Ухвала суду № 4457384, 08.07.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2009 р.Справа № 2-а-10842/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Скороходової-Серопян Е.С.

представників позивача - Хоменко О.О., Осьмухін С.А.

представника відповідача - Богданова М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 17.03.2009р. по справі№2-а-10842/08/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Сінтал-Д"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Сінтал-Д", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 18.09.2008 року № 0003771503/1, за яким позивачу визначено податкове зобов'язання у сумі 11057,55грн., в тому числі 10531грн. основний платіж та 526,55грн. штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2009 року зазначений позов задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 18.09.2008 року № 0003771503/1.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2009 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про податок на додану вартість", Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року, наказу ДПА України від 18.04.2008 року № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів".

У судовому засіданні представники позивача проти апеляційної скарги заперечували, просили в її задоволенні відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Харкова проведена камеральна перевірка ТОВ НВФ «Сінтал-Д» з питань достовірності відображення податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за червень 2008 року, за результатами якої встановлено порушення позивачем пп. 7.2.4., п.п. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року № 702/10982, а саме завищення по податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2008 року податкового кредиту на суму 52652,58 грн., ПДВ -10530, 52 грн. по невизначеним контрагентам з і.п.н. 2314320326 на суму 9939,92 грн. та і.п.н. 14179758 на суму 590,6 грн.

На підставі зазначеного акту начальником Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.09.2008 року № 0003771503/1, за яким позивачу визначено податкове зобов'язання у сумі 11057,55грн., в тому числі 10531грн. основний платіж та 526,55грн. штрафні (фінансові) санкції.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, перерахувавши грошові кошти на поточні рахунки контрагентів та отримавши від контрагентів оформлені належним чином податкові накладні № 58 від 12.06.2008 р. на загальну суму 59639,50 грн., в т. ч. ПДВ 9939,92 грн., № 61 від 20.06.2008 р. на загальну суму 2880,00 грн., в т. ч. ПДВ 480,00 грн., № 59 від 19.06.2008 р. на загальну суму 600,00 грн., в т. ч. ПДВ 100,00 грн. та № 58 від 19.06.2008 р. на загальну суму 63,60 грн., в т. ч. ПДВ 10,60 грн., належним чином відобразив вказані податкові накладні у своєму податковому обліку та включив суму податку на додану вартість до додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (вхідний № відповідача 97481) за червень місяць 2008 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку про законодавчу необґрунтованість посилання відповідача на порушення позивачем вимог п. п. 7.2.1, п. п. 7.2 3, п. п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та вимог п. 3.4 пункту 3 наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» № 166 від 30.05.1997 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 р. за № 250/2054.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою у випадках передбачених цим Законом. Об’єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податків з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України. Поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Суми податків сплачені і (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту.

Так, відповідно підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом (іншим подібним документом згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 даного пункту така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

За правилами підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 N 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, у відповідності з п. п. 6.2 договору № 19 постачання нафтопродуктів від 01.06.2008 р., перерахував на поточний рахунок ТОВ Фірма «КУРС» грошову суму 59639,50 грн., в т. ч. ПДВ 9939,92 грн., платіжним дорученням № 749 від 1 1.06.2008 р., яку визначено рахунком-фактурою № 123 від 09.06.2008 р., за дизельне паливо у кількості 9050 літрів. Позивач отримав від ТОВ Фірма «КУРС» за видатковою накладною № 72 від 12.06.2008 р. дизельне паливо у кількості 9050 літрів на загальну суму 59639,50 грн., в т. ч. ПДВ 9939,92 грн. ТОВ Фірма «КУРС» надала позивачу податкову накладну № 58 від 12.06.2008 р. на загальну суму 59639,50 грн., в т. ч. ПДВ 9939,92 грн.

На підставі отриманої податкової накладної № 58 від 12.06.2008 р. суму фактично сплаченого ТОВ Фірма «КУРС» податку на додану вартість у відповідності з приписами п. п. 7.4.1 п. 7.4 та п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивач включив до свого податкового кредиту за червень 2008 року та відобразив під номером 4 5 розділу II в додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (вхідний № відповідача 97481) за червень місяць 2008 року в сумі 9939,92 грн.

Крім того, позивач перерахував на поточний рахунок ПНВП «МАХЕНОТРОН» грошову суму 2880,00 грн., в т. ч. ПДВ 4 80,00 грн., платіжним дорученням № 927 від 20.06.2008 р., яку визначено п. п. 5.1 договору № 1715 на технічне обслуговування від 13.02.2008 р.

Позивач на підставі отриманої податкової накладної № 61 від 20.06.2008 р. суму фактично сплаченого ПНВП «МАХЕНОТРОН» податку на додану вартість включив до свого податкового кредиту за червень 2008 року і відобразив під номером 58 розділу II в додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (вхідний № відповідача 97481) за червень місяць 2008 року.

Також позивач перерахував на поточний рахунок ПНВП «МАХЕНОТРОН» грошову суму 600,00 грн., в т. ч. ПДВ 100,00 грн., платіжним дорученням № 899 від 19.06.2008 р., яку визначено рахунком-фактурою № 2189 від 20.05.2008 р. за ремонт датчиків силовиміріючих у кількості 2 шт.

На підставі отриманої податкової накладної № 59 від 19.06.2008 р. суму фактично сплаченого ПНВП «МАХЕНОТРОН» податку на додану вартість позивач включив до свого податкового кредиту за червень 2008 року і відобразив під номером 58 розділу II в додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за червень місяць 2008 року.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач перерахував на поточний рахунок ПНВП «МАХЕНОТРОН» платіжним дорученням № 898 від 19.06.2008 р. грошову суму 63,60 грн., в т. ч. ПДВ 10,60 грн. Вказана сума визначена рахунком-фактурою № 2191 від 21.05.2008 р. за штуцер О8ЬУ-3/8-10 у кількості 2 шт.

Позивач на підставі отриманої податкової накладної № 58 від 19.06.2008 р. включив суму фактично сплаченого постачальнику податку на додану вартість до свого податкового кредиту за червень 2008 року, відобразивши її під номером 58 розділу II в додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (вхідний № відповідача 97481) за червень місяць 2008 року.

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Колегія суддів підтверджує висновки суду першої інстанції про наявність у спірних податкових накладних необхідних реквізитів, передбачених пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності індивідуальних податкових номерів контрагентів позивача у Реєстрі платників податку на додану вартість не прийняті колегією суддів до уваги, оскільки реєстрація контрагентів позивача - ТОВ Фірма «КУРС» та ПНВП «МАХЕНОТРОН» у якості платників податку на додану вартість підтверджується відповідними свідоцтвами, виданими у встановленому законом порядку.

Виявлені недоліки поданих податкових декларацій щодо індивідуальних податкових номерів контрагентів позивача - ТОВ Фірма «КУРС» та ПНВП «МАХЕНОТРОН» були усунуті позивачем шляхом направлення на адресу відповідача відповідного листа з вказанням вірних реквізитів.

Посилання відповідача на те, що позивач повинен був подати до ДПІ у Київському районі м. Харкова уточнену податкову декларацію, колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" подання уточненого розрахунку передбачено тільки у разі виявлення платником податку помилок при визначенні суми податку.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем ані в суді першої, ані апеляційної інстанції не підтверджено правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 18.09.2008 року № 0003771503/1, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 17.03.2009р. по справі№2-а-10842/08/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді(підпис)

(підпис) Зеленський В.В. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 13.07.2009 р. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.