Ухвала суду № 44738998, 18.08.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2011 р.

справа № 2а-4189/10/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.

суддів: Мірошниченка М.В. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання: Федоровій Т.С.

сторони та їх представники в судове засідання не з’явились:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-4189/10/170 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об’єднання «ЕТАЛ»до Олександрійської державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення –рішення № 0000222330/0 від 05.11.2010 року,-

встановив: В листопаді 2010 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської ОДПІ № 0000222330/0 від 05 листопада 2010 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року (суддя Мирошниченко В.С.) адміністративний позов задоволено повністю: визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції № 000222330/0 від 05.11.2010 року.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції вказав на те, що несплата податку на додану вартість продавцем сама по собі не є підставою зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену з ціною продавцю. Крім того, зазначив на те, що у ході перевірки уповноваженими особами податкового органу не встановлювався факт не виконання свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету ТОВ «Техно-Форум».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.12.2010 року по справі № 2а-4189/10/1170 та відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказали на те, що суми по податку на додану вартість в загальному розмірі 28 945,13 грн., підприємство не підтверджує факт включення їх до податкового зобов’язання. Вважають, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надлишковій оплаті ПДВ, у випадку якщо не встановлено ланцюга поставки до виробника або імпортера неможливо підтвердити і факт уплати ПДВ у вартості товару та відповідно і в бюджет. При дослідженні операцій по ланцюгу до виробника було встановлено, що сплату ПДВ до державного бюджету по операції з реалізації товарів ТОВ «Техно-Форум»(код ЄДРПОУ 35772820) не можливо підтвердити, а отже, податковий кредит з податку на додану вартість по АТ «НВО «Етал»за грудень 2010 року у розмірі 28 945,13 грн. не приймається, оскільки податковий кредит не підтверджується податковим зобов’язанням продавця цього товару, а податкова накладна не виконує свої функції. Суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме: п.1.8 ст.1, п.п.п 7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»що призвело до неправильного вирішення справи.

Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче об’єднання «Етал»подало заперечення на апеляційну скаргу в яких просили постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.12.2010 року по справі № 2а-4189/10/1170 залишити без змін.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні сторони не скористались. Про дату, час та місце слухання судового розгляду повідомлялись у встановленому порядку. Позивач в своїх запереченнях просив розглянути справу за його відсутності. Колегія суддів вважає, що

відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до статті 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується обставинами справи 05.11.2010 року було проведено документальну невиїзну перевірку приватного акціонерного товариства «НВО «Етал», код за ЄДРПОУ 05814256, з питань правовідносин з ТОВ «Техно-Форум»за період з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року, що вплинуло на суму заявленого бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в декларації за січень 2010 року.

За результатами перевірки було складено акт № 534/2330/05814256 (а.с. 7-18).

Відповідно до зазначено акту встановлено, що в грудні 2009 року АТ «НВО «Етал»отримало гальваносостави від ТОВ «Техно-Форум»(Київська обл., с. Тарасівка, вул. Шевченка 67, код ЄДРПОУ 35772820) по договору № 0520-4-59-14 від 27.11.2009 року. Гальваносостави було оприбутковано на загальну суму 144725, 65 грн. по прибутковому ордеру № 11 від 08.12.2009 року на суму 144725,65 грн., які по бухгалтерському обліку було відображено по Дт.рах.2011 «Матеріали»та Кт.рах.63-1-6311 «розрахунки з постачальниками». Розрахунки за отриманий товар проведено протягом грудня 2009 року в розмірі 173 670,78 грн. в тому числі ПДВ 28 945,13 грн., згідно платіжного доручення № 524 від 03.12.2009 року. Зазначену податкову накладну АТ «НВО «Етал»включило до складу податкового кредиту у грудні 2009 року та до розрахунку бюджетного відшкодування за січень 2010 року у розмірі 28 945,13 грн.

Стосовно контрагента позивача ТОВ «Техно-Форум»відповідач отримав відповідь за № 7333/7/23-319 від 29.09.2010 року та № 7179/7/23-319 від 30.09.2010 року згідно яких провести зустрічну перевірку підприємства ТОВ «Техно-Форум»з питань взаємовідносин з позивачем не можливо, оскільки підприємству присвоєно стан платника «4»- порушено провадження у справі про банкрутство.

На думку податкового органу у підприємства право на відшкодування виникає лише при фактичній надлишковій оплаті ПДВ, у випадку якщо не встановлено ланцюга поставки до виробника або імпортера неможливо підтвердити і факт уплати ПДВ у вартості товару та відповідно і до бюджету.

