Постанова № 4466547, 06.08.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач Василенко Л.А.

Головуючий І інстанції суддя Шальєва В.А.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

6 серпня 2009 року Справа № 2а-2798/09/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Василенко Л.А.,

суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,

при секретареві Чуріковій Я.В.,

за участю представника позивача Луценка О.І.,

представників відповідача Кочкарова В.В., Толстолуцької М.М., Мамлиги Н.П.,

розглянула апеляційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 травня 2009 р. у справі № 2а-2798/09 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Смолопереробний завод» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень рішень, і

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «Смолопереробний завод» звернулося до суду з позовом до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 травня 2009 р. задоволені позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) «Смолопереробний завод» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень рішень, а саме, визнані протиправними податкові повідомлення-рішення:

№0000032334/0 від 04.02.2009 р. про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 119953,40 грн., в тому числі, за основним платежем - 89117 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 30836,40 грн.;

№0000042334/0 від 04.02.2009 р. про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 79441,50 грн., в тому числі, за основним платежем - 52961 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26489,50 грн.;

№0000081702/0 від 04.02.2009 р. про визначення ВАТ „Смолопереробний завод" податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 980100 грн., в тому числі, за основним платежем - 326700 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 653400 грн. та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 3,40грн.

Відповідач не погодився з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в звязку з порушенням норм матеріального права, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги і просили задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважав, що постанова суду першої інстанції є обґрунтованою та законною, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини у справі.

Позивач Відкрите акціонерне товариство «Смолепереробний завод» зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена виконавчим комітетом Горлівської міської ради 27.05.1998 р. (а.с.11), включено до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України за №25601255 (а.с.10).

Відповідачем - Горлівською об'єднаною державною податковою інспекцією (далі Горлівська ОДПІ) проведено виїзну планову перевірку ВАТ „Смолопереробний завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2008 р., за результатами якої складений акт №158/23-4/25601255 від 23.01.2009 року (далі Акт перевірки), на підставі якого зазначеним податковим органом прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

№0000032334/0 про визначення ВАТ „Смолопереробний завод" податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 119953,40 грн., в тому числі, за основним платежем - 89117 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 30836,40 грн.;

№ 0000042334/0 про визначення ВАТ „Смолопереробний завод" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 79441,50 грн., в тому числі, за основним платежем - 52961 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26489,50 грн.;

№ 0000081702/0 про визначення ВАТ „Смолопереробний завод" податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 980100 грн., в тому числі, за основним платежем - 326700 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 653400 грн. (а.с. 12-14).

Позивачем ВАТ „Смолопереробний завод" були укладені договори з адвокатською фірмою „Головань і партнери" та адвокатською фірмою „Правіє" на надання юридичних та адвокатських послуг. На виконання зазначених договорів адвокатськими об'єднаннями позивачу надавались юридичні послуги, виконання яких оформлювалось актами виконаних робіт. Адвокатськими об'єднаннями позивачу видавались податкові накладні у зв'язку з придбанням останнім юридичних послуг. Судом встановлено, по ВАТ „Смолопеперобний завод" отримані юридичні послуги були оплачені адвокатським об'єднанням відповідно до актів виконаних робіт, що підтверджується відповідними платіжними документами (платіжними дорученнями): від 24.10.2007 р. на суму 60000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 10000 грн.; від 16.11.2007 р. на суму 60000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 10000 грн.; від 24.12.2007 р. на суму 40000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6666,67 грн.; від 05.03.2008 р. на суму 36864 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6144 грн.; від 16.05.2008 р. на суму 20898 грн., в тому числі податок на додану вартість - 3483 грн.; від 27.06.2008 р. на суму 50000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 8333,33 грн.; від 07.07.2008 р. на суму 50000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 8333,33 грн.; від 08.08.2008 р. на суму 60000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 10000 грн.; від 16.09.2008 р. на суму 50000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 8333,33 грн.

Позивачем витрати щодо оплати юридичних послуг були віднесені до складу валових витрат у деклараціях з податку на прибуток за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2008 р. в сумі 223135 грн. (а.с. 152-155).

Податковим органом в акті перевірки зазначено про порушення ВАТ „Смолоперербний завод" вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в частині заниження податного зобовязання з податку на прибуток за період з 01.10.2007 р. до 30.09.2008 р. на загальну суму 89117 грн. внаслідок включення до валових витрат вартості юридичних послуг, які отримував позивач та які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства і не підтверджені відповідними документами, в тому числі, по періодах: 4 квартал 2007 р. - 33333 грн., 1 квартал 2008 р. -7680 грн., 2 квартал 2008 р. - 14771 грн. З квартал 2008 р. - 33333 грн.

В актах прийому-передачі виконаних робіт консультаційні та адвокатські послуги зазначається, що надані адвокатськими об'єднаннями позивачу для їх подальшого використання у власній господарській діяльності позивача у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Податковим органом в акті перевірки зазначається про порушення ВАТ „Смолопереробний завод" пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1 п.8.1 ст. 8, абз. а) п. 17.2 ст. 17, абз. а) п. 19.2 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" в частині не оподаткування у серпні 2008 р. податок з доходів фізичних осіб суми доходу, перерахованому ОСОБА_1 в розмірі 2178000 грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 326700 грн.

Судом встановлено, що відповідно до договору № Б 12/08/08 від 12.08.2008 р., укладеному між ВАТ „Смолопереробний завод" й ТОВ „Дисконт-Брок", який діє на підставі договору комісії, ВАТ „Смолопереробний завод" придбало цінні папері вартістю 2178000 грн., які належали ОСОБА_1 Платіжним дорученням № 2240 від 15.08.2008 р. позивач перерахував на транзитний рахунок суму 2178000 грн. для зарахування на картковий рахунок ОСОБА_1

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги та письмові заперечення на неї встановила наступне.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції не є спірними.

У межах апеляційного перегляду здійснюється оцінка трьох різновидів податків, а саме, стосовно визначення податку на прибуток, на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб.

Щодо визначення податку на прибуток.

Позивачем витрати щодо оплати юридичних послуг були віднесені до складу валових витрат у деклараціях з податку на прибуток за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2008 р. в сумі 223135 грн.

Податковий орган вважає, що ці витрати не повязані з веденням господарської діяльності і у відповідності до приписів підпункту 5.2 ст.5 Закону №334 не можуть включатися до складу валових витрат.

Колегія суддів не приймає правову позицію податкового органу з огляду на те, що п.5.11. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (далі Закон №334) передбачена заборона встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі. Перелік витрат, які не включаються до складу валових витрат, передбачений п.5.3. ст.5 даного Закону, жодного різновиду яких податковий орган у межах спірних відносин не довів.

Колегія суддів вважає, що витрати на правову допомогу не можуть бути повязані з будь-якою іншою діяльністю ніж господарська. Їх вартість є виключно правом сторін договору, докази сплати наявні в матеріалах справи, з огляду на що позивачем дотримані вимоги як підпункту 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334, які надають право включення зазначених витрат до складу валових, а також вимоги, визначені абзацем четвертого підпункту 5.3.9 п.5.3 ст.5 цього ж Закону, які передбачають підтвердження витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку. Порушення правил ведення зазначеного обліку податковий орган не встановив.

У межах спірних відносин податковий орган втрутився в господарську діяльність підприємства, а саме, доцільність або недоцільність здійснення певної господарської діяльності, що знаходиться за межами контрольних функцій податкового органу.

Визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість обумовлено тим, що оскільки придбання правових послуг не відноситься до складу валових витрат то це унеможливлює формування за фактом їх придбання податкового кредиту.

Визначення податкових зобовязань здійснене відповідачем за порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі Закон №168) за період з 01.10.2007 р. по 30.07.2008 р. на суму 52961 грн., в тому числі, у жовтні 2007 р. на 10000 грн., у грудні 2007 р. - на 16667 грн., у березні 2008 р. - на 6144 грн., у травні 2008 р. - на 3483 грн., у липні 2008 р. - на 16667 грн.

Підпунктом 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

З огляду на те, що при розгляді даних операцій колегія суддів дійшла висновку про правомірність включення їх до складу валових витрат та встановлення факту використання їх в господарській діяльності, то правомірність формування за фактом їх придбання податкового кредиту узгоджується з приписами вищезазначеної норми. Будь-яких інших підстав щодо порушення формування податкового кредиту податковий орган не навів.

Зазначене обумовлює безпідставність визначення податковим органом зобовязань і як наслідок цього безпідставне застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Щодо визначення податку з доходів фізичних осіб.

