Рішення № 44688907, 08.06.2015, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/603/15-ц

2/219/928/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2015

04.06.2015року м. Артемівськ

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Погрібної Н.М.,

при секретарі Томаровій А.П.,

за участю позивача за первинним позовом

та відповідача за зустрічним позовом Бистрицької І. О.,

відповідача за первинним позовом та позивача за зустрічним

позовом ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Артемівська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: орган опіки та піклування Артемівської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення мешканців та зустрічним позовом ОСОБА_3 доПублічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа : ОСОБА_4, орган опіки та піклування Артемівської міської ради про визнання іпотечного договору недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовом в якому вказує, що 12.10.2007 р. між ФОП ОСОБА_4, (далі - Позичальник), та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк", правонаступником, якого є Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк" (далі - Банк), був укладений Договір кредиту № 45-05/70 (далі Договір кредиту).

Відповідно до п. 1.1. Договору кредиту Банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 1500000,00 грн. (один мільйон п'ятсот тисяч гривень) (надалі за текстом „Кредит"), зі сплатою 15 процентів річних та порядком погашення основної суми заборгованості згідно з графіком, що міститься в Додатку № 1 до Договору кредиту, та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 11.10.2017 р. Відповідно до п. 1.2. Договору кредиту кредит був наданий Позичальнику на поповнення обігових коштів.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредиту № 45-05/70 від 12.10.2007 р. надання кредиту проводиться шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку № НОМЕР_3 в Артемівському відділенні Донецької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_4 в Артемівському відділенні Донецької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» на підставі письмової заяви позичальника. Факт надання кредиту позичальнику підтверджують відповідно:

1. меморіальний ордер № 1 від 12.10.2007 р., відповідно до якого на позичковий рахунок № НОМЕР_3, що був відкритий відповідачу в Артемівському відділенні ПАТ «Укрсоцбанк» зарахована сума 1500000,00 грн. (один мільйон п'ятсот тисяч гривень);

2. лист-заявка на кредит/транш № 1 від 12.10.2007 р., на підставі якого відповідач перераховує зі свого позичкового рахунку № НОМЕР_3 на поточний рахунок № НОМЕР_4 в Артемівському відділенні Донецької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк суму 1500000,00 грн. (один мільйон п'ятсот тисяч гривень).

Згідно з умовами п.1.1., Додатку № 1 до Договору кредиту, п. 2.4., 3.3.5., 3.3.6. Договору кредиту позичальник ФОП ОСОБА_4 зобов'язалась:

1) щомісяця згідно з графіком, що міститься в Додатку № 1 до Договору кредиту, сплачувати транші основної заборгованості по кредиту у сумі 12500,00 грн.;

2) щомісяця не пізніше 05 числа місяця наступного за звітним сплачувати відсотки за користування кредитними коштами.

Відповідно до підпункту 1.3.2. пункту 1.3. Договору кредиту забезпечує виконання позичальником своїх зобов'язань, зокрема, іпотечний договір № 2 від 12.10.2007 р. з майновим поручителем ОСОБА_3.

Відповідно до підпункту 3.2.4. пункту 3.2. Договору кредиту кредитор, позивач за цим позовом, має право у разі несплати позичальником основної кредитної заборгованості і процентів в строки, обумовлені кредитним зобов'язанням, звернути стягнення на засоби забезпечення виконання зобов'язання, оформлені, зокрема, відповідно до підпункту 1.3.2. пункту 1.3. Договору кредиту.

Відповідно до підпункту 3.2.6. (3.2.6.2) у разі невиконання позичальником своїх обов'язків за Договором кредиту кредитор, позивач за цим позовом, має право вимагати від позичальника дострокового виконання ним своїх зобов'язань за Договором кредиту протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дня отримання Позичальником письмової вимоги про повернення кредиту, сплату процентів, а також можливої неустойки (пені, штрафу).

В забезпечення виконання зобов'язань за Договором кредиту був, зокрема, укладений, 12 жовтня 2007 р. між позивачем і відповідачем ОСОБА_3, Іпотечний договір № 2 (з майновим поручителем), Відповідно до п. 1.1. Іпотечного договору предметом іпотеки є наступне нерухоме майно:

- жилий будинок з усіма спорудами і забудовами, розташований на земельній ділянці площею 0,0775 га, що знаходиться за адресою: України, Донецька обл.., АДРЕСА_1, загальною площею 95,9 кв.м., та належить іпотекодавцю - майновому поручителю ОСОБА_3, - земельна ділянка, площею 0,0775 га, з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_5, яка знаходиться за адресою: Україна, Донецька обл., АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцю - майновому поручителю ОСОБА_3.

З п. 1.3. Іпотечного договору убачається наступне:

- вартість жилого будинку з усіма спорудами і забудовами, відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно КП «Артемівське БТІ» № 16213146 від 09.10.2007 становить 79393,00 грн.;

- вартість земельної ділянки згідно Звіту Артемівського міського відділу ДРФ ДП ЦДЗК від 09.10.2007 про експертну грошову оцінку земельної ділянки становить 13609,00 грн.

Згідно преамбули (сторона 2) та п. 1.4. Іпотечного договору майновий поручитель ОСОБА_3 передав в іпотеку Іпотекодержателю предмет іпотеки у якості забезпечення зобов'язань ОСОБА_4 за Договором кредиту № 45-05/70 від 12.10.2007 р., а саме зобов'язань зі сплати суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, сплати можливих сум неустойки (пені, штрафу), відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимог за основним зобов'язанням та збитків завданих порушенням основного зобов'язання. Відповідно до п. 1.6. Іпотечного договору майновий поручитель ОСОБА_3 на момент його укладання гарантував, що на предмет іпотеки не існує прав та вимог інших осіб в тому числі тих, що не зареєстровані в державному реєстрі у встановленому законом порядку.

