Ухвала суду № 44753544, 28.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2015 рокусправа № 804/13018/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Гршкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі № 804/13018/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Каскад» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо встановлених актом перевірки порушень та визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001042201 від 19.08.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 4780260,00 грн., в тому числі: 3186840,00 грн. за основним платежем та 1593420,00 грн. за нараховані штрафні санкції та №0001052201 від 19.08.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 1836970,50 грн., в тому числі: 1224647,00 грн. за основним платежем та 622323,50 грн. за нарахованими штрафними санкціями. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що контролюючим органом проводилась документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., висновки якого щодо заниження податку на прибуток та нереальності здійснення господарських операцій ТОВ фірмою «Каскад» із ПП «Колорит». ТОВ «АЗОВ-КАРГО», ТОВ «ОСІРІС-ЮГ», ТОВ «Кардамон» з приводу обробки металопрокату та ТОВ «ТД «Метвест», ПП «Сайтек» з придбання металопродукції не відповідають реальним обставинам справи та ґрунтуються лише на матеріалах, отриманих від податкових органів, а також зроблені без надання належної оцінки документам, що були надані в підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій з переліченими контрагентами, у зв'язку із чим спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення форми «Р» №0001042201 від 19.08.2014 року та форми «Р» №0001052201 від 19.08.2014 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погодившись із судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. На думку апелянта, судом першої інстанції не враховано, що висновки акта перевірки щодо заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 1224647 грн. та заниження податку на прибуток усього у сумі 3186840 грн., у зв'язку із чим позивачу збільшено суми грошових зобов'язань із відповідних податків, є обґрунтованими та правомірними.

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, ТОВ фірма «Каскад» зареєстроване як юридична особа 24.11.1995р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради. У період з 12.06.2014р. по 24.07.2014р. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., за результатами якої складено Акт перевірки №849/2201/23934596 від 21.07.2014 року. Перевіркою встановлено порушення п.14.1.257 п.14.1 ст. 14, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст.135 та п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3186840,00 грн.; п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на вартість у загальній сумі на 1224647,00 грн., в т.ч. за січень 2013 року на суму 218555,00 грн., за лютий 2013 року на суму 27333,00 грн., за березень 2013 року на суму 41615,00 грн., за липень 2013 року на суму 165900,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 397300,00 грн., за листопад на суму 373944,00 грн.; п.176.2 ст. 176, п.п. 168.1.1-168.1.4 п.168.1 ст. 168, ст.18, п.167.1 ст. 167, п.п. 163.1.1, п. 163.1.2 п. 163.1 ст.163 ст. 163, п.п. 177.8 ст.177 Податкового кодексу України в частині не утримання і не перерахування до бюджету ПДФО у сумі 3877,2 грн.; розділу 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманих з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1020 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011р. за №46/18784; ст. 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та п.7 р.ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року №281, щодо несплати до державного бюджету позитивної курсової різниці у сумі 1179,01 грн., що виникла внаслідок здійснення операцій повернення та продажу на УМВБ раніше передплачених валютних коштів за контрактами № УС-17/13-122 від 03.12.2012р., № В203112 від 29.11.2012р., № ДГНТ6Т001400 від 04.02.13р. та QН880130723-1 від 23.07.13р. На підставі Акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення: №0001042201 від 19.08.2014 року, яким ТОВ фірмі «Каскад» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 4780260,00 грн., з яких: 3186840,00 грн. - за основним платежем та 1593420,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та №0001052201 від 19.08.2014 року, яким ТОВ фірмі «Каскад» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 1836970,50 грн., в тому числі 1224647,00 грн. - за основним платежем та 622323,50грн. - за штрафними санкціями.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції щодо протиправності винесених ним податкових повідомлень-рішень №0001042201 та №0001052201 від 19.08.2014 року.

Колегія суддів вважає, що перевірка висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства має відбуватись шляхом встановлення обставин реальності здійснення господарських операцій через дослідження наявних належних та допустимих доказів.

Апелянт посилається на непідтвердження реальності здійснення господарських операцій з реалізації позивачем товару фізичним особам.

Так, ТОВ фірма "Каскад" у період, що перевірявся податковим органом, здійснювало продаж металопродукції фізичним особам. У поясненнях на запит контролюючого органу позивач зазначив, що продаж товару (металопродукція) здійснювався без укладання письмового договору, після отримання повної передоплати відповідно виставленим фізичним особам рахункам. Товар передавався покупцеві за оформленими видатковими накладними за місцезнаходженням складу ТОВ фірми "Каскад", транспортування товару здійснювалось покупцями власними силами. На підтвердження реальності здійснення операцій з реалізації фізичним особам товару (металопрокату) ТОВ фірмою "Каскад" надані належні докази: оборотно-сальдові відомості, картки рахунку 361, платіжні доручення, рахунки фактур, видаткові та податкові накладні.

