Ухвала суду № 4466624, 18.08.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

18 серпня 2009 року справа № 2а-37125/08/0570

Зал судового засідання №10 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого: Ханової Р.Ф.;

суддів: Василенко Л.А

Старосуда М.І.

При секретарі судового

засідання: Козловій О.М.

За участю сторін:

Від позивача: Юзичинська О.С. за дов. від 18.08.2009 року

Хаджинова О.В. за дов. від 18 серпня 2009 року

Від першого відповідача: Майдиков С.Б. за дов. від 9 січня 2009 року

Від другого відповідача: не зявився

Розглянувши у відкритому су- Державної податкової інспекції

довому засіданні апеляційну у Волноваському районі

скаргу

на постанову Донецького окруж-

ного адміністративного суду

від 13 травня 2009 року (у повному тексті складено 18

травня 2009 року)

по адміністративній справі 2а-37125/08/0570 (суддя Галатіна О.О.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

„Донбас плюс ”

до Державної податкової інспекції у Волноваському

районі

Головного управління державного казначейства

України в Донецькій області

про: визнання недійсним податкового повідомлення - рішення та стягнення з державного бюджету коштів

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2009 року вимоги Позивача із врахуванням змісту заяви про уточнення позовних вимог від 13 травня 2009 року були задоволені в повному обсязі, та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000282320/0 від 20 листопада 2008 року та стягнуто з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас плюс” суму бюджетного відшкодування у розмірі 310 968,00 грн.

Перший відповідач Державна податкова інспекція у Волноваському районі, не погодившись із постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2009 року, надав апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду, та, посилаючись на порушення адміністративним судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови від 13 травня 2009 року, вимагав скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2009 року та винести нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні в матеріалах справи документи та обговоривши матеріали апеляційної скарги відповідача, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбас плюс” зареєстровано та обліковується платником податків у Державній податковій інспекції у Волноваському районі.

18 січня 2008 року позивачем було надано до ДПІ у Волноваському районі Донецької області податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період - грудень 2007 року із доданим розрахунком бюджетного відшкодування (том 1 арк. справи 36). Рядком 21 податкової декларації з ПДВ за грудень 2007 року задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду в розмірі 1 140 357,00 грн. В рядку 23 зазначений залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду - листопад 2007 року, який включається у склад податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 732 108,00 грн. В рядку 24 зазначений залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, в розмірі 732 108,00 грн. В рядках 25, 25.1 зазначена сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок ТОВ „Донбас плюс”, в розмірі 732 108,00 грн.

25 березня 2008 року позивачем було надано до ДПІ у Волноваському районі Донецької області податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період - лютий 2008 року із доданим розрахунком бюджетного відшкодування (том 1 арк. справи 29). В рядку 23 зазначений залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду - січень 2008 року, який включається у склад податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 992 412,00 грн. В рядку 24 зазначений залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за врахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, в розмірі 56 548,00 грн. В рядках 25, 25.1 зазначена сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок ТОВ „Донбас плюс”, в розмірі 56 548,00 грн.

19 травня 2008 року позивачем було надано до ДПІ у Волноваському районі Донецької області податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період квітень 2008 року із доданим розрахунком бюджетного відшкодування (том 1 арк. справи 22). Рядком 21 податкової декларації з ПДВ за квітень 2007 року задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду в розмірі 1 400 993,00 грн. В рядку 23 зазначений залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду - березень 2007 року, який включається у склад податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 3 163 614,00 грн. В рядку 24 зазначений залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, в розмірі 3 163 614,00 грн. В рядках 25, 25.1 зазначена сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок ТОВ „Донбас плюс ”, в розмірі 3 163 614,00 грн.

20 листопада 2008 року Державною податковою інспекцією у Волноваському районі було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок по розрахункам бюджетного відшкодування по деклараціям за грудень 2007 року, лютий 2008 року та квітень 2008 року, наслідки якої були викладені в акті про результати невиїзної позапланової перевірки № 5156/23-20/31471849 від 20 листопада 2008 року.

За змістом акту перевірки № 5156/23-20/31471849 від 20 листопада 2008 року відповідач дійшов висновків щодо відсутності в позивача права на отримання бюджетного відшкодування за приписами пункту 1.8 стаття 1 Закону України „Про податок на додану вартість” та про зменшення сум ПДВ, заявленого позивачем до бюджетного відшкодування за грудень 2007 року в сумі 117 208,00 грн., за лютий 2008 року в сумі 4 593,00 грн., за квітень 2008 року в сумі 189 167,00 грн. через порушення позивачем положень підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Підставами щодо здійснення зазначених висновків податковий орган зазначив фактичне ненадходження суми податку на додану вартість до бюджету від контрагентів позивача та неодержання відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок по ланцюгу від постачальника до виробника на дату складання акту.

На підставі акту перевірки № 5153/23-20/31471849 від 20.11.2008 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення N 00002823/0 від 20.11.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 310 968,00 грн., з яких за грудень 2007 року 117 208,00 грн., за лютий 2008 року 4 593,00 грн., за квітень 2008 року 189 167,00 грн.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою не встановлено порушень позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань у деклараціях за грудень 2007, лютий та квітень 2008 року, а також частини від'ємного значення податку, що включається до складу податкового кредиту поточного періоду та наступного періоду, суми податку на додану вартість фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

З наявних в матеріалах справи документів та змісту наданої Відповідачем № 1 апеляційної скарги вбачається, що підставами щодо виникнення між сторонами спору стало неоднозначне розуміння положень підпункту 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 та п. 1.8. статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Поняття платників податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України „Про податок на додану вартість”.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) Державного бюджету України або відшкодуванню з держаного бюджету, строки проведення розрахунків передбачені приписами підпунктом 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпункту 7.7.2 пункту 7.7 стаття 7 Закону "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Виходячи із системного аналізу положень цієї норми та підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" вимога щодо наявності надмірної сплати податки на додану вартість стосується того платника податку, яким сума цього податку заявлена до відшкодування. Закон України "Про податок на додану вартість" не пов'язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. До того ж сплачений покупцем в ціні придбання товару податок на додану вартість не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього. Остаточна ж сума податкових зобов'язань, в тому числі наявність таких на кінець звітного податкового періоду, визначається продавцем за правилами підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість ”. Також, Закон України “Про податок на додану вартість ” не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

З наведених норм вбачається, що сума, заявлена до відшкодування, повинна відповідати наступним умовам.

По-перше, ця сума складає частину від'ємного значення поточного податкового періоду з урахуванням частини від'ємного значення податку попереднього податкового періоду, яка включається до складу податкового кредиту поточного податкового періоду;

По-друге, від'ємне значення податку поточного періоду включається до податкового кредиту наступного податкового періоду. Право на бюджетне відшкодування виникає у разі, якщо у наступному податковому періоді сума податку також має від'ємне значення;

По-третє, сума, яка підлягає відшкодуванню, дорівнює сумі ПДВ, яка фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що заявлена Позивачем сума бюджетного відшкодування у розмірі 310 968,00 грн., що вимагається до стягнення в цьому позові та яка виникла у грудні 2007 року (117 208,00 грн.), лютому 2008 року (4 593,00 грн.), у квітні 2008 року (189 167,00 грн.) повністю відповідає переліченим вище ознакам.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів (том. 1 арк. справи 245-253, том. 2 арк. справи 1-6) сума податку на додану вартість, сплачена позивачем як отримувачем попередніх податкових періодах складає відповідно:

у листопаді 2007 року 699 289,81 грн.;

у січні 2008 року 308 333,00 грн.;

у березні 2008 року 683 333,33 грн.

Позивачем було прийняте рішення стосовно отримання суми бюджетного відшкодування шляхом зарахування на його рахунок, про що свідчать рядки 23 податкових декларацій ПДВ за грудень 2007, лютий та квітень 2008 року.

Апелянт вказує на неотримання результатів зустрічних перевірок підприємств, з якими у позивача були господарські відносини, а тому вважає, що ця сума є непідтвердженою. При цьому, відповідач посилається на «Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість», затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року № 350.

Колегія суддів вважає зазначені доводи апелянта необґрунтованими, оскільки Методичні рекомендації в частині проведення зустрічних перевірок по ланцюгу постачання не відповідають податковому законодавству, а саме Закону України „Про податок на додану вартість". Ці Методичні рекомендації не зареєстровані в Міністерстві юстиції України та не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України та не можуть бути застосовані судом за правилами пункту 3 статті 9 КАС України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими нормативними актами, при вирішенні цього спору підлягає застосуванню саме Закон України „Про податок на додану вартість", а ні накази Державної податкової адміністрації України.

Колегія суддів дійшла висновку, що на теперішній час відсутні передбачені Законом України „Про податок на додану вартість", іншими законами про оподаткування підстави для відмови у поверненні бюджетного відшкодування позивачу по деклараціям з податку на додану вартість за грудень 2007 року, лютий, квітень 2008 року в сумі 310 968,00 грн.

Стосовно зауважень скаржника з приводу ненадання судом належної оцінки акту про результати невиїзної позапланової документальної перевірки №5156/23-20/31471849 від 20 листопада 2008 року суд зазначає, що зазначений документ був розглянутий та оцінений Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, але ж він не впливає на спірні відносини.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Волноваському районі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2009 року у справі № 2-а-37125/08/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2008 року у справі № 2-а-37125/08/0570 залишити без змін.

Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті та проголошена 18 серпня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: (підписи) Л.А. Василенко

М.І. Старосуд

З оригіналом згідно:

Суддя Р.Ф. Ханова