Позичальник ФОП ОСОБА_4 умов Договору кредиту не виконувала, за її клопотаннями кредитне зобов'язання неодноразово реструктурували, зокрема, на підставі укладених між позивачем і відповідачем/позичальником ФОП ОСОБА_4 договорів, зокрема, на підставі Договору про внесення змін від 27.12.2011 р. до Договору кредиту № 45-05/70 від 12.10.2007 р. та на підставі Договору про внесення змін від 02.08.2013 р. до Договору кредиту № 45-05/70 від 12.10.2007 р.

Відповідно до Договору про внесення змін від 27.12.2011 р. до Договору кредиту був пролонгований термін користування кредитними коштами, встановлений новий кінцевий термін повернення кредитної заборгованості - не пізніше 11 жовтня 2018 р. У зв`язку зі зміною терміну користування кредитними коштами між позивачем і відповідачем ОСОБА_3, що діяв як майновий поручитель, 27.12.2011 р. була укладена Додаткова угода № 1 про внесення змін до Іпотечного договору, яку посвідчив 27.12.2011 р. Дубровський В.М., приватний нотаріус Артемівського міського нотаріального округу та зареєстрував в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 5298.

Відповідно до Договору про внесення змін від 02.08.2013 р. до Договору кредиту сторони домовились, зокрема, про наступне:

1) у п. 2 сторони встановили, що на дату його укладання заборгованість за кредитом становить 1006581,20 грн.(один мільйон шість тисяч п'ятсот вісімдесят одна гривня 20 коп.), заборгованість за процентами становить 20824,14 грн. (двадцять тисяч вісімсот двадцять чотири гривні 14 коп.);

2) у підпунктах 2.1., 2.3. та Додатку № 1 до Договору про внесення змін сторони домовились:

- про погашення ФОП ОСОБА_4 основного боргу, починаючи з вересня 2013 рок, згідно нового графіка не пізніше 05 числа кожного місяця рівними частинами у розмірі 8250,67 грн. з кінцевим терміном погашення заборгованості - 11 жовтня 2023 р.;

- про відстрочку до сплати заборгованості по процентам у сумі 20824,14 грн. та щомісячне її погашення ФОП ОСОБА_4, починаючи з вересня 2013 року, відповідно до нового графіку, не пізніше 05 числа кожного місяця рівними частинами у розмірі 170,69 грн.;

3) у підпункті 2.4. сторони домовились про сплату ФОП ОСОБА_4 поточних процентів, що нараховуються з 02.08.2013 р., в загальному порядку, передбаченому Договором кредиту.

Внесення вищевказаних змін до Договору кредиту супроводжувалось укладанням 02.08.2013 р. між позивачем і відповідачем ОСОБА_3, що діяв як майновий поручитель, Додаткової угоди № 2 про внесення змін до Іпотечного договору, яку посвідчив 02.08.2013 р. Дубровський В.М., приватний нотаріус Артемівського міського нотаріального округу та зареєстрував в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 2036.

Відповідач/позичальник ФОП ОСОБА_4 умови реструктуризації не виконує. Станом на 23.09.2014 р. заборгованість по кредиту складає 1 089 694,78 грн. (один мільйон вісімдесят дев'ять тисяч шістсот дев'яносто чотири гривні 78 коп.) в тому числі:

1) заборгованість по основному боргу по кредиту на суму 965327,85 грн.

2) заборгованість по процентам на суму 117097,80 грн.

3) розмір інфляційних витрат за кредитом у сумі 3 371,97 грн.

4) розмір інфляційних витрат за відсотками у сумі 3 897,16 грн.

Листи-претензії з вимогою про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги надіслані відповідачам 28.01.2015 р.

Відповідачі усно повідомили представника позивача, що подружжя ОСОБА_4 разом з малолітніми дітьми: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкають в будинку, що є предметом іпотеки, тобто, за адресою: України, Донецька обл.., АДРЕСА_1.

Відповідно до абз. 4 частини 4 ст.9 Закону України "Про іпотеку», іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, передавати предмет іпотеки у користування іншим особам. Частини 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», зокрема, передбачає, що правочин щодо передачі іпотечного майна в користування третім особам без згоди іпотекодержателя є недійсним. Отже, в силу прямої вказівки ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» будь-який усний правочин між відповідачами щодо вселення подружжя ОСОБА_8 разом з малолітніми дітьми: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, в іпотечний будинок без згоди іпотекодержателя є нікчемним. Згідно частини 1 ст. 215 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи викладене, просили суд :

1. В рахунок стягнення з позичальника - ФОП ОСОБА_4, на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", ЄДРПОУ 00039019, МФО 300023, рахунок № 29090150130005 в ПАТ «УКРСОЦБАНК», заборгованості по Договору кредиту № 45-05/70 від 12.10.2007 р. у загальній сумі 1 089 694,78 грн. (один мільйон вісімдесят дев'ять тисяч шістсот дев'яносто чотири гривні 78 коп.), в тому числі, основної заборгованості по тілу кредиту у сумі 965327,85 грн., нарахованих процентів у сумі 117097,80 грн., інфляційних втрат за кредитом у сумі 3 371,97 грн., інфляційних втрат за відсотками у сумі 3 897,16 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 2 (з майновим поручителем), що укладений 12 жовтня 2007 р. між АКБ «Укрсоцбанк і майновим поручителем ОСОБА_3, та посвідчений 12 жовтня 2007 р. Дубровським В.М., приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 5957, а саме:

- жилий будинок з усіма спорудами і забудовами, розташований на земельній ділянці площею 0,0775 га, що знаходиться за адресою: України, Донецька обл.., АДРЕСА_1, загальною площею 95,9 кв.м., та належить іпотекодавцю - майновому поручителю ОСОБА_3, на підставі Договору купівлі-продажу жилого будинку, укладеного 29 листопада 2005 р. між громадянкою ОСОБА_9 і громадянином ОСОБА_3, посвідченого 29 листопада 2005 р. Барановим М.С., приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за номером 9787, та зареєстрований КП «Артемівське БТІ» в реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 4645692;

- земельну ділянку, площею 0,0775 га, з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_5, яка знаходиться за адресою: Україна, Донецька обл., АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцю - майновому поручителю ОСОБА_3, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_6, виданого 11 вересня 2006 р. Артемівським міським відділом земельних ресурсів і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010614700211, шляхом надання іпотекодержателю - ПАТ «Укрсоцбанк», права на продаж вищевказаного нерухомого майна від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України „Про іпотеку" з початковою ціною, що буде визначена на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності. з наданням ПАТ «Укрсоцбанк» стосовно вищевказаного нерухомого майна всіх повноважень продавця, в тому числі, повноважень на реєстрацію речових прав на нерухоме майно, отримання відповідних правовстановлювальних документів, вилучення обтяжень, на подання заяв і отримання витягів з Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, інших державних реєстрів, на отримання будь-яких довідок, відомостей і документів в органах нотаріату, Реєстраційній службі Артемівського міськрайонного управління юстиції Донецької області, Відділі Держземагентства у м. Артемівську Донецької області, інших організаціях, установах, підприємствах незалежно від підпорядкування та форм власності, а також з наданням повноважень на здійснення ПАТ «Укрсоцбанк» будь-яких дій і підписання будь-яких документів, пов'язаних з укладанням у якості продавця правочину з купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна.

2. Зобов`язати Відповідачів - ОСОБА_3, ІНП НОМЕР_1, ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_2, звільнити і передати ПАТ «Укрсоцбанк», ЄДРПОУ 00039019, МФО 300023, рахунок № 29090150130005 в ПАТ «УКРСОЦБАНК», жилий будинок з усіма спорудами і забудовами, загальною площею 95,9 кв.м., та земельну ділянку, площею 0,0775 га, що знаходяться за адресою: України, Донецька обл., АДРЕСА_1, та належать іпотекодавцю - майновому поручителю ОСОБА_3, на праві приватної власності для збереження на період до продажу предмета іпотеки Іпотекодержателем - ПАТ «Укрсоцбанк», від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України „Про іпотеку".

3. Виселити з жилого будинку, що знаходиться за адресою: Україна, Донецька обл., АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення Відповідача - ОСОБА_3, ІНП НОМЕР_1, разом з малолітніми дітьми ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2

4. Виселити з жилого будинку, що знаходиться за адресою: Україна, Донецька обл., АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення Відповідача - ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_2, разом з малолітніми дітьми ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2

5. Стягнути з Відповідачів ОСОБА_3, ІНП НОМЕР_1, ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", ЄДРПОУ 00039019, МФО 300023, рахунок № 29090150130005 в ПАТ «УКРСОЦБАНК», судові витрати у сумі 3654,00 грн.

ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом доПублічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа : ОСОБА_4, орган опіки та піклування Артемівської міської ради про визнання іпотечного договору недійсним, в якому вказував, що

ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 1500000,00 грн. на придбання нежилого приміщення, а тому вважав, що банк перш ніж звертати стягнення на предмет іпотеки - житлове приміщення, повинен звернутися до суду та стягнути з ОСОБА_4 заборгованість по кредитному зобов»язанню та звернути стягнення на нежиле приміщення, яке було заставою по кредитному зобов»занню, згідно договору іпотеки №1 від 12.10.2007 року, а лише потім, у разі недостатності коштів для погашення зобов»язання по кредитному договору звернутися з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, вважав, що при укладенні договору іпотеки №2 від 12.10.2007 року його дружиною - ОСОБА_4 було отримано висновок органу опіки та піклування, що дає дозвіл на такий правочин, що не має протиріч інтересам неповнолітньої дитини.

Враховуючи викладене, просив суд визнати недійсним договір іпотеки №2 від 12.10.2007 року, укладений між нам та банком, де заставою є жиле приміщення в м.Артемівську Донецької обл.. по АДРЕСА_2 оскільки правочин укладено без згоди органу опіки та піклування.

В судовому засіданні представник первинного позивача - відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_11 наполягала на своєму позові з підстав, викладених у позовній заяві, в зустрічному позові просила відмовити, вказуючи, що Відповідачі на надали суду письмового доказу, який би свідчив, що дитина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована на дату укладання іпотечного договору (12 жовтня 2007 р.) за адресою реєстрації батька: Донецька область, АДРЕСА_3. Натомість матір ОСОБА_4 10.10.2007 р. була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 що засвідчує відповідний штамп на стор. 12 її паспорта та лист Артемівського міського відділу ГУ в Донецькій області ДМСУ від 03.06.2015 р. № 36-2083. З останнього також убачається, що дитина ОСОБА_7 знята з реєстрації за адресою м. Артемівськ, АДРЕСА_4 тільки 07.02.2015 р., тобто до вказаної дати вона була зареєстрована разом з матір`ю; батько - іпотекодавець ОСОБА_3, в п. 1.6. Іпотечного договору гарантував, що на момент його укладання на предмет іпотеки не існує прав та вимог інших осіб в тому числі тих, що не зареєстровані у встановленому законом порядку. В силу ч. 3 ст. 6 Закону України «Про іпотеку» N 898-IV обов'язок попередження про всі відомі права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, у тому числі про права дітей, лежить саме на іпотекодавцях. Лист Артемівського міського відділу ГУ в Донецькій області ДМСУ від 27.05.2015 р. № 36-1996 свідчить, що малолітні діти подружжя ОСОБА_3 - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровані в іпотечному будинку за адресою: АДРЕСА_3, 07.02.2015 р., тобто майже через 8 (вісім) років після укладання Іпотечного договору. Іпотекодержатель письмової згоди на реєстрацію дітей в будинку, що є предметом іпотеки, не надавав. Усний договір між подружжям ОСОБА_3 про те, що вони разом з малолітніми дітьми будуть мешкати в іпотечному будинку за умов відсутності згоди на те іпотекодержателя є нікчемним в силу прямої вказівки ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку».

Представник відповідача за первинним позовом - позивача за зустрічним ОСОБА_12- наполягав на своєму позові з підстав, викладених у позовній заяві, в первинному позові просив відмовити, вказуючи, що відсутня згода органа опіки і піклування на передачу в іпотеку банку спірного будинку; житлом, що є предметом іпотеки, користується дві малолітні доньки відповідачів; виселення відповідачів можливе лише за умов одночасного надання їм іншого постійного жилого приміщення; забезпечує виконання кредитного зобов'язання ще один Іпотечний договір; пропущений строк пред'явлення вимог до поручителя; позивач лист-вимогу «Про усунення порушення та про звернення стягнення на предмет іпотеки» направив відповідачам 27.01.2015 р., а звернувся з відповідним позовом в суд 28.01.2015 р.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Артемівської міської ради Купліченко В.В. в судове засідання не з»явилася. До початку засідання подала до суду заяву в якій вказувала, що просить розглянути справу у її відсутність. Проти задоволення первинного позову заперечує, оскільки порушуються житлові права малолітніх дітей, які на законних підставах мають право користуватися житлом, яке належить їх батькам та не можуть бути позбавлені наявних житлових умов без надання іншого рівноцінного житла.

Суд вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно договору кредиту № 45-05/70 12.10.2007 р., укладеного між ФОП ОСОБА_4, та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк", правонаступником, якого є Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк», Банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 1500000,00 грн. , зі сплатою 15 процентів річних та порядком погашення основної суми заборгованості згідно з графіком, що міститься в Додатку № 1 до Договору кредиту, та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 11.10.2017 р.

Відповідно до п. 1.2. Договору кредиту кредит був наданий Позичальнику на поповнення обігових коштів.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредиту № 45-05/70 від 12.10.2007 р. надання кредиту проводиться шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку № НОМЕР_3 в Артемівському відділенні Донецької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_4 в Артемівському відділенні Донецької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» на підставі письмової заяви позичальника.

Факт надання кредиту позичальнику підтверджують меморіальним ордером № 1 від 12.10.2007 р., відповідно до якого на позичковий рахунок № НОМЕР_3, що був відкритий відповідачу в Артемівському відділенні ПАТ «Укрсоцбанк» зарахована сума 1500000,00 грн. ; листом-заявкою на кредит/транш № 1 від 12.10.2007 р., на підставі якого відповідач перераховує зі свого позичкового рахунку № НОМЕР_3 на поточний рахунок № НОМЕР_4 в Артемівському відділенні Донецької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк суму 1500000,00 грн.

Згідно з умовами п.1.1., Додатку № 1 до Договору кредиту, п. 2.4., 3.3.5., 3.3.6. Договору кредиту позичальник ФОП ОСОБА_4 зобов'язалась:

1) щомісяця згідно з графіком, що міститься в Додатку № 1 до Договору кредиту, сплачувати транші основної заборгованості по кредиту у сумі 12500,00 грн.;

2) щомісяця не пізніше 05 числа місяця наступного за звітним сплачувати відсотки за користування кредитними коштами.

Відповідно до підпункту 1.3.2. пункту 1.3. Договору кредиту забезпечує виконання позичальником своїх зобов'язань, зокрема, іпотечний договір № 2 від 12.10.2007 р. з майновим поручителем ОСОБА_3.

Відповідно до підпункту 3.2.4. пункту 3.2. Договору кредиту кредитор, позивач за цим позовом, має право у разі несплати позичальником основної кредитної заборгованості і процентів в строки, обумовлені кредитним зобов'язанням, звернути стягнення на засоби забезпечення виконання зобов'язання, оформлені, зокрема, відповідно до підпункту 1.3.2. пункту 1.3. Договору кредиту.

Відповідно до підпункту 3.2.6. (3.2.6.2) у разі невиконання позичальником своїх обов'язків за Договором кредиту кредитор, позивач за цим позовом, має право вимагати від позичальника дострокового виконання ним своїх зобов'язань за Договором кредиту протягом 30 календарних днів від дня отримання Позичальником письмової вимоги про повернення кредиту, сплату процентів, а також можливої неустойки (пені, штрафу).

В забезпечення виконання зобов'язань за Договором кредиту був укладений, 12 жовтня 2007 р. між позивачем і відповідачем ОСОБА_3, Іпотечний договір № 2 (з майновим поручителем), Відповідно до п. 1.1. Іпотечного договору предметом іпотеки є наступне нерухоме майно:- жилий будинок з усіма спорудами і забудовами, розташований на земельній ділянці площею 0,0775 га, що знаходиться за адресою: Донецька обл.., АДРЕСА_1, загальною площею 95,9 кв.м., та належить іпотекодавцю - майновому поручителю ОСОБА_3;- земельна ділянка, площею 0,0775 га, з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_5, яка знаходиться за адресою: Донецька обл., АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцю - майновому поручителю ОСОБА_3

З п. 1.3. Іпотечного договору убачається наступне:

- вартість жилого будинку з усіма спорудами і забудовами, відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно КП «Артемівське БТІ» № 16213146 від 09.10.2007 становить 79393,00 грн.;

- вартість земельної ділянки згідно Звіту Артемівського міського відділу ДРФ ДП ЦДЗК від 09.10.2007 про експертну грошову оцінку земельної ділянки становить 13609,00 грн.

Згідно преамбули (сторона 2) та п. 1.4. Іпотечного договору майновий поручитель ОСОБА_3 передав в іпотеку Іпотекодержателю предмет іпотеки у якості забезпечення зобов'язань ОСОБА_4 за Договором кредиту № 45-05/70 від 12.10.2007 р., а саме зобов'язань зі сплати суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, сплати можливих сум неустойки (пені, штрафу), відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимог за основним зобов'язанням та збитків завданих порушенням основного зобов'язання.

Відповідно до п. 1.6. Іпотечного договору майновий поручитель ОСОБА_3 на момент його укладання гарантував, що на предмет іпотеки не існує прав та вимог інших осіб в тому числі тих, що не зареєстровані в державному реєстрі у встановленому законом порядку.

Відповідно до Договору про внесення змін від 02.08.2013 р. до Договору кредиту сторони домовились, зокрема, про наступне:

1) у п. 2 сторони встановили, що на дату його укладання заборгованість за кредитом становить 1006581,20 грн., заборгованість за процентами становить 20824,14 грн. ;

2) у підпунктах 2.1., 2.3. та Додатку № 1 до Договору про внесення змін сторони домовились:

- про погашення ФОП ОСОБА_4 основного боргу, починаючи з вересня 2013 рок, згідно нового графіка не пізніше 05 числа кожного місяця рівними частинами у розмірі 8250,67 грн. з кінцевим терміном погашення заборгованості - 11 жовтня 2023 р.;

- про відстрочку до сплати заборгованості по процентам у сумі 20824,14 грн. та щомісячне її погашення ФОП ОСОБА_4, починаючи з вересня 2013 року, відповідно до нового графіку, не пізніше 05 числа кожного місяця рівними частинами у розмірі 170,69 грн.;

3) у підпункті 2.4. сторони домовились про сплату ФОП ОСОБА_4 поточних процентів, що нараховуються з 02.08.2013 р., в загальному порядку, передбаченому Договором кредиту.

Внесення вищевказаних змін до Договору кредиту супроводжувалось укладанням 02.08.2013 р. між позивачем і відповідачем ОСОБА_3, що діяв як майновий поручитель, Додаткової угоди № 2 про внесення змін до Іпотечного договору.

Згідно розрахунку банку станом на 23.09.2014 р. заборгованість по кредиту складає 1 089 694,78 грн. в тому числі:1) заборгованість по основному боргу по кредиту на суму 965327,85 грн., 2) заборгованість по процентам на суму 117097,80 грн., 3) розмір інфляційних витрат за кредитом у сумі 3 371,97 грн., 4) розмір інфляційних витрат за відсотками у сумі 3 897,16 грн.

Листи-претензії з вимогою про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги надіслані відповідачам 28.01.2015 р.

Відповідачі усно повідомили представника позивача, що подружжя ОСОБА_3 разом з малолітніми дітьми: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкають в будинку, що є предметом іпотеки, тобто, за адресою: України, Донецька обл.., АДРЕСА_1.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, договір є обов'язковим для виконання сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно ч.1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 Цивільного Кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення кодексу, що регламентують відносини за позикою.

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного Кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного Кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до частини 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідком порушення позичальником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно ст. ст. 575, 576 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Відносини іпотеки нерухомого майна регулюються Законом України від 05.06.2003 р. N 898-IV "Про іпотеку".

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Згідно ст. 11 Закону України «Про іпотеку», майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно у межах вартості предмета іпотеки. Отже, майновий поручитель, що передав у заставу своє майно в забезпечення зобов'язання боржника, є солідарно зобов'язаною разом з боржником особою перед кредитором по основному зобов'язанню, обсяг відповідальності якої у будь-якому разі не може перевищувати вартості предмета іпотеки.

Стаття 543 Цивільного кодексу України передбачає наступне:

«1. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

2. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

4. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.»

Отже, у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Норми Параграфа 1 глави 49 ЦК України «Загальні положення про забезпечення виконання зобов'язання» не містять ніяких обмежень та не встановлюють ніякої черговості чи пріоритетів при використанні кредитором свого права на задоволення вимог за рахунок забезпечення. Частина 1 ст. 546 ЦК України передбачає: «Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком». Отже, кредитор має право задовольнити свої вимоги як за рахунок усіх видів забезпечення разом, так і за рахунок якогось одного окремого виду забезпечення. Має значення тільки те, щоб сума одержаного не перевищувала суму, яка підлягає стягненню.

Вищий спеціалізований суд України в п. 9 Постанови від 30.03.2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз`яснює, що право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором, у тому числі, зокрема, одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, належний іпотекодавцю, який не є позичальником тощо, належить виключно позивачеві (ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст.ст. 3, 4 ЦПК України.

Згідно ст. 589 ЦК України, ст. 33 Закону України "Про іпотеку", п. 2.4.3. Іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов'язання за Договором кредиту, Позивач має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки. Згідно п. п. 4.6.1.- 4.6.5. Іпотечного договору Позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки за своїм вибором будь-яким з передбачених законом способів, в тому числі на підставі рішення суду. Підпункт 4.7.1. Іпотечного договору передбачає, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб, визначений у судовому рішенні, в тому числі шляхом продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України „Про іпотеку".

Ч. 1 ст. 38 Закону України Про іпотеку» передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві. Згідно із ч.9 ст.38 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від Іпотекодавця, мають право виконати основне зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, зокрема, зазначаються:

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації;

- спосіб реалізації предмету іпотеки та початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до абз. 4 частини 4 ст.9 Закону України "Про іпотеку», пункту 2.1.4. Договору іпотеки іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, передавати предмет іпотеки у користування іншим особам. Частини 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», зокрема, передбачає, що правочин щодо передачі іпотечного майна в користування третім особам без згоди іпотекодержателя є недійсним. Отже, в силу прямої вказівки ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» будь-який усний правочин подружжя Гаврикових щодо вселення разом з малолітньою дочкою в іпотечний будинок без згоди іпотекодержателя є нікчемним. Згідно частини 1 ст. 215 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно ст. 46 Конституції України громадянин може бути примусово позбавлений житла на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 40 Закону України від 05.06.2003 № 898-IV «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 109 Житлового кодексу УРСР, після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: орган опіки та піклування Артемівської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення мешканців необхідно задовольнити у повному обсязі.

Посилання позивача за зустрічним позовом на дії обставин непереборної сили та приписи Закону України № 1669-VII от 02.09.2014г. "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", надалі за текстом Закон № 1669-VII, такими, що не можуть стати підставою для задоволення зустрічного позову.

Ч. 2 ст. 1 Закону України № 1669-VII от 02.09.2014г. "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", надалі Закон № 1669-VII, передбачає: «Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014».

Ст. 10 Закону № 1669-VII встановлює наступне: «Протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.».

Згідно абзацу другого пункту 5 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII Кабінет Міністрів України має у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Кабінет міністрів України на виконання приписів Закону № 1669-VII своїм Розпорядженням від 30.10.2014 р. № 1053-р затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась терористична операція Дію вказаного розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року N 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. N 1053».

КМУ своїм Розпорядженням від 07.11.2014 р. № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» затвердив відповідний перелік населених пунктів. У вказаному переліку немає міста Артемівська. Отже, на цей час місто Артемівськ відноситься до населених пунктів, в яких органи державної влади здійснюють в повному обсязі свої повноваження.

Відповідно до п. 1.6. Іпотечного договору Іпотекодавець ОСОБА_3

на момент укладання Договору іпотеки гарантував, що на предмет іпотеки не існує прав та вимог інших осіб в тому числі тих, що не зареєстровані у встановленому законом порядку.

Згідно з п.2.1.4. Іпотечного договору іпотекодавець зобов'язався без письмової згоди іпотекодержателя, що оформляється додатковою угодою до іпотечного договору, не передавати предмет іпотеки, зокрема, у користування третім особам. Відповідно до п.п. 6.1, 6.2. Іпотечного договору доповнення до нього мають вчинятися в письмовій формі та потребують нотаріального посвідчення.

Особистий підпис ОСОБА_3 міститься на кожній сторінці Іпотечного договору. Підписання сторонами Іпотечного договору відбувалось після встановлення осіб під час його нотаріального посвідчення Дубровським В.М., приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу. Буквальне тлумачення п. 1.6. Іпотечного договору дозволяє зробити висновок, що на момент його укладання ОСОБА_3 свідчив про відсутність на предмет іпотеки прав та вимог будь-яких інших осіб без винятку.

Іпотекодавець ОСОБА_3 не звертався до ПАТ «Укрсоцбанк» з клопотанням передати предмет іпотеки у користування будь-яким іншим особам, зокрема, жінці - ОСОБА_4, дочкам: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8, що народилась після укладання Іпотечного договору ІНФОРМАЦІЯ_5

Згідно з абзацем 4 частини 4 ст.9 Закону України "Про іпотеку", іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, передавати предмет іпотеки у користування іншим особам.

Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку", частиною 1 ст. 577 ЦК України, частиною 1 ст. 654 ЦК України, передбачено, що іпотечний договір та будь-які додатки до нього укладається у письмовій формі і підлягають нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини 2 ст. 215 ЦК України, нікчемним є правочин, недійсність якого встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Частини 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», зокрема, передбачає, що правочин щодо передачі іпотечного майна в користування третім особам без згоди іпотекодержателя є недійсним. Тобто, усний договір між подружжям ОСОБА_8 про те, що вони разом з малолітніми дітьми будуть мешкати в будинку, що є предметом іпотеки, є нікчемним в силу прямої вказівки ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку»

Згідно частини 1 ст. 215 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, вселення в будинок, що є предметом іпотеки, без дозволу іпотекодержателя -ПАТ «Укрсоцбанк», за умови відсутності відповідної письмової, нотаріально посвідченої угоди до Іпотечного договору не може створювати для родини ОСОБА_8 юридичних наслідків.

Згідно паспорта ОСОБА_4 остання 10.10.2007 р. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 «а».

Згідно паспорта ОСОБА_3 останній 08.12.2005 р. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування - це документ, який видається органом реєстрації. Відповідно до п. 7 Наказу МВС України від 26.05.2004 N 571 «Про організацію реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні», дітям до 15 років оформлення реєстрації/зняття з реєстрації здійснюється шляхом внесення відомостей до відповідної реєстраційної форми одного з батьків або законних представників. Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 не надав відповідної реєстраційної форми, яка б спростувала надану ним у п. 1.6. Іпотечного договору гарантію відсутності прав та вимог інших осіб на предмет іпотеки та засвідчила б, що на 12.10.2007 р - дату укладання Іпотечного договору, місце реєстрації дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, це м. Артемівськ, АДРЕСА_4.

Частина друга ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає: «Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.»

Частина друга ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає: «Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.»

Отже, ПАТ «Укрсоцбанк», керуючись гарантією ОСОБА_3, наданою у п. 1.6. Іпотечного договору, щодо відсутності прав та вимог інших осіб (без винятку) на предмет іпотеки, мав законну підставу вважати, що на момент його укладання дитина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживала разом з матір`ю - ОСОБА_4, і користувалась житлом за місцем реєстрації останньої в м. Артемівськ, по АДРЕСА_4, що в свою чергу дозволяло не вимагати попередньої згоди органу опіки і піклування на укладання Іпотечного договору стосовно предмета іпотеки - будинку за адресою: АДРЕСА_3.

Частиною 4 ст. 12 Закону «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» від 2 червня 2005 року N 2623-IV дійсно передбачено, що для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 156 ЖК та ч. 1 ст. 405 ЦК члени сім'ї власника житла, що проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом.

