Ухвала суду № 4457336, 08.07.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2009 р.Справа № АС 10/609-08/5021

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Скороходової-Серопян Е.С.

представника позивача - Черненко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Басагропром" на постанову Господарський суд Сумської областi від 19.02.2009р. по справі№АС 10/609-08/5021

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Басагропром"

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Басагропром” звернулось досуду з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000792300/0 від 18.03.2008 року.

Постановою господарського суду Сумської області від 19.02.2009 року в задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Басагропром” подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, позивач просить постанову господарського суду Сумської області від 19.02.2009 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на підтвердження факту продажу молодняку великої рогатої худоби в день її купівлі.

Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив в її задоволенні відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Сумської міжрайонної державної податкової інспекції проведено виїзну перевірку ТОВ "Басагропром" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 року по 30.09.2007 року, за результатами якої складено акт від 04.03.2008 року № 24/23/30366024/5.

За результатами перевірки виявлено порушення позивачем п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» і п.15 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати сільськогосподарським товаровиробникам за продаж ними переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 805 від 12.05.1999р., а саме включення до складу загальної декларації з податку на додану вартість замість спецдекларації №1 за травень 2006року, вересень-грудень 2006 року, за лютий - березень 2007 року: 7 463грн. ПДВ з вартості великої рогатої худоби, реалізованої населенню; 54 828грн. податку на додану вартість з вартості придбаних у СЗАТ "Іскра" великої рогатої худоби, кормів, послуг по відгодівлі, електроенергії, автопослуг.

Вказані порушення призвели до заниження позивачем податку на додану вартість, який підлягав сплаті до бюджету, на 48 525грн., в т.ч. за травень 2006 року - 19 062грн., та завищення податку на додану вартість на 1 160грн.

На підставі зазначеного акту начальником Сумської міжрайонної державної податкової інспекції прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000792300/0 від 18.03.2008 року, за яким позивачеві визначено податкове зобов'язання у розмірі 73837,5грн., в т.ч. 47365грн. за основним платежем та 26472,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з приписів п. 11.21 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” та п. 6 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, у відповідності до яких переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, та недоведеності позивачем факту продажу молодняку великої рогатої худоби в день його купівлі.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено Законом України "Про податок на додану вартість".

Пунктом 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" до 1 січня 2009 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету ПДВ щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених положень закону Кабінетом Міністрів України 12.05.1999 року прийнято постанову № 805, якою затверджено Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі (чинна на момент спірних правовідносин та прийняття судом першої інстанції рішення по справі).

У відповідності до п. 6 зазначеного Порядку переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі.

За результатами окремого обліку готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та поставкою такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, встановлені зазначеним Законом, з урахуванням вимог нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації.

Відповідно до частини 4 пункту 1.2 Загальних положень Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 30 травня 1997 року № 166, зареєстрованого Міністерством юстиції України 9 липня 1997 року під № 250/2054, платники податку, в яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону № 168/97-ВР) суми ПДВ повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.

Згідно з пунктом 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від І6 лютого 1999 року № 271, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену . на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємством молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної додаткової служби. Одночасно з декларацією з ПДВ за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум ПДВ за попередній звітний період, форма та зміст якої визначаються Державною податковою адміністрацією України за погодженням із Міністерством аграрної політики. Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий - рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми ПДВ до бюджету. Неперераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету в безспірному порядку. Зазначений окремий рахунок товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду. Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, зараховується товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

З урахуванням приписів чинного законодавства, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскільки ТОВ “Басагропром” є сільськогосподарським виробником та сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства, податок на додану вартість з операцій поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва до бюджету не сплачується і в загальній декларації не відображається.

У разі якщо діяльність сільськогосподарського підприємства - платника податку на додану вартість підпадає під норми пунктів 11.21 чи 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", то такий платник обов'язково має застосовувати зазначені норми цього Закону, оскільки цими пунктами не передбачено можливості самостійного прийняття платником податку рішення щодо вибору порядку обкладання податку на додану вартість.

З урахуванням системного аналізу норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав розповсюдження на позивача норм п.п 11.21, 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", та його обов'язок подавати скорочену декларацію по податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення – рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000792300/0 від 18.03.2008 року.

Доводи позовної заяви та апеляційної скарги щодо реалізації молодняку великої рогатої худоби населенню в день її придбання, а тому відсутності підстав для включення коштів від продажу до спеціальної декларації з податку на додану вартість, не прийняті колегією суддів до уваги, оскільки, як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, на балансі позивача перебуває молодняк великої рогатої худоби, та ідентифікувати, яку саме худобу продано позивачем населенню, немає можливості.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Басагропром" залишити без задоволення.

Постанову Господарський суд Сумської областi від 19.02.2009р. по справі№АС 10/609-08/5021 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді(підпис)

(підпис) Зеленський В.В. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 13.07.2009 р. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.