201.10 ПК України на вищевказаного контрагента у позивача були відсутні, оскільки відсутні були сумніви, що вищевказана податкова накладна має певні порушення порядку заповнення чи реєстрації у Єдиному реєстрі.

Позивач також вказував на безпідставність проведення відповідачем повторної перевірки за жовтень 2013р. 11.02.2014р., оскільки перевірка за той самий період була проведена 13.01.2014р. та відповідно до норм п.78.1.12 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України повторна перевірка за той самий період може бути проведена лише у випадку, коли органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб податкового органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обовязкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне зясування під час перевірки питань, що повинні бути зясовані під час перевірки для винесення обєктивного висновку щодо дотримання вимог платником податків законодавства. В той же час, акт перевірки від 11.02.2014р. не містить посилань на будь-яке службове розслідування чи кримінальну справу, а також на наказ ДПА України. Позивач зазначав, що у законах України не передбачається права чи обовязку податкових органів проводити повторні перевірки за той самий період, а тому висновки акту від 11.02.2014р. та й саме проведення повторної перевірки позивач вважає неправомірним.

Постановою суду першої інстанції адміністративний позов задоволено. При цьому суд зазначив, що відповідачем оспорюване податкове повідомлення-рішення від 28.02.2014 року прийнято не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому спірне рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки фактичним обставинам справи, а також невірно застосував норми податкового законодавства.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, Публічне акціонерне товариство Південний гірничо-збагачувальний комбінат зареєстроване як юридична особа 29.12.1994р. розпорядженням виконкому Криворізької міської ради за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, перебуває на обліку у Спеціалізованій ДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську МГУ Міндоходів та є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією статуту позивача, копією виписки з ЄДРПОУ від 23.01.2014р., а також даними, наведеними в акті від 11.02.2014р. (а.с.23, 97-104).

Податковим органом у період з 28.01.2014р. по 11.02.2014р. згідно зі ст.ст.19-1, п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу № 44 від 27.01.2014р. проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарської діяльності з ТОВ Енергія ТМ за результатами якої складено акт від 11.02.2014р. №4/28-01-51-03/00191000.

На підставі акту перевірки податковим органом 28.02.2014р. прийнято податкове повідомлення-рішення форми В1 №0000065103, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації №9081690910 від 18.12.2013р., за листопад 2013р. у розмірі 163333,80 грн. (сума завищення бюджетного відшкодування) та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 81666,90 грн. (а.с.6).

Висновки податкового органу пов'язані з наступними обставинами.

Між позивачем як покупцем та ТОВ Енергія ТМ (продавцем) укладено договір поставки №2013/п/00/789 від 17.06.2013р., за умовами якого позивач придбав у жовтні 2013р. товар (шафи телемеханіки) та здійснив оплату за вказаний товар у вигляді передплати 14.08.2013р., за якою була виписана продавцем податкова накладна № 1 від 14.08.2013р. на загальну суму 420001,2 грн., в т.ч. ПДВ - 70,000,2 грн., при цьому, у вказаній податковій накладній продавцем була зазначена номенклатура на частину товару (а.с.115).

В подальшому, за фактом отримання товару, продавцем була видана та отримана покупцем податкова накладна №6 від 28.10.2013р. на загальну суму 980002,80 грн., в т.ч. ПДВ 163333,80 грн., при цьому, у вказаній податковій накладній була вказана зазначена залишкова номенклатура товару за 16,1 штук, а також ціна за одиницю товару від 49280 грн. до 55800 грн. (а.с.114).

В акті перевірки вказується, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту за жовтень 2013р. податкову накладну №6 від 28.10.2013р. отриману від контрагента ТОВ Енергія ТМ на загальну суму 980002,80 грн., в т.ч. ПДВ 163333,80 грн. на придбання семи найменувань шкафів телемеханіки у кількості 16,1 штук, ціна постачання за одиницю товару коливається від 49280 грн. до 55800 грн., тоді як відповідно до відомостей з Єдиного реєстру, в жовтні 2013р. зареєстрована податкова накладна № 6 від 28.10.2013р. на загальну суму 980002,80 грн., в т.ч. ПДВ 163333,80 грн. на придбання семи найменувань шкафів телемеханіки у кількості 23 штуки, ціна постачання за одиницю товару коливається від 34496 грн. до 39060 грн. Податкову накладну №6 від 28.10.2013р., отриману від контрагента ТОВ Енергія ТМ на загальну суму 980002,80 грн., в т.ч. ПДВ 163333,80 грн. на придбання семи найменувань шкафів телемеханіки у кількості 16,1 штук, ціна постачання за одиницю товару коливається від 49280 грн. до 55800 грн. ТОВ Енергія ТМ в Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень 2013р. не було зареєстровано, ПАТ ПівдГЗК заяву зі скаргою на контрагента ТО Енергія ТМ до декларації з ПДВ за жовтень 2013р. не надано у звязку з чим позивачем порушено п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.6 ст. 44, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.201.1,201.6, 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та завищено суму податкового кредиту, суму відємного значення податку на додану вартість за жовтень 2013р. та суму заявленого бюджетного відшкодування, яка включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму податку - 163333,80 грн. (а.с.86).

Проте з матеріалів справи вбачається, що податкова накладна №6 від 28.10.2013р. на загальну суму 980002,80 грн., в т.ч. ПДВ 163333,80 грн. була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не оспорювалося представником відповідача в суді та підтверджено витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №19152449 від 19.02.2014р. (а.с.113).

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

За приписами п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобовязаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за виробом покупця (отримувача) в один із таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій декларації зазначаються в окремих рядках такі обовязкові реквізити, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку.

У відповідності до п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Між тим, згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

З урахуванням вказаних норм та встановлених обставин справи вбачається, що у податковій накладній №6 від 28.10.2013р. продавцем товару ТОВ Енергія ТМ було зазначено і номенклатуру і ціну товару з урахуванням вимог п.201.7 Податкового кодексу України та у відповідності до вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а тому суд приходить до висновку, що наявність зазначення у податковій накладній номенклатури товарів/послуг та їх кількість, обсяг, наявність ціни постачання без урахування податку, надає продавцю право на відображення такої податкової накладної у своїх податкових зобовязаннях, а покупцю товару право на віднесення зазначеної у ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту у відповідності до вимог п.198.6 ст. 198 ПК України.

З урахуванням норм ч. 2 ст. 71 КАС України суд першої інстанції вірно визначився щодо недоведеності податковим органом правомірності своїх дій та рішення. Відповідач не наддав до суду належних та допустимих доказів та не навів жодних підстав, які б свідчили про обґрунтованість висновків акту перевірки, які стали підставою прийняття спірного рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо невідповідності позиції податкового органу нормам ст. ст.198,201 Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що податкова накладна виписується саме продавцем товару, а оскільки покупцем даного товару є позивач, то він не може нести відповідальності за дії свого контрагента при складанні даної податкової накладної з розбіжностями, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність носить індивідуальний характер.

Помилковими також є доводи податкового органу з посиланням на обов'язковість подання в даному випадку позивачем скарги на свого контрагента, який не зареєстрував податкову накладну №6 від 28.10.2013р. з іншими даними у порядку, визначеному п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, вказана податкова накладна була зареєстрована продавцем товару в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідним витягом, наявним в матеріалах справи та дослідженим судом, а тому у позивача як покупця товару були відсутні підстави подавати відповідну скаргу за п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

За встановлених обставин вірним є висновок суду щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту у жовтні 2013 року по податковій накладній № 6 від 28.10.2013 року на загальну суму 980002,80грн., в тому числі ПДВ 163333,8 грн. А тому рішення суду про задоволення позову є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи; висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та нормам податкового законодавства. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2014р. у справі № 804/3868/14 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2014р. у справі № 804/3868/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Дата виготовлення повного тексту 09.06.2015 року.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна