Ухвала суду № 4457359, 10.06.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2009 р.Справа № АС 4/227-08/5021 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Глухівської міжрайонної ДПІ Сумської області на постанову Господарський суд Сумської областi від 19.03.2009р. по справі№АС 4/227-08

за позовом Глухівської міжрайонної ДПІ Сумської області

до Малого приватного підприємства "Альянс", Приватного підприємства "Бумар"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Глухівська міжрайонна державна податкова інспекція Сумської області, звернулася до Господарського суду Сумської областi з позовом до Малого приватного підприємства "Альянс" (далі за текстом МПП «Альянс»), Приватного підприємства "Бумар" (далі за текстом ПП "Бумар"), в якому просив стягнути з Малого приватного підприємства "Альянс" в доход держави кошти в розмірі 175635,89 грн., перераховані Приватному підприємству "Бумар" за нікчемним правочином.

Постановою Господарського суду Сумської областi від 19.03.2009 року в задоволенні адміністративного позову Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 203, 215, 228, 256, 257, 258, 261 ЦК України, ст. 208 ГК України та на обставини і обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції що, відповідно до ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та згідно плану - графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання Глухівською МДПІ була проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово - господарської діяльності Малого приватного підприємства "Альянс" з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.09.2007р. та валютного законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.09.2007р., про що складено акт перевірки № 1824/23/23297853 від 18.12.2007р.

Як вбачається з наведеного акту перевірки, в ході перевірки позивачем було виявлено, що, згідно усної угоди укладеної між Малим приватним підприємством "Альянс" та Приватним підприємством "Бумар" протягом серпня 2006 року - квітня 2007 року проводилась купівля-продаж товарно-матеріальних цінностей (водозапірної арматури) на загальну суму 175635,89 грн., в тому числі ПДВ - 29272,65 грн.

Так, в серпні 2006 р. МПП «Альянс» було включено до складу податкового кредиту податкові накладні на придбання водозапірної арматури виписані продавцем ПП «Бумар» від 29.08.2006р. № 1782 на суму 9716,28 грн., в т.ч. ПДВ 1619,38 грн.; від 18.08.2006р. № 1768 на суму 9480,00 грн., в т.ч. ПДВ 1580,00 грн.; від 09.08.2006р. № 1718 на суму 9000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1500,00 грн.

В вересні 2006р. МПП «Альянс» включено до складу податкового кредиту податкові накладні на придбання водозапірної арматури виписані продавцем ПП «Бумар» від 28.09.2006р. № 1847 на суму 5806,06 грн., в т.ч. ПДВ - 967,68 грн., від 23.09.2006р. № 1837 на суму 10200,80 грн., в т.ч. ПДВ - 1700,13 грн., від 21.09.2006р. № 1829 на суму 9860,59 грн., в т.ч. ПДВ - 1643,43 грн.; від 18.09.2006р. № 1818 на суму 11300,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1883,33 грн.; від 12.09.2006р. № 1789 на суму 7500,26 грн., в т.ч. ПДВ - 1250,04 грн.; від 05.09.2006р. № 1768 на суму 9800,70 грн., в т.ч. ПДВ - 1633,45 грн.

В жовтні 2006 р. МПП «Альянс» включено до складу податкового кредиту податкові накладні на придбання водозапірної арматури виписані продавцем ПП «Бумар» від 23.10.2006р. № 1974 на суму 9345,50 грн., в т.ч. ПДВ - 1557,58 грн.; від 18.10.2006р. № 1947 на суму 8147,95 грн., в т.ч. ПДВ 1357,99 грн.; від 09.10.2006р. № 1915 на суму 5780,80 грн., в т.ч. ПДВ - 963,47 грн.; від 03.10.2006р. № 1892 на суму 8954,60 грн., в т.ч. ПДВ - 1492,43 грн.; від 23.10.2006р. № 2008 на суму 9333,39 грн., в т.ч. ПДВ - 1555,57 грн.

В листопаді 2006р. МПП «Альянс» включено до складу податкового кредиту податкові накладні на придбання водозапірної арматури виписані продавцем ПП «Бумар» від 08.11.2006р. № 2164 на суму 7766,38 грн., в т.ч. ПДВ - 1294,40 грн.; від 03.11.2006р. № 2137 на суму 9800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1633,34 грн.

В січні 2007р. МПП «Альянс» включено до складу податкового кредиту податкову накладну на придбання водозапірної арматури виписану продавцем ПП «Бумар» від 26.01.2007р. № 2348 на суму 4 897,86 грн., в т.ч. ПДВ - 816,31 грн.

В лютому 2007р. МПП «Альянс» включено до складу податкового кредиту податкову накладну на придбання водозапірної арматури виписану продавцем ПП «Бумар» від 07.02.2007р. № 2482 на суму 6000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1000,00 грн.

В березні 2007р. МПП «Альянс» включено до складу податкового кредиту податкову накладну на придбання водозапірної арматури виписану продавцем ПП «Бумар» від 06.03.2007р. № 2612 на суму 6123,30 грн., в т.ч. ПДВ - 1020,55 грн.

В квітні 2007р. МПП «Альянс» включено до складу податкового кредиту податкові накладні на придбання водозапірної арматури виписані продавцем ПП «Бумар» від 17.04.2007р. № 2871 на суму 8756,48 грн., в т.ч. ПДВ - 1459,41 грн.; від 23.04.2007р. № 2884 на суму 8064,94 грн., в т.ч. ПДВ - 1344,16 грн.

У позовній заяві та вказаному акті перевірки, позивач посилається на те, що, згідно інформації ДПІ Дарницького району м. Києва від 25.12.2007р. № 62773/7/23-006, ПП «Бумар» з травня 2001р. не звітувало по податку на додану вартість, а також, на те, що рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 18.03.2002р. по справі № 2-1159/2002р. було визнано недійсним статут ПП «Бумар», зареєстрований Харківською (нині - Дарницькою) районною державною адміністрацією м. Києва № 05580 від 28.03.2001р. та з 08.05.2001р. (дати реєстрації) ДПІ Дарницького району м.Києва анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Бумар».

Таким чином, позивач вважає, що угоди, укладені між відповідачами на протязі 2006, 2007 років були укладені з підприємством, якого фактично не існувало, тобто воно має ознаки фіктивності і, відповідно, такі угоди суперечать інтересам держави і суспільства.

Позивач також посилається на те, що ПП "Бумар" не мав права на нарахування ПДВ та складання податкових накладних, посилаючись на п.п. 7.2.4 п 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" .

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно погодився з доводами позивача про те, що ПП "Бумар" після анулювання його реєстрації як платника ПДВ не мав права на нарахування ПДВ та складення податкових накладних.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач не надав суду доказів того, що у 2006, 2007 роках ПП "Бумар" не існувало.

Позивач вважає, що укладені між відповідачами протягом 2006, 2007 років усні правочини є нікчемними відповідно до ч. 2 ст. 215 та ст. 228 ЦК України, оскільки вони порушують публічний порядок, зважаючи на те, що його сторони мали на меті ухилення від оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в адміністративному позові зазначає, що МПП "Альянс" безпідставно включив суму ПДВ в розмірі 29272,65 грн. згідно усних угод та усвідомлював, що державний бюджет недоотримує цю суму податкового зобов'язання, що є порушенням ч. 1 ст. 207 ГК України, оскільки завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 203 , ч. 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, МПП "Альянс" вчинено нікчемний правочин.

Враховуючи викладене, та у відповідності до ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 208 ГК України, позивач просить стягнути з МПП "Альянс" в дохід держави кошти в розмірі 175635,89 грн. перераховані ПП «Бумар» за нікчемним правочином.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно погодився з тим, що Мале приватне підприємство "Альянс" безпідставно включило суму ПДВ в розмірі 29272,65 грн. до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних особою, яка не зареєстрована на той час в якості платника ПДВ.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач не надав суду належних доказів того, що Мале приватне підприємство "Альянс" вчиняло правочин (господарське зобов'язання) з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не надав належних доказів того, що господарське зобов'язання не відповідає вимогам закону, а токож того, що Мале приватне підприємство "Альянс" при вчиненні правочину усвідомлювало, як стверджує позивач, що державний бюджет недоотримує зазначену суму податкового зобов'язання.

Колегія суддів зазначає, що санкції, передбачені ч. 1 ст. 208 ГК України, не можуть застосуватися за сам факт несплати податків однією зі сторін договору. За таких обставин, правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину, який не містить податкових зобов'язань, а містить лише господарські зобов'язання .

Для застосування санкцій, передбачених ч. 1 ст. 208 ГК України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховування ухилення від сплати податків.

Анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного підприємства «Бумар» саме по собі не тягне за собою недійсність усіх угод, укладених цим підприємством з моменту анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість.

Позивач не надав суду доказів того, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено запис про припинення юридичної особи - Приватного підприємства «Бумар».

Згідно ч. 4 ст. 91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Частиною першою статті 208 ГК України передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає нормі статті 41 Конституції України, згідно якої конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановленому законом.

Оскільки санкції, передбачені ч. 1 ст. 208 ГК України, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в дохід держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно - господарськими, як такі, що відповідають визначенню частини першої статті 238 ГК України. Тому, зазначені санкції можуть застосуватись лише протягом строків, встановлених статтею 250 ГК України - протягом шести місяців з дня порушення суб'єктом підприємницької діяльності установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна усна угода була укладена у серпні 2006 року, порушення виявлено позивачем у грудні 2007 року (акт перевірки № 1824/23/23297853 від 18.12.2007р.), а позов до суду про застосування до Малого приватного підприємства "Альянс" адміністративно-господарських санкцій, передбачених ч. 1 ст. 208 ГК України, був поданий 01 грудня 2008 року, тобто поза межами строків, встановлених статтею 250 ГК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у позивача відсутні правові підстави для задоволення заявлених ним позовних вимог про застосування до Малого приватного підприємства "Альянс" адміністративно-господарських санкцій, передбачених ч. 1 ст. 208 ГК України, в зв'язку з чим, позов є таким, що не підлягає задоволенню.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку стосовно того, що постанова Господарського суду Сумської областi від 19.03.2009 року по справі № АС 4/227-08 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Глухівської міжрайонної ДПІ Сумської області на постанову Господарського суду Сумської областi від 19.03.2009 року по справі №АС 4/227-08 –залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Сумської областi від 19.03.2009 року по справі №АС 4/227-08 за позовом Глухівської міжрайонної ДПІ Сумської області до Малого приватного підприємства "Альянс", Приватного підприємства "Бумар" про стягнення коштів –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді(підпис)

(підпис) Калиновський В.А. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 15.06.2009 р.