Відтак враховуючи, що переважними покупцями товару були фізичні особи, до яких чинним законодавством не висувається вимога щодо оформлення договорів купівлі-продажу у письмові формі, а також враховуючи те, відвантаження та транспортування придбаної продукції здійснювалося покупцями самостійно, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності порушень податкового законодавства в цій частині.

Крім того, ТОВ фірмою "Каскад" надано договір купівлі-продажу №КР-23 від 01.03.2012р., укладеного із ФОП ОСОБА_1, предметом якого є придбання металопродукції. Поставка товару здійснюється на умовах 1.EXW - склад "Продавця" самовивозом автомобільним транспортом покупця; 2. СРТ-Франко - склад покупця. Вартість та кількість товару за умовами договору визначена видатковими накладними та рахунками-фактури, що містяться в матеріалах справи. Реальність здійснення умов укладеного договору підтверджена наданими ТОВ фірмою "Каскад" відповідними письмовими доказами: рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними, довірчими листами на отримання товару та платіжними дорученнями про оплату товару.

В апеляційній скарзі відповідач також посилається на нереальність здійснення господарських операцій позивача з окремими контрагентами.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 червня 2013 року ТОВ фірмою "Каскад" (замовник) укладено договір №27/06/2013-У з ТОВ "Азов-Карго" (виконавець) щодо обробки металопрокату замовника. Виконання робіт здійснюється на основі заявок замовника. Факт виконання умов укладеного договору підтверджено актом здачі-приймання наданих послуг№183 від 31.07.2013р. та рахунком-фактурою. Розрахунок за виконані послуги підтверджено платіжним дорученням від 23.12.2013р.

Також, 31 жовтня 2013 року ТОВ фірмою "Каскад" (замовник) укладено договір №31/10/2013-У з ТОВ "Осіріс-Юг" (виконавець) щодо обробки металопрокату замовника. Виконання робіт здійснюється на основі заявок замовника. Факт виконання умов укладеного договору підтверджено актом здачі-приймання наданих послуг №43 від 29.11.2013р. та рахунком-фактурою. Розрахунок за виконані послуги підтверджено відповідним платіжним дорученням.

01 жовтня 2013 року ТОВ фірмою "Каскад" (замовник) укладено договір №01/10/10-У з ТОВ "Кардамон" (виконавець) щодо обробки металопрокату замовника. Виконання робіт здійснюється на основі заявок замовника. Факт виконання умов укладеного договору підтверджено актами здачі-приймання наданих послуг №1119 від 31.10.2013р. та №1194 від 31.10.2013р. та рахунками-фактурами. Розрахунок за виконані послуги підтверджено відповідними платіжними дорученнями.

Крім того, 22 березня 2013 року ТОВ фірмою "Каскад" (замовник) укладено договір №22/03/13-У з ПП "Колорит" (виконавець) щодо обробки металопрокату замовника. Виконання робіт здійснюється на основі заявок замовника. Факт виконання умов укладеного договору підтверджено актами здачі-приймання наданих послуг №25 від 31.05.2013р. та №26 від 31.04.2013р. та рахунками-фактурами. Розрахунок за виконані послуги підтверджено відповідними платіжними дорученнями.

Між ТОВ фірмою "Каскад" (покупець) та ТОВ "ТД "Метвест" (постачальник) укладено договір поставки металопрокату від 11.07.2012р. №19. Відповідно до п. 3.1. зазначеного договору ціна на товар вказується у накладних і включає в себе вартість упаковки, маркування та доставки. Постачальник на кожну партію товару надає покупцю видаткову накладну та податкову накладну. Отже транспортування придбаного ТОВ фірмою "Каскад" товару здійснювалось силами ТОВ "ТД "Метвест" та за його рахунок. Матеріали справи свідчать, що ТОВ "ТД "Метвест" поставлено, а ТОВ фірмою "Каскад" у січні 2013 року оплачено металопрокат на загальну суму 1128787,45 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується накладними від 09.01.2013р., 14.01.2013р., 23.01.2013р., 24.01.2013р., 25.01.2013р., платіжними дорученнями від 09.01.2013р., 15.01.2013р., 16.01.2013р., 17.01.2013р., 18.01.2013р., 23.01.2013р., 24.01.2013р., 25.01.2013р., 28.01.2013р., 30.01.2013р.

Також між ТОВ фірмою "КАСКАД" (покупець) та ПП "Сайтек" (продавець) укладено договір №31-5-13/13 від 28.12.12р. у формі видаткової накладної, за якими ПП "Сайтек" здійснює поставку металопрокату. ПП "Сайтек" поставлено, а ТОВ Фірма "КАСКАД" оплачено металопрокат на загальну суму 413690,16 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується накладними від 14.03.2013р., 20.03.2013р. та платіжними дорученнями від 20.02.2013р., 20.03.2013р.

Також, реальність здійснення операцій з купівля металопрокату підтверджується наданими позивачем рахунками-фактурами. Транспортування придбаного товару здійснювалось транспортом, який знаходиться в оренді на підставі договору, що підтверджено відповідними нарядами з ПАТ металургійний завод ім. Комінтерна.

Відтак, всі первинні документи, що надані позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на предмет наявності в цих документах всіх обов'язкових реквізитів.

Між тим, апелянт також зазначає про недоцільність отримання послуг по обробці металопрокату від перелічених підприємств з посиланням на отримані від інших податкових органів матеріали щодо податкової звітності контрагентів позивача.

Проте колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно пунктів 36.1, 36.5 статті 36, пункту 38.1 статті 38, пункту 44.1 статті 44, пункту 47.1 статті 47, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Крім того, за договорами, що розглядались, було придбано товар та послуги, які використані позивачем відповідно до господарської діяльності підприємства, що не спростовано відповідачем. На час укладання та виконання спірних угод сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Серед іншого, в апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення позивачем проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Так, судом першої інстанції встановлено, що період, що перевірявся, ТОВ фірмою "Каскад" придбано від нерезидентів товар (прокат плоский, профілі, кутики) загальною вартістю 278765,77 євро та 24408540,57 дол.США. Товар на адресу ТОВ фірми "Каскад" надходив як за зовнішньоекономічними договорами так і за договорами комісії №20/11-06 від 22.04.08.2008р., за якими ТОВ фірма "Каскад" як комітент надає комісіонеру доручення придбати за межами України визначений товар. Розрахунки за імпортований товар здійснювались через валютні рахунки комісіонера. Оплата за імпортований протягом 2013 року товар здійснювалась ТОВ фірмою "Каскад" за рахунок коштів, куплених на УМВБ.

Податковим органом в Акті перевірки зазначено, що внаслідок здійснення операцій повернення передплачених коштів за імпортними контрактами № УС-17/13-122 від 03.12.2012р., №В203112 від 29.11.2012р., №ДГНТ6Т001400 від 04.02.2013р. та №QH880130723-1 від 23.07.2013р. у загальній сумі 53650,24 дол.США, виникла позитивна курсова різниця у сумі 1179,01 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.

Згідно з ст. 5 визначеного закону у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Суд зазначає, що ст. 5 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" врегульовано питання використання в строк купленої резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом та відповідальності щодо пропуску встановленого строку, проте податковим органом не зазначається, що платником податку був порушений зазначений строк.

Чинним законодавством не передбачено обов'язку платника податку здійснювати перерахування до бюджету курсової різниці.

Також, враховуючи ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", якою, зокрема, передбачено нарахування пені за порушення резидентами строків, визначених ст. ст.1, 2 Закону, або встановлених Національним банком України, загальний розмір якого не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару), позитивна курсова різниця не є податковим зобов'язанням, штрафною санкцією або пенею. Отже, є необґрунтованими віднесення відповідачем позитивної курсової різниці до складу зобов'язання з податку на прибуток або податку на додану вартість.

Сума позитивної курсової різниці в розмірі 1179,01 грн. не є зобов'язанням платника податків в розумінні глави 4 Податкового кодексу України, та, відповідно, не може бути заявлена до стягнення податковим органом державної податкової служби на підставі п.п.20.1.28. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України.

Крім того, як зазначено судом першої інстанції, позивач не є суб'єктом ринку в розумінні п.7 розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, в якого виникає обов'язок перерахування позитивної курсової різниці до Державного бюджету України. А відтак порушень ТОВ фірмою "Каскад" ст. 5 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та п.7 р.ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, не вбачається.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновки суду першої інстанції щодо реальності правочинів, укладених позивачем, а відтак і про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності винесених спірних податкових повідомлень-рішень; доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі № 804/13018/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай