Постанова № 44664340, 03.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2015 р. Справа№ 910/7494/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Ропій Л.М.

Калатай Н.Ф.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача-1 Мінченко М.О., дов. від 08.08.2014 №373/14,

від позивача-2 Захарчук І.В., дов. від 17.04.2015 №9,

Бондар П.П., дов. від 17.04.2015 №9,

від відповідача Стрілко О.В., дов. від 20.10.2014 №2839,

Дробот Т.Л., дов. від 12.03.2014 №440,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2014

(дата підписання - 15.12.2014)

у справі №910/7494/14 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом

1) Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

2) Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Агроекс»

до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

про стягнення 1532031,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2014 позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - позивач-1) та Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Агроекс» (далі - позивач-2) до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі - відповідач) про стягнення 1532031,00 грн задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача-1 страхове відшкодування в сумі 520510,00 грн.

Стягнуто з відповідача на користь позивача-2 штраф в сумі 52051,00 грн та 11451,22 грн судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2014 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки позивачем-2 було надано відповідачу неправдиву інформацію щодо відсутності/наявності зауважень, пропозицій та приписів службами пожежного нагляду, відповідач має право відмовити у виплаті страхового відшкодування. Крім того, позивачем-2 не було дотримано правил пожежної безпеки, що також виключає обов'язок відповідача виплачувати страхове відшкодування. Відповідач також зазначає, що через відсутність правдивої інформації від позивача-2 було здійснено невірний розрахунок розміру плати за страхування, оскільки визначено невірний ступінь страхового ризику; вважає, що судом неправомірно не зменшено суму збитків на суму зносу.

20.02.2015 колегією суддів у складі головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Зубець Л.П. винесено ухвалу, якою відновлено строк на подання апеляційної скарги відповідача, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 25.03.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28.

23.03.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач-2 подав відзив на апеляційну скаргу.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 у зв'язку з виходом судді Тищенко О.В. з відпустки було змінено склад суду: головуючий-суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 25.03.2015.

У судовому засіданні 25.03.2015 оголошено перерву до 01.04.2015.

31.03.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач-1 подав відзив на апеляційну скаргу.

31.03.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач надав пояснення по справі.

У судовому засіданні 01.04.2015 оголошено перерву до 22.04.2015.

21.04.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач надав пояснення по справі.

21.04.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач-1 та позивач-2 надали пояснення по справі.

У судовому засіданні 22.04.2015 оголошено перерву до 13.05.2015.

12.05.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач-1, позивач-2 та відповідач надав пояснення по справі.

Розпорядженням Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з перебуванням головуючого судді Іоннікової І.А. на лікарняному.

13.05.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач-2 надав клопотання про долучення доказів.

15.05.2015 колегією суддів у складі головуючий суддя Рябуха В.І., судді: Ропій Л.М., Калатай Н.Ф. винесено ухвалу, якою прийнято апеляційну скаргу відповідача до провадження, розгляд справи призначено на 03.06.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 15.05.2015) позивачу-1, позивачу-2 та відповідачу - 18.05.2015, долучені до матеріалів справи.

03.06.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач-2 подав пояснення по справі.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2014 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники позивача-1 та позивача-2 заперечили доводи апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

28.03.2008 між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ВК ТОВ "Агроекс" було укладено іпотечний договір №014/05628/2, предметом якого є будівлі та споруди відповідача, що знаходяться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с. Шипинці, вул. Яремчука Назарія, буд. 8.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Як зазначено в ч. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Статтею 8 Закону України "Про страхування" страховий ризик визначено як певну подію, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. А страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Таким чином, страховий ризик та страховий випадок є взаємопов'язаними факторами, страховий ризик у випадку його фактичного настання переростає у страховий випадок, що зумовлює виникнення зобов'язання страховика виплатити страхове відшкодування.

04.07.2012 між ВК ТОВ "Агроекс" та ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" було укладено договір серії ММ №051/000/12 0002448 добровільного страхування майна (далі - договір страхування), згідно з яким було застраховано майнові інтереси пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном. Вигодонабувачем за вказаним договором є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Предметом договору страхування є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з користуванням і розпорядженням майном, зазначеним в п. 8 договору: будівля кафе-бару, загальною площею 166,9 кв. м літ. А-І; будівля банкетного залу, загальною площею 385,50 кв. м літ. Б-ІІ; будівля побутово-складського призначення, загальною площею 40,50 кв. літ. З; будівля вахтерної літ. В; будівля шашличної літ. Г; бесідки літери Д, Е, Ж; душова літ. И; комора літ. К; вбиральня літ. Л; гараж літ. М; будівля кафе-бару, заг. площею 81,60 кв. м, літ. Н; шашлична літ. О; побутове приміщення літ. П; комора літ. Р (без урахування внутрішнього та зовнішнього оздоблення). Місцезнаходженням даного майна вказана Чернівецька область Кіцманський район, с. Шипинці, вул. Яремчука Назарія, буд.8 (п.7 договору страхування).

Згідно з п.9 договору страхування страхова сума складає 4015200,00 грн.

Пунктом 10 договору страхування визначено, що страховим випадком є втрата, знищення (загибель) або пошкодження майна внаслідок обраних страхових ризиків, зокрема, вогневі ризики: пожежа, вибух, пошкодження димом (продуктами горіння), удар блискавки, що викликав пожежу.

12.02.2013 на території готельно-ресторанного комплексу, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с. Шипинці, вул. Яремчука Назарія, буд. 8 виникла пожежа.

Технічним висновком від 21.02.2013 №6/11/15-2013 про причини пожежі, яка мала місце 12.02.2013 в ресторані "Корчма під липами" в с.Шипинці Кіцманського району, встановлено, що причиною виникнення пожежі є коротке замкнення електромережі.

12.02.2013 позивач-2 звернувся до відповідача з заявою про настання страхового випадку та повідомленням про настання події, що має ознаки страхової.

10.04.2013 позивач-2 звернувся до відповідача з заявою від 09.04.2013 №5 про виплату страхового відшкодування, надавши необхідні документи.

Відповідач листом від 24.06.2013 № 2541 відмовив позивачу-2 у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що страхувальником в заяві на страхування та опитувальному листі були надані неправдиві відомості про предмет договору страхування та не виконано чи неналежно виконано страхувальником обов'язки згідно договору, Правил страхування, а також не виконано чи неналежно виконання умови договору, Правил страхування, вимог законодавства. Тому збитки за страховим ризиком, які відбулись внаслідок короткого замикання не підлягають відшкодуванню.

Вважаючи, що відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є неправомірною, позивачі звернулись до суду першої інстанції з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача-1 страхового відшкодування в сумі 1176369,77 грн та на користь позивача-2 страхового відшкодування у сумі 198135,23 грн та 157526,00 грн штрафу.

Відповідач позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що страхувальником не було дотримано умов договору страхування та Правил страхування, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування та позивачі неправильно нарахували суму страхового відшкодування.

Судом першої інстанції позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача-1 страхове відшкодування в сумі 520510,00 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача-2 штраф у сумі 52051,00 грн та 11451,22 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Позивачі в обґрунтування розміру позовних вимог посилаються на зведений кошторис розрахунку вартості будівництва "Ремонтно-відновлювальні роботи корчми "Під липами", складений станом на 05.03.2014 інженером-проектувальником Бербека М.П., згідно з яким, вартість відновлювально-ремонтних робіт застрахованого майна становить 1575265,00 грн.

У судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги позивач-2 надав пояснення по справі, в яких вказав, що при прийнятті рішення сума безумовної франшизи була порахована невірно. Слід утримати 88102,00 грн франшизи, а не 200760,00 грн.

Відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції надано висновок експерта від 08.05.2014 №1-08/05 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження, відповідно до якого вартість ремонтно-відновлювальних робіт становить 627650,00 грн.

Для об'єктивного розгляду справи, суд першої інстанції ухвалою від 04.06.2014 призначив судову експертизу, проведення якої доручив Спільному підприємству "Західно-Український Експертно-Консультативний центр", на вирішення якої було поставлено наступне питання: встановити дійсний розмір збитку, визначений умовами договору добровільного страхування від 04.07.2012 серії ММ №051/000/12 0002448, укладеного між ВК ТОВ "Агроекс" та ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія", що заподіяний ВК ТОВ "Агроекс" внаслідок пожежі, що відбулась 12.02.2013, як власнику нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с. Шипинці, вул. Яремчука Назарія, буд. 8 (корчма "Під липами").

За результатами судової експертизи 17.10.2014 складено висновок №855, в якому зазначено, що дійсний розмір збитку, що заподіяний ВК ТОВ "Агроекс" внаслідок пожежі, що відбулась 12.02.2013, як власнику нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район с. Шипинці, вул. Яремчука Назарія, буд. 8 (корчма "Під липами") становить 721270,00 грн.

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний:

1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові;

3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно п. 11.6 Правил добровільного страхування майна, зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 07.05.2009 за №1190307 (далі - Правила страхування), виплата страхового відшкодування проводиться в розмірі прямого збитку, завданого страхувальнику, але не більше страхової суми, встановленої за згодою сторін у договорі.

