Постанова № 4457348, 13.07.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2009 р. Справа № 2-а-8189/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Скороходової-Серопян Е.С.

представника відповідача - Симонов А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 23.01.2009р. по справі№2-а-8189/08/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківський автогенний завод"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

про визнання нечинним (скасування) податкового повідомлення - рішення від25.07.2008 року № 0000201600/0 та від 21.10.2008 року № 0000291600/0,

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство „Харківський автогенний завод" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати нечинними (скасувати) податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова від 25.07.2008р. № 0000201600/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 216939,00 грн., та від 21.10.2008 року № 00000291600/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 105257,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2009 року зазначений позов задоволено.

Визнано нечинним (скасувати) податкове повідомлення-рішення ДШ у Фрунзенському районі м. Харкова № 00000201600/0 від 25.07.2008р., яким ВАТ „Харківський автогенний завод" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 216939 грн.

Визнано нечинним (скасувати) податкове повідомлення-рішення ДШ у Фрунзенському районі м.Харкова № 00000291600/0 від 21.10.2008р., яким ВАТ „Харківський автогенний завод" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 105257 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ „Харківський автогенний завод", код 22715739 державне мито у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2009 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ч. 2 пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7, пп. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ВАТ „Харківський автогенний завод", за результатами якої складено акт № 1782/16-024/00204783 від 16.07.2008 року.

Перевіркою встановлено, що при наявності експортних операцій, зазначених по р.2.1 декларації з ПДВ за травень 2008р. у сумі 1080333 грн. одночасно з декларацією платником не було надано необхідні додатки до декларації, а саме: оригінали п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) ватажної митної декларації (оригінали аркушів ВМД нової форми МД-2 з позначенням „3/8"), чим порушено п.п.7.7.5 та п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" та п.4.2 „Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. № 166.

За висновками акту перевірки відповідачем встановлено, що сума задекларована ВАТ „Харківський автогенний завод" до відшкодування на рахунок платника у банку на підставі п.п.7.7.5 та 7.7.7 п. 7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" підлягає зменшенню у розмірі 216939,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.07.2008р. №0000201600/0, за яким ВАТ „Харківський автогенний завод" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 216939,00 грн.

Також, судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ВАТ „Харківський автогенний завод", за результатами якої було складено акт № 2563/16-024/00204783 від 09.10.2008 року.

Перевіркою встановлено, що відповідно до Додатку 2 підприємство включає до відшкодування частину залишку від'ємного значення, яке виникло у червні 2008 року у сумі 105257,00 грн. за рахунок здійснення експортних операцій у сумі 619975,00 гри., які не підтверджені підприємством у зв'язку з ненаданням до декларації за червень 2008 року оригіналів п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації (оригіналів аркушів ВМД нової форми МД-2 з позначенням „3/8"), чим порушило п.п.7.7.4 п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" та п.4.2 „Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. № 166.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.10.2008р. №00000291600/0, за яким ВАТ „Харківський автогенний завод" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 105257,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з приписів ч. 6 ст. 11 Закону України „Про Державну податкову службу в Україні" та зазначив, що в тому випадку, коли платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, проведення позапланової виїзної перевірки є обов'язком податкових органів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з врахуванням фактичного декларування позивачем бюджетного відшкодування в сумах відповідно 216939,00 грн. та 105257,00 грн., ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова повинно було провести позапланову виїзну перевірку ВАТ „Харківський автогенний завод", а факт не проведення такої перевірки свідчить про незаконність дій ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова щодо винесення податкових повідомлень-рішень від 25.07.2008р. №0000201600/0 та від 21.10.2008р. №00000291600/0 виключно на підставі висновків актів про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації ВАТ „Харківський автогенний завод" з ПДВ від 16.07.08р. № 1782/16-024/00204783 та № 2563/16-024/00204783 від 09.10.2008 року.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість" визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою у випадках передбачених цим Законом. Обєктом оподаткування є, зокрема, операції платників податків з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України. Поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Суми податків сплачені і (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту.

Так, відповідно підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом (іншим подібним документом згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.7.4. п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм, колегія суддів дійшла висновку про необхідність подання декларантом у разі наявності експортних операцій саме оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, а не їх копій, як це було вчинено позивачем.

У відповідності до пп. 7.7.5. п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

При цьому колегія суддів зауважує, що зазначена норма передбачає право, а не обов'язок податкового органу на проведення позапланової виїзної перевірки платника для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про хибність висновків суду першої інстанції щодо обов'язку ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова провести позапланову виїзну перевірку ВАТ „Харківський автогенний завод" з питань обґрунтованості заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість.

Посилання суду першої інстанції в обґрунтування своєї позиції на ч. 6 ст. 11-1 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні", у відповідності до якої позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, серед іншого, якщо платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки зазначена норма визначає тільки випадки, за наявності яких податковий орган повноважний провести позапланову виїзну перевірку та не встановлює обов'язку ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова на її проведення.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкові повідомлення-рішення від 25.07.2008р. № 0000201600/0 та від 21.10.2008 року № 00000291600/0, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовна вимога про визнання таких рішень нечинними та їх скасування є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова задовольнити.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 23.01.2009р. по справі№2-а-8189/08/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Харківський автогенний завод" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання нечинним (скасування) податкового повідомлення - рішення від 25.07.2008 року № 0000201600/0 та від 21.10.2008 року № 0000291600/0 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді(підпис)

(підпис) Зеленський В.В. Катунов В.В. Повний текст постанови виготовлений 20.07.2009 р. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.