Абзацом 7 ч. 1 ст. 3 Закону "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Згідно з розділом II ст. ст. 1, 2 Примірного регламенту з оформлення документів та контролю з питань реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, затвердженим наказом МВС від 03.02.2006 N 96 (що був чинний до 14.07.2011 р.) особи, які проживають у приватних будинках і не обслуговуються житлово-комунальними підприємствами, звертаються безпосередньо до відповідного органу реєстрації особисто з наданням оформленої належним чином будинкової книги. На підставі поданих для реєстрації місця проживання документів уповноваженою особою органу реєстрації заповнюється 2 примірники талона реєстрації місця проживання та заносяться відповідні відомості із зазначенням адреси житла особи до паспортного документа шляхом проставляння штампа відповідного зразка. У разі реєстрації неповнолітніх дітей до 15 років разом з батьками (одним з батьків) відомості про їх реєстрацію вносяться до талона реєстрації одного з батьків.

Відповідно до частини третьої ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлючачів) або одного з них, з ким вона проживає.

Таким чином, наявність права користування житлом дитиною доводиться її реєстрацією в цьому приміщенні. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 60 ЦПК України). Відповідачі на надали суду письмового доказу, який би свідчив, що дитина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована на дату укладання іпотечного договору (12 жовтня 2007 р.) за адресою реєстрації батька: Донецька область, АДРЕСА_3.

аким чином, при укладанні іпотечного договору 12.10.2007 р. право малолітньої ОСОБА_7 на володіння та користування іпотечним будинком не порушено, бо вона зареєстрована в ньому тільки 07.02.2015 р. (згідно листа Артемівського міського відділу ГУ в Донецькій області ДМСУ від 27.05.2015 р. № 36-1996) без письмової згоди на те іпотекодержателя. Що стосується малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, то на дату укладання іпотечного договору 12.10.2007 р. вона ще не була народжена і також, як це убачається з вищевказаного листа міграційної служби, була зареєстрована в іпотечному будинку 07.02.2015 р. без відповідної письмової згоди іпотекодержателя.

Згідно з абзацем 4 частини 4 ст.9 Закону України "Про іпотеку", п.2.1.4. Іпотечного договору, іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, передавати предмет іпотеки у користування іншим особам.

Відповідно до частини другої статті 109 ЖК Української РСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Відповідно до статті 42 Житлового кодексу Української РСР жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, крім випадків, передбачених статтею 46, частинами першою і другою статті 54, частиною першою статті 90, частиною шостою статті 101, статтями 102, 110, частиною першою статті 114 цього Кодексу, а також інших випадків, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Статті 45, 46 Житлового кодексу Української РСР містять перелік осіб, яким жилі приміщення надаються у першу чергу та поза чергою. В цьому переліку відсутні особи, що виселяються з іпотечних будинків/квартир на підставі рішення суду.

Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання регулюють Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради Професійних спілок від 11 грудня 1984 року N 470 (далі - Правила). Пунктом 8 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання житлових приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.84 N 470, визначено, що квартирний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Статтею 43 Житлового кодексу Української РСР визначено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Отже, загальна передумова, без жодних винятків, для отримання житла в будинках державного, громадського житлового фонду це перебування на обліку потребуючих поліпшення житлових умов (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень) та внесення їх до відповідного єдиного державного реєстру громадян. Надання житла здійснюється в порядку черговості, а у випадках, передбачених статтями 45, 46 Житлового кодексу Української РСР у першу чергу та поза чергою.

Ст.ст. 110, 114 Житлового кодексу Української РСР містять випадки виселення громадян з наданням іншого жилого приміщення. У вказаних статтях немає норм, які б передбачали надання іншого житла мешканцям, що виселяються на підставі рішення суду з будинків/квартир, які є предметом іпотеки.

На запит представника банку Управління муніципального розвитку Артемівської міської ради в листі від 22.05.2015 р. № 01-0725-09 повідомляє наступне. Станом на 25.05.2015 р. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на квартирному обліку при виконкомі Артемівської міської ради не перебувають. На території міста Артемівська відсутній фонд житла для тимчасового проживання і вільні кімнати у гуртожитках комунальної власності.

З п. 1.3. Договору кредиту убачається, що забезпечують виконання кредитного зобов'язання два іпотечні договори: Іпотечний договір № 1 від 12.10.2007 р. і Іпотечний договір № 2 з майновим поручителем ОСОБА_3

Вищий спеціалізований суд України в п. 9 Постанови від 30.03.2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз`яснює, що право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором, у тому числі, зокрема, одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, належний іпотекодавцю, який не є позичальником тощо, належить виключно позивачеві (ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст.ст. 3, 4 ЦПК України).

Таким чином, наявність Іпотечного договору № 1 від 12.10.2007 р. не є перешкодою для задоволення вимог позивача за цим позовом, бо це право кредитора визначати способи захисту своїх прав.

Відповідно до статті 546 ЦК України застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553 - 559 ЦК), зокрема, положення ч. 4 ст. 559 ЦК стосовно строку пред'явлення вимог до поручителя, не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем

Надсилання письмових вимог на адреси іпотекодавця, боржника, мешканців будинку/квартири, що є предметом іпотеки, про виконання порушеного кредитного зобов'язання та про добровільне звільнення житла не є обов'язковою умовою для задоволення позову іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення мешканців. .