Податковим органом в акті перевірки зазначається про порушення ВАТ „Смолопереробний завод" пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1 п.8.1 ст. 8, абз. а) п. 17.2 ст. 17, абз. а) п. 19.2 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. №889-IV (далі Закон №889) в частині не оподаткування у серпні 2008 р. податок з доходів фізичних осіб суми доходу, перерахованому ОСОБА_1 в розмірі 2178000 грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 326700 грн.

Як правильно встановив суд першої інстанції відповідно до договору № Б 12/08/08 від 12.08.2008 р., укладеному між ВАТ „Смолопереробний завод" та ТОВ „Дисконт-Брок", який діє на підставі договору комісії, ВАТ „Смолопереробний завод" придбало цінні папері вартістю 2178000 грн., які належали ОСОБА_1 Платіжним дорученням №2240 від 15.08.2008 р. позивач перерахував на транзитний рахунок суму 2178000 грн. для зарахування на картковий рахунок ОСОБА_1

Зазначений договір засвідчує факт придбання та перехід прав власності на облігації від громадянки ОСОБА_1 до заводу (позивача у справі). Актом перевірки підтверджено факт відображення у формі 1 ДФ за третій квартал 2008 року доходу, виплаченого громадянці ОСОБА_1 Цим же звітом передбачено, що ОСОБА_1 є працівником заводу.

Колегія суддів з огляду на приписи п.п. 9.6.1 п. 9.6 ст. 9 Закону №889, яким встановлено, що облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Колегія суддів вважає, що в момент виплати доходу ОСОБА_1 позивач був податковим агентом в розумінні п.1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Платником податку в межах спірних відносин є ОСОБА_1 як фізична особа резидент в розумінні цього Закону, яка отримала доход з джерелом його походження з території України.

Таким чином наявність обєкту, субєкту та обовязків податкового агента є очевидною, внаслідок чого податковий орган з урахуванням даних звітності позивача правомірно визначив податок. Будь-яких змін до зазначеної звітності форми 1 ДФ позивач не вносив, про що доказів суду не надав.

Колегія суддів не приймає посилання суду першої інстанції на норми пп. 9.6.9 п. 9.6 ст.9 зазначеного Закону відповідно до якого платник податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, має право укласти договір з таким торговцем щодо виконання ним функцій податкового агента є безпідставним з огляду на те, що суд посилається на можливість укладення договору ОСОБА_1 з торговцем цінних паперів щодо виконання функцій податкового агенту, саме з торговцем цінними паперами (ТОВ „Дисконт-Брок"), а не з покупцем акцій, яким є завод.

Неможливість прийняття зазначеного доводу обумовлена процесуальними принципами належності та допустимості доказів, які передбачені ст.70 КАС України.

Належним доказом у межах спірних відносин на виконання п.п.9.6.9 п.9.6 ст.9 Закону №889 повинен бути договір між ОСОБА_1 та торговцем цінними паперами про те, що він приймає на себе функції податкового агента та сплата податку за спірною операцією до бюджету. Зазначені докази не надані. Матеріалами справи підтверджується факт сплати коштів безпосередньо заводом ОСОБА_1, а не торговцю цінними паперами як передбачено договором купівлі-продажу між заводом та торговцем цінними паперами. Належного договору між ОСОБА_1 та торговцями цінними паперами з прийняттям на себе торговцем цінними паперами функцій податкового агенту позивач не надав.

Виходячи з зазначеного колегія суддів погоджує визначення податковим органом податку з доходів фізичних осіб у сумі 326700грн. Одночасно колегія зазначає, що застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 653400грн. є безпідставним з огляду на відсутність ознак визначених п.п.17.1.9.п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III, яким визначено, що нарахування та сплата податку є передумовою виплати відповідно до законодавства. Закон №889 передбачає сплату податку одночасно з виплатою, а не раніше зазначеної виплати.

Колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції в звязку з порушенням норм матеріального права підлягає частковому скасуванню з ухваленням нової постанови.

В повному обсязі постанова виготовлена 11 серпня 2009 року.

Керуючись ст.195, ст.196, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.4 , ст.205 ч.2, ст.207, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 травня 2009р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Смолопереробний завод» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень рішень скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №0000081702/0 від 04.02.2009 року про визначення податкового зобовязання з доходів фізичних осіб за основним платежем в сумі 326700грн.

В задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Смолопереробний завод» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення рішення №0000081702/0 від 04.02.2009 року про визначення податкового зобовязання з доходів фізичних осіб за основним платежем в сумі 326700грн. відмовити.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Л.А. Василенко

Судді: Р.Ф. Ханова

М.І. Старосуд