Ухвала суду № 44659533, 24.06.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2010 р.справа № 2а-4379/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Католікяна М.О.

суддів: Баранник Н.П. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання:Красоті А.О. ,

за участю:

-представника позивача ОСОБА_1,

-представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2010 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрополія»про продовження строку арешту активів,

у с т а н о в и л а:

14 квітня 2010 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було ухвалено постанову, якою суд відмовив Дніпропетровській МДПІ Дніпропетровської області у позові до ТОВ «Метрополія»про продовження строку арешту активів. Постанова суду полягала у тім, що 31.03.2010 р. позивачем для проведення перевірки було здійснено вихід за місцезнаходженням відповідача. Керівник відповідача відмовився допустити працівників позивача на територію підприємства, у звязку з чим позивачем було застосовано санкцію у виді арешту активів відповідача. Повідомлення про проведення перевірки не відповідало установленій законом формі, що свідчить про правомірність дій відповідача. Крім того, відповідач не є боржником з уплати податків (а.с.а.с. 77 80).

19 квітня 2010 року позивач, не погодившись з ухваленою постановою, звернувся до суду з апеляційною скаргою. У скарзі позивач послався на те, що рішення судом першої інстанції було ухвалене з порушенням чинного законодавства. Так, насправді дії його працівників були правомірні, оскільки підприємство було завчасно повідомлено про проведення перевірки. Відносно головного бухгалтера ТОВ «Метрополія» через відмову допустити інспекторів для проведення перевірки було складено протокол про адміністративне правопорушення, який направлено до суду. Крім того, відповідач активно працює та реалізує продукцію, яка в разі донарахування певних сум зобовязань може бути використана відповідачем у власних потребах. Вказані обставини явилися причиною звернення Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області до суду з апеляційною скаргою, якою позивач просив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду скасувати та задовольнити позов (а.с.а.с. 87 90).

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, наполягали на залишенні рішення суду першої інстанції без змін.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та знайшло своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, що відповідно до плану-графіку на І квартал 2010 року позивачем було заплановано перевірку ТОВ «Метрополія»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (а.с. 30).

12 березня 2010 року головному бухгалтеру ТОВ «Метрополія»було вручено відповідне повідомлення № 10 від 01.03.2010 р. (№ 4289/12/232). При цьому повідомлення не містило зазначення часу (періоду), у якій буде проводитись перевірка (а.с. 36).

31 березня 2010 року працівники позивача зявилися до ТОВ «Метрополія», але керівник останнього відмовився від одержання направлення та допуску на територію підприємства працівників позивача, про що було складено акт № 91/232/32998698 від 31.03.2010 р. та протокол про адміністративне правопорушення серії ХМ № 051480 (128) від 31.03.2010 р. (а.с.а.с. 10, 11, 16).

02 квітня 2010 року позивачем було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків, згідно з яким у звязку з відмовою від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, з метою попередження фактів приховування активів, передачі їх іншим особам до ТОВ «Метрополія»було застосовано повний адміністративний арешт активів (а.с. 19).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України від 04.12.1990 р.

№ 509-ХІІ «Про державну податкову службу».

В силу ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 Закону України № 2181-ІІІ адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Згідно з пп. «г»п. 9.1 ст. 9 Закону України № 2181-ІІІ арешт активів може бути застосовано, зокрема, у разі, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів.

У відповідності з абз. 2 пп. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону України № 2181-ІІІ керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням.

За змістом пп. 9.3.8 п. 9.3 ст. 9 Закону України № 2181-ІІІ адміністративний арешт не може бути накладено, якщо платник податків відмовляється допустити працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки у зв'язку з відсутністю у такого працівника контролюючого органу підстав для її проведення, визначених законодавством, а також до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів.

В силу ч. 4 ст. 111 Закону України № 509-ХІІ право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

З аналізу приведених норм вбачається, що для правомірної реалізації можливості накладення арешту на активи платника податків необхідна наявність двох умов в їх сукупності: наявність у особи податкового боргу та відмова особи від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень.

Що стосується реалізації можливості продовжити строк такого арешту, то законодавець для спірного випадку передбачив умову, за якою платник податків відмовляється від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

Колегією суддів встановлено, що повідомлення про проведення планової документальної перевірки, яке було вручене головному бухгалтеру ТОВ «Метрополія»і яке є важливою передумовою для проведення перевірки, дійсно не містило зазначення часу проведення такої перевірки, що дало законні підстави посадовим особам відповідача відмовити податковому органу у проведенні перевірки та допуску інспекторів на територію підприємства.

Додатково про правильність висновку суду першої інстанції свідчить постанова апеляційного суду Дніпропетровської області від 31.05.2010 р., якою суд закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно головного бухгалтера ТОВ «Метрополія»щодо перешкоджання у проведенні перевірки через відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1633 КУпАП.

Крім того, позивачем у справі ані в суді першої інстанції, ані в апеляційному суді у порядку ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України не було доведено факт наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів відповідача з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а також факт наявності в останнього податкового боргу.

Судом першої інстанції під час розгляду справи правильно встановлено усі обставини, а постанова ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, отже підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2010 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрополія»про продовження строку арешту активів, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її виготовлення у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий суддя М.О. Католікян

Судді: О.В. Юхименко

ОСОБА_4