Так, відповідно до чинних положень ч. 1 ст. 35 Закону N 898-IV, зі змінами, внесеними згідно із Законом від 22 вересня 2011 р. N 3795-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" (далі - Закон N 3795-VI), у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель має право прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

З такої редакції вбачається, що додержання виписаної в ній процедури попередження є обов'язковим для випадку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (ст. 36 Закону N 898-IV), який є лише одним із трьох основних, передбачених ч. 3 ст. 33 цього Закону, способів звернення стягнення на предмет іпотеки (за рішенням суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя). Невиконання іпотекодержателем указаної вимоги закону у разі пред'явлення ним до суду позову не є підставою для відмови в позові, оскільки позивачем реалізується не позасудовий, а судовий порядок звернення на заставлене нерухоме майно. Підтвердженням цієї тези є ч. 2 ст. 35 Закону N 898-IV, якою передбачено, що положення ч. 1 цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися в будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону N 898-IV у редакції від 22 вересня 2011 р. після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Зі змісту зазначених норм убачається, що вимога письмового попередження про добровільне звільнення житлового приміщення стосується лише такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки, як позасудове врегулювання на підставі договору, і не застосовується в порядку звернення стягнення за рішенням суду. Задоволення позову про виселення мешканців із переданого в іпотеку житлового приміщення не залежить від дотримання іпотекодержателем ч. 2 ст. 40 Закону N 898-IV. З урахуванням ч. 2 ст. 39 цього Закону відповідне рішення може бути прийняте судом (за заявою іпотекодержателя) одночасно з прийняттям рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Натомість суд звертає увагу на те, що при клопотаннях позивача від 19.03.2015 р., 13.05.2015 р. суду надані докази надіслання відповідачам листа-вимоги «Про усунення порушення та про звернення стягнення на предмет іпотеки» № 14 від 27.01.2015 р. та листа-претензії № 49-01/348 від 16.09.2014 р. «Про наявність несплачених чергових платежів за кредитом та процентами, дострокове повернення заборгованості по договору кредиту, про виселення та передачу банку предмета іпотеки».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в зустрічному позові ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа: ОСОБА_4, орган опіки та піклування Артемівської міської ради про визнання іпотечного договору недійсним, необхідно відмовити .

Судові витрати підлягають стягненню з відповідачів відповідно до ст.88 ЦПК України. Керуючись ст.ст.5,6,10,88,107,208,215 ЦПКУкраїни, ст.ст. 215, 525, 526, 572, 577, 589, 624, 625, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 9, 12, 33, 35, 39 ЗУ „Про іпотеку", ст. 109 Житлового кодексу УРСР, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимогиПублічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: орган опіки та піклування Артемівської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення мешканців, задовольнити.

В рахунок стягнення з позичальника - ОСОБА_4, на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", ЄДРПОУ 00039019, МФО 300023, рахунок № 29090150130005 в ПАТ «УКРСОЦБАНК», заборгованості по договору кредиту № 45-05/70 від 12.10.2007 р. у загальній сумі 1 089 694,78 грн. (один мільйон вісімдесят дев'ять тисяч шістсот дев'яносто чотири гривні 78 коп.), в тому числі, основної заборгованості по тілу кредиту у сумі 965327,85 грн., нарахованих процентів у сумі 117097,80 грн., інфляційних втрат за кредитом у сумі 3 371,97 грн., інфляційних втрат за відсотками у сумі 3 897,16 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 2 (з майновим поручителем), що укладений 12 жовтня 2007 р. між Акціонерно-комерційний банк «Укрсоцбанк і майновим поручителем ОСОБА_3, та посвідчений 12 жовтня 2007 р. Дубровським В.М., приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 5957, а саме:

- жилий будинок з усіма спорудами і забудовами, розташований на земельній ділянці площею 0,0775 га, що знаходиться за адресою: Донецька обл.., АДРЕСА_1, загальною площею 95,9 кв.м., та належить іпотекодавцю - майновому поручителю ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку, укладеного 29 листопада 2005 р. між громадянкою ОСОБА_9 і громадянином ОСОБА_3, посвідченого 29 листопада 2005 р. Барановим М.С., приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за номером 9787, та зареєстрований КП «Артемівське БТІ» в реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 4645692;

- земельну ділянку, площею 0,0775 га, з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_5, яка знаходиться за адресою: Донецька обл., АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцю - майновому поручителю ОСОБА_3, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_6, виданого 11 вересня 2006 р. Артемівським міським відділом земельних ресурсів і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010614700211, шляхом надання іпотекодержателю - Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк», права на продаж вищевказаного нерухомого майна від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України „Про іпотеку" з початковою ціною, що буде визначена на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності. з наданням Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» стосовно вищевказаного нерухомого майна всіх повноважень продавця, в тому числі, повноважень на реєстрацію речових прав на нерухоме майно, отримання відповідних правовстановлювальних документів, вилучення обтяжень, на подання заяв і отримання витягів з Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, інших державних реєстрів, на отримання будь-яких довідок, відомостей і документів в органах нотаріату, Реєстраційній службі Артемівського міськрайонного управління юстиції Донецької області, Відділі Держземагентства у м. Артемівську Донецької області, інших організаціях, установах, підприємствах незалежно від підпорядкування та форм власності, а також з наданням повноважень на здійснення ПАТ «Укрсоцбанк» будь-яких дій і підписання будь-яких документів, пов'язаних з укладанням у якості продавця правочину з купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна.

Зобов`язати ОСОБА_3, ІНП НОМЕР_1 та ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_2, звільнити і передати Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк», ЄДРПОУ 00039019, МФО 300023, рахунок № 29090150130005 в Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК», жилий будинок з усіма спорудами і забудовами, загальною площею 95,9 кв.м., та земельну ділянку, площею 0,0775 га, що знаходяться за адресою: Донецька обл., АДРЕСА_1, та належать іпотекодавцю - майновому поручителю ОСОБА_3, на праві приватної власності для збереження на період до продажу предмета іпотеки Іпотекодержателем - Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України „Про іпотеку".

Виселити з жилого будинку, що знаходиться за адресою: Донецька обл., АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення ОСОБА_3, ІНП НОМЕР_1, разом з малолітніми дітьми ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2

Виселити з жилого будинку, що знаходиться за адресою: Донецька обл., АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення - ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_2, разом з малолітніми дітьми ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНП НОМЕР_1, ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", ЄДРПОУ 00039019, МФО 300023, рахунок № 29090150130005 в ПАТ «УКРСОЦБАНК», судові витрати у сумі 3654,00 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа: ОСОБА_4, орган опіки та піклування Артемівської міської ради про визнання іпотечного договору недійсним, відмовити.

На рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя Н.М.Погрібна