Ухвала суду № 4457332, 17.06.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2009 р.Справа № 2-а-8437/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.

за участю: секретаря судового засідання - Верман А.М.,

представника відповідача - Краснікова П.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 20.10.2008р. по справі№2-а-8437/08/2070

за позовом Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

до Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва"

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Нововодолазька міжрайонна державна податкова інспекція у Харківській області (далі за текстом - Нововодолазька МДПІ), звернулася до суду з позовом до Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" (далі за текстом – ТК ТОВ з ІІ фірма "Харків-Москва", відповідач) та просив постановити рішення, згідно якого зобов'язати відповідача надати до Нововодолазької МДПІ документи, які підтверджують факт надмірної сплати податку на додану вартість його контрагентами по декларації за березень 2008 року (платіжні доручення по сплаті податку на додану вартість до бюджету контрагентами). В обґрунтування позовних вимог Нововодолазька МДПІ посилається на те, що відповідачем була подана податкова декларація з ПДВ за березень 2008 року, згідно якої платником податку було визначено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 1416800 грн. Документи, які позивач просить зобов'язати надати необхідні йому для реалізації його функції щодо здійснення контролю за правомірністю заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість позивачем було.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Нововодолазька МДПІ, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання представник позивача не з’явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином. Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу Нововодолазької МДПІ залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, як прийняту на підставі правильно встановлених обставин справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.195 КАС України (в межах апеляційної скарги), дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга Нововодолазької МДПІ не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ТК ТОВ з ІІ фірма "Харків-Москва" знаходиться на податковому обліку у Валківському відділенні Нововодолазької МДПІ з 29 грудня 1994 року за №328 - свідоцтво платника ПДВ №100021816 від 13 лютого 2007 року.

21 квітня 2008 року ТК ТОВ з II фірма «Харків-Москва» надало до Нововодолазької МДШ податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2008 року, якою задекларована сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі - 1416800,00 гривень. При цьому, сума від'ємного значення звітного періоду складала 819686 грн. (а.с.6, 7).

В ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань правомірності відшкодування податку на додану вартість позивачем було встановлено наявність господарських взаємовідносин відповідача з ТОВ "Італгруп" у перевіряємий період, а саме - встановлено, що ТК ТОВ з II фірма «Харків-Москва» придбано у ТОВ «Італгруп» (код 34424849) гідравлічне роторне обладнання в сумі 2327718, 46 грн., в т.ч. ПДВ 387953,08 грн. Позивачем було направлено ряд запитів до ДПІ в Дарницькому районі м. Києва, ДПІ в Подільському районі м. Києва та ДПІ у Святошинському районі м. Києва для проведення зустрічних перевірок по ланцюгу постачання зазначеного роторного обладнання. Вищевказаними органами державної податкової служби було проведено відповідні перевірки та складено довідки (а.с.8-21). Як зазначає позивач, на одному з етапів перевірки ланцюгу постачання роторного обладнання довідка була складена неякісно, а саме інформаційна довідка ДПІ в Святошинському районі м. Києва від 15.07.2008 року №5365/7/15-406, у зв'язку з чим не уявляється можливим встановити факт надходження в повному обсязі до Державного бюджету сум податку на додану вартість, включених до ціни відповідного роторного обладнання.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Нововодолазької МДПІ, суд першої інстанції виходив з того, що діючим законодавством не передбачено обов'язку платника податку на додану вартість надавати контролюючим органам документи, які б підтверджували сплату до бюджету його контрагентами відповідного податку, а також з того, що діючим законодавством не передбачено можливість органу державної податкової служби звертатися до суду з позовними вимогами, які є предметом спору по даній справі.

Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп.7.7.5. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Пунктом 1 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків). При цьому, пунктом 9 ч.6 ст.11-1 даного Закону передбачено право органу державної податкової служби проводити позапланову виїзну перевірку, якщо платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Враховуючи, що відповідачем було надано податкову декларацію з ПДВ за березень 2008 року з від'ємним значенням у розмірі 819686 грн., позивач мав підстави для проведення позапланової виїзної перевірки ТК ТОВ з ІІ фірма "Харків-Москва".

Разом з тим, Державною податковою адміністрацією України наказом № 350 від 18 серпня 2005 року було затверджено Методичні рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі за текстом - Рекомендації).

Згідно п.1.1. зазначених Рекомендацій, вони розроблені згідно з вимогами Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" із змінами і доповненнями (далі - Закон України "Про державну податкову службу в Україні") та на виконання положень пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями (далі - Закон України "Про податок на додану вартість") для застосування органами державної податкової служби при здійсненні контролю за правомірністю заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами.

Відповідно до п.4.2 Рекомендацій, до початку проведення позапланової виїзної перевірки, у разі ненадання платником ПДВ у ході документальної невиїзної перевірки копій документів, доцільність одержання яких визначено абзацом другим п. 3.1 розділу 3 цих Методичних рекомендацій, підрозділ контрольно-перевірочної роботи на підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" надсилає письмовий запит платнику ПДВ про надання копій відповідних документів.

При цьому, пунктом 3.1. Рекомендацій передбачено доцільність отримання від платника ПДВ завірених копій первинних документів, що підтверджують факт оплати ним товарів (послуг) основним постачальникам, та копії реєстрів, отриманих і виданих податкових накладних за попередній податковий період, в якому фактично сплачено суму ПДВ у вартості придбаних товарів (послуг), та податковий період, в якому заявлено бюджетне відшкодування ПДВ.

Отже, Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачено лише можливість органів державної податкової служби направити письмовий запит про надання платником податків завірених копій первинних документів, що підтверджують факт оплати ним товарів (послуг) основним постачальникам, та копії реєстрів, отриманих і виданих податкових накладних, та не передбачає обов'язку платника податків мати в розпорядженні та надавати на письмові запити контролюючих органів документи, які підтверджують факт надмірної сплати ПДВ їх контрагентами (платіжні доручення по сплаті ПДВ до бюджету контрагентами), зобов'язання надати які є предметом позовних вимог по дані справі.

Не передбачено такого обов'язку платників податків і іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування, а згідно ч.1 ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.4 ст.50 КАС України, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб’єкту владних повноважень лише у випадках, встановлених законом, а згідно п.8 ст.3 КАС України, суб’єкт владних повноважень звертається до адміністративного суду з позовом не за захистом прав, свобод та інтересів, а на виконання владних повноважень.

Повноваження та права органів державної податкової служби визначені статтями 10, 11 та 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», де не передбачено такого способу реалізації органами державної податкової служби своїх повноважень, як звернення до суду з позовними вимогами, які є предметом спору по даній справі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, яка фактично дублює зміст позовної заяви, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 20.10.2008р. по справі№2-а-8437/08/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бенедик А.П. Судді Кононенко З.О. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 22.06.2009 р.