У пункті 16 договору страхування вказано, що страхове відшкодування виплачується вигодонабувачу в розмірі заборгованості на дату настання страхового випадку за кредитним договором та страхувальнику в розмірі різниці між сумою страхового відшкодування, що має бути здійснено за договором, та сумою страхового відшкодування, що належить вигодонабувачу.

При настанні страхового випадку та за наявності законних підстав страхувальник зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування (п.18.4.3 договору страхування).

Страхове відшкодування виплачується страховиком у розмірі прямого збитку, але не більше розміру страхової суми, та з вирахуванням розміру, обумовленої в договорі франшизи, а також з вирахуванням сум, одержаних страхувальником або вигодонабувачем в порядку відшкодування заподіяного збитку від третіх осіб (п.20.6 договору страхування).

Розмір прямого збитку, заподіяного внаслідок страхового випадку, визначається: при знищенні (загибелі, втраті) майна - в розмірі дійсної вартості майна з вирахуванням зносу на дату страхового випадку та вартості наявних залишків, придатних для подальшого використання; при пошкодженні майна - у розмірі вартості робіт на відновлення з вирахуванням зносу замінених деталей, вузлів, матеріалів чи інших частин пошкодженого майна (п.20.7 договору страхування).

Вартість робіт на відновлення включає вартість матеріалів та запасних частин для відновлення (ремонту) майна до того стану, в якому майно було до настання страхового випадку (п.20.8.1 договору страхування).

З огляду на експертний висновок від 17.10.2014 №855, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обґрунтованою вартістю ремонтно-відновлювальних робіт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с. Шипинці, вул. Яремчука Назарія, буд. 8 (корчма "Під липами") є сума 721270,00 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України "Про страхування" страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Вигодонабувачем за договором страхування є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що у разі виникнення страхового випадку, відповідач повинен здійснити виплату страхового відшкодування на користь банку.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до п. 12 договору страхування безумовна франшиза складає 5% від страхової суми.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що розмір страхового відшкодування відповідачем на користь банку становить 520510,00 грн (721270,00 грн - (4015200,00 грн х 5% = 200760,00 грн)).

Пояснення позивача-2 про те, що розмір франшизи має становити 88102,00 грн не приймається судом апеляційної інстанції уваги, оскільки розмір франшизи вираховується з фактичної страхової суми, яка підлягає відшкодуванню.

Суд першої інстанції вірно вказав відповідачу, що порушення Правил пожежної безпеки, не може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки Технічним висновком від 21.02.2013 №6/11/15-2013 про причини пожежі, яка мала місце 12.02.2013 в ресторані "Корчма під липами" в с.Шипинці Кіцманського району, встановлено, що причиною виникнення пожежі є коротке замкнення електромережі.

Пункт 9.2 Правил страхування та п.18.2 договору страхування не передбачають обов'язку позивача-2 повідомити страховика про те, чи були протягом останніх 3 років зауваження, пропозиції, приписи служб безпеки і державного нагляду та чи виконані вони в повному обсязі на дату заповнення заяви на страхування.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовної вимоги про відшкодування позивачу-2 страхової виплати в сумі 198135,23 грн, оскільки вигодонабувачем за договором страхування є банк.

Позивачами також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача-2 штрафу в сумі 157526,00 грн.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 цього Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК).

Відповідно до п. 12.2. Правил страхування рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту одержання всіх необхідних документів, передбачених п. 11.2 цих Правил, якщо інший строк не передбачений умовами договору страхування.

Відповідно до п. 18.7 договору страхування страховик несе майнову відповідність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати штрафу в розмірі 10,0% від простроченої суми.

Рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування приймається протягом 15 робочих днів з дня одержання вказаних у даному пунктів документів (п.20.1 договору страхування).

З матеріалів справи вбачається, що позивач-2 звернувся до відповідача з заявою про настання страхового випадку та повідомленням про настання події, що має ознаки страхової 12.02.2013, а 10.04.2013 подав заяву про виплату страхового відшкодування.

Однак, відповідач лист про відмову у виплаті страхового відшкодування надіслав 24.06.2013, що свідчить про порушення умов договору та Правил страхування в частині прийняття рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування. Отже, є підстави для стягнення суми штрафу з відповідача на користь позивача-2.

Судом першої інстанції здійснено перерахунок суми штрафу з врахуванням страхової суми, що підлягає відшкодуванню та стягнуто 52051,00 грн 10% штрафу, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Таким чином, місцевим господарським судом обґрунтовано частково задоволено позов.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2014 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2014 у справі №910/7494/14 - без змін.

2. Матеріали справи №910/7494/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Л.М. Ропій

Н.Ф. Калатай