Ухвала суду № 44747007, 19.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 року м. Київ К/800/66317/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.

суддів Заїки М.М.

Швеця В.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держземагенства у Київській області, Відділу Держземагенства у Згурівському районі Київської області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановила:

У серпні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Київській області про скасування наказу від 03 серпня 2010 року №289-к "Про звільнення ОСОБА_2.", поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В ході розгляду справи до участі в ній в якості другого відповідача було залучено відділ Державного комітету України із земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2011 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Київській області від 03 серпня 2010 року №289-к "Про звільнення ОСОБА_2." в частині визнання підстав звільнення ОСОБА_2 з посади заступника начальника відділу земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області. Визнано ОСОБА_2 звільненою з посади заступника начальника відділу земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку з ліквідацією відділу земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2013 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2011 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Київській області від 03 серпня 2010 року №289-к "Про звільнення ОСОБА_2." в частині визнання підстав звільнення ОСОБА_2 з посади заступника начальника відділу земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області. Визнано ОСОБА_2 звільненою з посади заступника начальника відділу земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку з ліквідацією відділу земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що наказом Головного управління земельних ресурсів у Київській області від 29 вересня 2007 року №72к "Про призначення ОСОБА_2." позивач з 01 жовтня 2007 року призначена на посаду заступника начальника Відділу земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області.

Згідно наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 22 квітня 2008 року №15 "Про реорганізацію територіальних органів земельних ресурсів" та додатку до нього відділ земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області реорганізовано шляхом перетворення у відділ Державного комітету України із земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області.

Відповідач неодноразово попереджував ОСОБА_2 про можливе наступне вивільнення з займаної посади, а саме: 12 квітня 2010 року та 01 червня 2010 року.

Одночасно з попередженням про майбутнє вивільнення позивачу пропонувалось зайняти посаду головного спеціаліста сектору правової роботи та із зверненням громадян відділу Державного комітету України із земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області.

Із зазначеними попередженнями про наступне вивільнення ОСОБА_2 було ознайомлено, однак від підпису вона відмовилась, про що складено акти від 12 квітня 2010 року та від 01 червня 2010 року відповідно.

Наказом Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Київській області від 03 серпня 2010 року №289-к "Про звільнення ОСОБА_2." позивача з 03 серпня 2010 року звільнено з посади заступника начальника відділу земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області згідно статті 4 Закону України "Про державну службу".

У вказаному наказі зазначено, що підставою для його винесення є лист відділу Держкомзему у Згурівському районі Київської області від 30 липня 2010 року №429, довідка про результати перевірки в Головному управлінні Держкомзему у Київській області Головного управління державної служби України в місті Києві та Київській області. Так, зазначеною перевіркою було встановлено факт того, що ОСОБА_2 не має освіти відповідного професійного спрямування для зайняття посади заступника начальника відділу земельних ресурсів, у зв'язку з чим в подальшому позивачу були запропоновані вакантні посади, що відповідали її професійному спрямуванню, оскільки вона не мала переважного права для залишення на займаній посаді.

При розгляді справи в суді першої інстанції відповідачем було заявлено клопотання про зміну судом підстави звільнення позивача на пункт 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 №9 зазначено, що якщо обставинами, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність звільнення позивача з займаної посади з зміною формулювання причин звільнення з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

За змістом вказаної норми Закону, при ліквідації підприємства (установи, організації) правила пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення діяльності підприємства одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення на роботі на новоутвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 492 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Судами встановлено, що відповідачем було виконано вимогу трудового законодавства щодо надання працівнику пропозиції іншої роботи на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Вищенаведена позиція застосування норм матеріального права також висловлена Верховним Судом України у Постанові від 17 жовтня 2011 року по справі № 21-237а11.

Враховуючи встановлений перевіркою факт невідповідності освіти позивача відповідному професійному спрямуванню для зайняття посади заступника начальника відділу земельних ресурсів ОСОБА_2 одночасно з попередженням про майбутнє звільнення з посади було запропоновано переведення на посаду головного спеціаліста сектору правової роботи та із зверненням громадян відділу Державного комітету України із земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області. З вказаним попередженням та пропозицією позивач була ознайомлена, однак від підпису відмовилась, про що були складені акти від 12.04.2010 та від 01.06.2010.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держземагенства у Київській області, Відділу Держземагенства у Згурівському районі Київської області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Білуга

Судді М.М. Заїка

В.В. Швець