Ухвала суду № 44753546, 22.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2015 рокусправа № 804/7572/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2014 року по справі № 804/7572/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецстройсервіс" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройсервіс» звернулося до суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.02.2014 року №0000662201 про збільшення грошового зобов'язання ТОВ «Укрспецстройсервіс» за платежем: податок на додану вартість на суму 22 461 грн. та штрафних санкцій на суму 5 615 грн., всього на суму 28 076 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за результатами перевірки відповідачем встановлено порушення ТОВ «Укрспецстройсервіс» п. 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, відповідно до яких, на думку відповідача, у вересні 2013 року до складу податкового кредиту з податку на додану вартість віднесено суму 22 460,75 грн. ПДВ по податковій накладній, яка не об'єктом оподаткування та не відповідає вимогам первинних документів, чим занижено податок на додану вартість за вересень 2013 року у сумі 22 460,75 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2014 року по справі № 804/7572/14 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.02.14 р. № 0000662201.

Присуджено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецстройсервіс" судові витрати у розмірі 1 827,00 гривень.

Постанову суду мотивовано тим, що підстави для виключення з податкового кредиту та збільшення зобов'язань по сплаті до бюджету, застосування штрафних санкцій до позивача відсутні, тому що позивачем своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, а відтак, суд дійшов до висновку про необґрунтованість та недоведеність висновку податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що при винесенні постанови, судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, а саме недосліджені всі обставини справи, що мають значення для вирішення питання по суті.

Сторони, повідомлені належним чином про час і місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не прибули, про причини не прибуття не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України, у відкритому судовому засіданні без фіксування останнього за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Дослідивши підстави для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 29.01.2014 р. по 30.01.2014 р. Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Укрспецстройсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з КП ДМР «Зеленбуд» в розрізі податкової накладної від 30.09.2013 р. №43 при формуванні податкового кредиту та визначення податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року.

За результатами даної перевірки був складений Акт перевірки №341/16/04-03-22-01- 22/38028622 від 31.01.2014 р., яким встановлено порушення ТОВ «Укрспецстройсервіс» п. 198.6 ст.198, п.201.10 сг.201 ПК України, відповідно до яких, на думку відповідача, у вересні 2013 року до складу податкового кредиту з податку на додану вартість віднесено суму 22 460,75 грн. ПДВ по податковій накладній, яка не є об'єктом оподаткування та не відповідає вимогам первинних документів, чим занижено податок на додану вартість за вересень 2013 року у сумі 22 460,75 грн.

Підставою для збільшення податкового зобов'язання стало те, що між ТОВ «Укрспецстройсервіс» (замовником) та КП ДМР «Зеленбуд» (як виконавцем) був укладений договір про надання транспортних послуг від 21.05.2013 р.

На виконання договору підприємством ДМР «Зеленбуд» були надані послуги автопідіймача, автомобіля, тракторів та на адресу ТОВ «Укрспецстройсервіс» була виписана накладна від 30.09.2013 р. №43 на суму ПДВ 22 460,75 грн.

За вересень 2013 року підприємством ТОВ «Укрспецстройсервіс» до складу податкового кредиту віднесено ПДВ в сумі 22 460,75 грн. згідно податкової накладної від 30.09.2013 р. №43 по контрагенту КП ДМР «Зеленбуд», що призвело до виникнення розбіжностей даних Реєстру та Єдиного реєстру податкових накладних, оскільки КП ДМР «Зеленбуд» не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна від 30.09.2013 р. №43 на суму ПДВ 22 460,75 грн., виписана на адресу ТОВ «Укрспецстройсервіс.

А тому відповідач зазначив, що суть вчиненого ТОВ «Укрспецстройсервіс» правопорушення полягає в тому, що ТОВ «Укрспецстройсервіс» неправомірно віднесло до податкового кредиту в вересні 2013 року суму в розмірі 22 460,75 грн., так як податкова накладна на вказану суму не була підприємством ДМР «Зеленбуд» зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі Акту перевірки від 31.01.2014 р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.02.2014 року №0000662201, яким збільшено грошове зобов'язання ТОВ «Укрспецстройсервіс» за платежем: податок на додану вартість на суму 22 461 грн. та штрафних санкцій на суму 5 615 грн., а всього на суму 28 076 грн.

В свою чергу, позивачем 29.10.2013 р. була додана до податкової декларації за звітний період 09 місяць 2013 року заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) на суму податку на додану вартість в розмірі 22 460,75 грн., яку було доставлено до Державної податкової служби України 29.10.2013 р. в 16:12:50.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що позивач виконав вимоги чинного законодавства України і правомірно, на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів), відобразив у даних податкового обліку операції, зокрема, у декларації за вересень 2013 року суму ПДВ 22 460,75грн. гривень по взаємовідносинам з КП ДМР "Зеленбуд", а отже судом було скасовано оспорюване податкове повідомлення-рішення.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно пункту 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, для права на податкового кредиту у зв'язку з отриманням товарів/послуг потрібно дотримуватися двох умов: або отримання товарів/послуг, або наявність податкової накладної.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з придбання або виготовлення товарів.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтвердженні податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПК України.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Разом з тим, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування податку, сум що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 ПК України).

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

У відповідності до п. 2.2 Наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2012р. № 1340 «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення» при занесенні до Реєстру податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та видані покупцю у місяці, що настає за місяцем їх складання, вказується фактична дата їх отримання незалежно від того, в якому звітному періоді вони будуть відображені у складі податкового кредиту (у звітному періоді їх складання або у звітному періоді їх отримання).

З положень розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України вбачається, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених п. 198.2 ст. 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді.

Згідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Отже, заява із скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітній період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Також матеріалами справи підтверджується, що КП ДМР "Зеленбуд" листом від 28.08.2014р. № 697/14 підтвердив, що між ТОВ «Укрспецстройсервіс» та комунальним підприємством Дніпродзержинської міської ради «Зеленбуд» 21 травня 2013 року був укладений договір «Про надання транспортних послуг». У вересні 2013 року КП ДМР «Зеленбуд» надавало транспортні послуги ТОВ «Укрспецстройсервіс», що підтверджується актом виконаних робіт за вересень 2013 року на суму 134 764,51 грн. з ПДВ, сума ПДВ становить 22 460,75 грн. Згідно акту виконаних робіт була виписана податкова накладна від 30 вересня 2013 року № 43.

Податкова накладна № 43 від 30 вересня 2013 року врахована до сум податкових зобов'язань КП ДМР «Зеленбуд» за вересень 2013 року. Податок на прибуток в розрізі контрагентів за вересень 2013 року із врахованою податковою накладною № 43 від 30 вересня 2013 року сплачений в повному обсязі.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку позивачем належним чином підтверджено факт правомірності формування податкового кредиту у вересні 2013 року за податковою накладною № 43 від 30.09.2013 року, що була виписана КП ДМР "Зеленбуд", оскільки до декларації було надано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» із належно завіреними копіями податкових накладних і актів виконаних робіт, які були отримані податковим органом 29.10.2013 року, що передбачено нормами Податкового кодексу України. Будь-яких недоліків бухгалтерських документів в акті перевірки не встановлено, а отже за відсутності фактичного порушення з боку позивача на момент формування податкового кредиту та на момент проведення перевірки, висновки податкового органу щодо таких порушень є безпідставними.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що постанова суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм матеріального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2014 року по справі № 804/7572/14 - залишити без задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2014 року по справі № 804/7572/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай