Ухвала суду № 44605960, 04.06.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1373/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 48, 50 Скляренко В.М. Доповідач в апеляційній інстанції Бородійчук В. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБородійчука В. Г.суддівПодороги В. М. , Василенко Л. І. при секретаріНаконечній М. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

19 грудня 2014 року ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення аліментів.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказував, що він з 16 серпня 2001 року по 11 липня 2013 року перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_6.

Від шлюбу вони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з ним та перебуває на його утриманні.

ОСОБА_6 проживає разом зі своїм другим чоловіком в м. Києві, дитиною не опікується, а навпаки незважаючи на те, що на її користь з нього на утримання дитини були стягнуті аліменти, з липня 2013 року відправила сина з м. Києва до м. Черкаси на виховання до батька.

Також вказує, що відповідачка добровільно сина не забезпечує, участі в його вихованні та утриманні не приймає. Крім того, вона призупинила стягнення з нього аліментів на її користь шляхом подачі до Придніпровського ВДВС Черкаського МУЮ відповідної заяви.

ОСОБА_6 офіційно працевлаштована в м. Києві та отримує заробітну плату, однак участі у вихованні сина не бере.

Позивач має нерегулярний дохід та матеріально незабезпечений, має проблеми зі здоров'ям та переніс ряд операцій.

Вказує, зо відповідачка відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання сина ОСОБА_10, який проживає разом з ним та перебуває на його утриманні.

Просив стягнути з ОСОБА_6 на його користь аліменти на утримання сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини усіх видів доходів щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2015 року позов ОСОБА_8 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 грудня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_6 судовий збір на користь держави в сумі 243 грн. 60 коп..

Рішення в частині аліментів допущено до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з слідуючих підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що сторони по справі мають від шлюбу неповнолітнього сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, матір'ю якого є відповідачка ОСОБА_11.

Також встановлено, що неповнолітній ОСОБА_10 до липня 2013 року проживав разом з матір'ю, на користь якої з батька дитини ОСОБА_8 рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 травня 2013 року були стягнуті аліменти на утримання дитини.

З липня 2013 року неповнолітній ОСОБА_10 проживає разом з своїм батьком за адресою АДРЕСА_1 та перебуває на його утриманні, що підтверджується актом (а.с. 87), складеним на показах сусідів.

Стягнення аліментів з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 було завершено з 10 грудня 2013 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», що підтверджується довідкою в.о. начальника Придніпровського ВДВС Черкаського МУЮ ГУ у Черкаській області (а.с. 27).

Під час судового розгляду справи було встановлено, що на даний час мати дитини участі у його вихованні не бере, натомість відновила стягнення з батька дитини на свою користь аліментів на утримання сина.

Відповідно до ст. 156 СК України батьки мають рівні права на виховання дитини та спілкування з нею, батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Стаття 157 СК України визначає порядок вирішення питань щодо виховання дитини.

Згідно ч. 2 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Ст. 180 СК України вказує, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Такий обов'язок є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.

В своїй позовній заяві (а.с. 1) позивач вказував, що на даний час їхня спільна з відповідачкою дитина - син ОСОБА_10 змінив своє постійне місце проживання та на даний час проживає разом з ним та перебуває повністю на його утриманні. Відповідачка уникає від виконання покладеного на неї обов'язку по утриманню дитини та ніякої допомоги по утриманню та вихованню дитини не надає. Тому, просив стягнути з ОСОБА_10 аліменти на утримання дитини ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 грудня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що дійсно, оскільки обов'язок по утриманню дитини до повноліття лежить на обох батьках та враховуючи, що син на даний час проживає з батьком стягнув аліменти в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

За рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батька або матері. При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення для справи.

Частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватись, як аліменти на дитину, визначається судом. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку за винятком випадку визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі.

Розмір стягуваних аліментів може бути змінений за рішенням суду за позовом стягувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника аліментів або стягувана аліментів.

Стягнувши з відповідачки розмір стягуваних аліментів ? частину всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, суд першої інстанції правильно оцінив зібрані докази по справі, та при визначенні суми виходив з принципу розумності та виваженості при оцінці всіх доказів по справі.

В апеляційній скарзі представником апелянта зазначено, що мати приймає активну участь у вихованні сина, добровільно забезпечує його матеріально. В додатках до апеляційної скарги суду були надані квитанції щодо купівлі одягу продуктів харчування та іграшок, а також квитанції про поповнення картки ОСОБА_10 по рахунку відкритому в ПАТ КБ «Приватбанк».

Всі вищевказані докази були досліджені судом і не можуть бути визнані такими, що підтверджують посилання апеляційної скарги, оскільки з більшості із них неможливо встановити, що вказані покупки здійснювались відповідачкою для потреб свого сина, а тому вони оцінені колегією суддів в сукупності з іншими доказами по справі і їм дана належна оцінка.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального права та ухвалено рішення з додержанням положень чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

А тому, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :