Ухвала суду № 44687633, 02.06.2015, Вищий адміністративний суд України

Дата ухвалення
02.06.2015
Номер справи
825/1873/13-а
Номер документу
44687633
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2015 року м. Київ К/800/23475/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Чекавський Д.М.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

на постанову Чернігівського кружного адміністративного суду від 25.06.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014

у справі № 825/1873/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки"

до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського кружного адміністративного суду від 25.06.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014, задоволено позов.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена позапланова невиїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства під час здійснення взаєморозрахунків з ПП «Ново-Ком» за період з 01.04.2011 до 30.04.2011; ТОВ «Відорф» за період з 01.11.2010 до 31.12.2010 ; ТОВ «Масмі Україна» за період з 01.12.2010 до 31.12.2010; ТОВ «Аспект ОЙЛ» за період з 01.12.2010 до 31.12.2010; ТОВ «Інсула» за період з 01.01.2009 до 30.04.2011; ТОВ «Провідна маркетингова агенція» за період з 01.01.2009 до 30.04.2011; ПП «Аркадос» за період з 01.04.2010 до 31.07.2010; ТОВ «Профі Рітейл» за період з 01.10.2010 до 31.10.2012, за результатом якої складено акт від 30.11.2012 №878/22-14333202, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог: пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ч.1, ч.5 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 4 425 015,66 грн.

Ні підставі висновків акта перевірки, відповідачем 14.12.2012 прийнято спірне податкове повідомлення-рішення: №0000232202/47, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 5 303 798,20 грн. (4 425 015,66 грн. - за основним платежем та 878 782,54 грн. - за штрафними санкціями).

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування зазначених повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

Аналогічне закріплене і в п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій з надання послуг та поставки товару між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Інсула», ПП «Ново Ком», ТОВ «Масмі Україна», ПП «Аспект Ойл», ТОВ «Провідна Маркетингова Агенція», ПП «Аркадос», ТОВ «Профі Рітейл», ТОВ «Відорф» підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими, первинним документами бухгалтерського обліку, зокрема: договорами, рахунками-фактури, податковими та видатковими накладними, актами приймання-передачі наданих послуг.

Крім того, встановлено, що позивач належним чином розрахувався зі своїми контрагентами за придбані послуги та обладнання, що підтверджується виписками по рахунку; всі операції відображено в бухгалтерському обліку, що підтверджується витягами з системи бухгалтерського обліку САП.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

На момент здійснення спірних операцій, контрагенти позивача у відповідності до вимог чинного законодавства були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали свідоцтва платників податку на додану вартість.

Слід зазначити, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку з чим судами правомірно скасовано спірне податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського кружного адміністративного суду від 25.06.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль

Попередній документ : 44687632
Наступний документ : 44687635