За висновками перевірки встановлені наступні порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.7.10, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит в декларації з ПДВ за грудень 2009 року на суму 28945,13 грн. відповідно завищено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту в декларації з ПДВ за грудень 2009 року. В результаті товариством завищено суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету в податковій декларації за січень 2010 року на суму 28945,13 грн.

На підставі висновків зазначеного акту було винесено податкове повідомлення –рішення №0000222330/0 відповідно до якого Приватному акціонерному товариству «Науково-виробниче об’єднання «Етал»зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявлено в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 28 945, 13 грн. за грудень 2010 року (а.с.10).

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення є предметом даного спору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що несплата податку на додану вартість продавцем сама по собі не є підставою зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену з ціною продавцю. Крім того, зазначив на те, що у ході перевірки уповноваженими особами податкового органу не встановлювався факт не виконання свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету ТОВ «Техно-Форум».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Як свідчить пункт 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», діючого на момент виникнення спірних правовідносин, визначено поняття «бюджетне відшкодування», тобто сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Спірним питанням по даній справі є формування податкового кредиту на підставі податкової звітності.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»N168/97-ВР, 03.04.1997, діючого а момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі п. п. 7.5.1 Закону України «Про податок на додану вартість», діючого на момент виникнення спірних правовідносин,- датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

П.п. 7.4.5 зазначеного закону передбачено - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»діючого на момент виникнення спірних правовідносин право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

За змістом п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», діючого на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку на додану вартість проходить реєстрацію у органах податкової служби і сплачує зазначений податок за умов отримання свідоцтва платника податку на додану вартість, Пункт 9.6.ст.9 Закону свідчить, що свідоцтво про реєстрацію особи у якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.

Доказів визнання недійсними або анулювання свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Техно-Форум»у якості платника ПДВ, до суду не надано.

ТОВ «Техно-Форум»є безпосереднім постачальником позивача, зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, здійснення ним діяльності поза межами правової відповідальності відповідачем не доведено.

Невідповідність податкових накладних, складених ТОВ «Техно-Форум»в момент виникнення податкових зобов’язань продавця, вимогам Закону, в Акті перевірки не досліджувалась.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції проте, що позивачем не порушено вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», діючого на момент виникнення спірних правовідносин, оскільки ним податок на додану вартість сплачений постачальнику в ціні придбання товару. Законом України «Про податок на додану вартість», діючого на момент виникнення спірних правовідносин, та іншими законодавчими актами з питань оподаткування не передбачені вимоги щодо здійснення відшкодування сум податку на додану вартість платникові податку після сплати відповідних сум податків до бюджету контрагентами; податковий орган при проведенні перевірки не встановив порушень з боку позивача ведення бухгалтерського обліку; не встановлено порушень щодо заповнення первинних документів при здійсненні господарських операцій з прямими постачальником позивача.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача в апеляційній скарзі на п.1.8 Закону України «про податок на додану вартість», оскільки зазначений пункт безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування і повинен застосовуватись виходячи з системного аналізу норм цього Закону.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що зустрічну перевірку ТОВ «Техно-Форум»було неможливо провести, оскільки за повідомленням по даному підприємству порушено справу про банкрутство є безпідставними, оскільки на момент придбання позивачем гальваносоставів здійснено у 2009 році, тобто у період коли була відсутня справа про банкрутство ТОВ «Техно-Форум.

Як свідчать матеріали справи, порушень щодо визначення суми податкового кредиту позивач не допускав. Відповідно до законодавства, діючого на момент виникнення спірних правовідносин, внесення до бюджету ПДВ, сплаченого покупцем, здійснює продавець у порядку, встановленому Законом. Доказів щодо порушень контрагентом позивача ТОВ «Техно-Форум»щодо внесення ПДВ до бюджету податковим органом не надано.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем, у відповідності до вимог ст. 71 КАС України, були доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, в той час відповідачем не доведена правомірність прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції фактичні обставини справи досліджені на підставі наданих в судове засідання доказів, порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не вбачається, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування або зміни постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-4189/10/0870 –без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України , в порядку передбаченому ст.212 КАС України.

Повний текст виготовлено 29.08.2011 року.

Головуючий: М.А. Руденко

Суддя: М.В. Мірошниченко

Суддя: О.В. Юхименко